Для багатьох Святі останніх днів мають репутацію «добрих» або «привітних» людей. Але за цим уявленням стоїть щось набагато глибше, ніж просто добре ставлення до інших.
Для членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів доброта до інших безпосередньо пов’язана з наслідуванням Ісуса Христа.
Насправді одне з Його найвідоміших учень дуже просто пояснює, як ми маємо ставитися до людей навколо нас: чинити з іншими так, як ми хотіли б, щоб вони чинили з нами. Саме цю ідею автор називає одним з основоположних учень Ісуса Христа.
Учення, яке походить безпосередньо від Ісуса Христа
Так зване «золоте правило» — це не сучасна ідея і не щось, притаманне лише Святим останніх днів. Воно безпосередньо походить зі Святого Письма.
Під час Нагірної проповіді Ісус Христос навчав:
«Отже, усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви». — Матвій 7:12
Після Свого воскресіння Спаситель повторив той самий принцип людям на Американському континенті:
«Отже, все, що б ви хотіли, аби люди робили для вас, робіть таке для них, бо це і є закон і пророки». — 3 Нефій 14:12
Але це вчення не почалося із земного служіння Ісуса. Ще в Старому Завіті Єгова заповідав стародавньому Ізраїлю:
«Люби свого ближнього, як самого себе». — Левит 19:18
Закон Мойсея містив і конкретні приклади того, як застосовувати цей принцип, особливо у ставленні до найуразливіших людей. Ізраїльтянам, наприклад, було наказано не збирати врожай до останнього, а залишати частину поля для бідних і чужинців.
Їх також навчали не кривдити вдів і сиріт та бути щедрими до тих, хто перебував у нужді.
Отже, золоте правило полягає не просто в тому, щоб «бути хорошою людиною». Це практичний спосіб жити за заповіддю любити свого ближнього.
Любити інших — означає також любити Бога
Ісус Христос показав, що любов до ближнього тісно пов’язана з нашими стосунками з Богом.
У 1 Івана 4:20 апостол Іван висловлює дуже сильну думку: як ми можемо говорити, що любимо Бога, Якого не бачимо, якщо не любимо брата, якого бачимо поруч із собою?
І це цілком зрозуміло. Ми можемо говорити, що любимо Бога, але те, як ми ставимося до людей, яких бачимо щодня, багато говорить про цю любов. Це також означає відмовлятися від ненависті, злоби та образи. Це не означає дозволяти іншим кривдити нас або заплющувати очі на несправедливість. Це означає не відповідати на зло ще більшим злом.
Для учня Христа любов — це не лише почуття. Це також рішення, яке проявляється у наших вчинках.
Любити — означає діяти
Саме так Святі останніх днів прагнуть розуміти золоте правило: як заклик до дії. Любов є тим, що ми робимо, а не лише тим, що відчуваємо.
Цей принцип добре видно у місіонерському служінні.
Місіонери стикаються з відмовами, проходять великі відстані, навчають людей і часом проводять довгі, виснажливі години, виконуючи фізичну роботу, щоб допомогти комусь, хто цього потребує. Багатьох із цих людей вони до того навіть не знали.
Але служіння, звичайно, не обмежується місіонерами.
Згідно зі звітом Церкви Caring for Those in Need за 2025 рік, Святі останніх днів і місіонери за один рік присвятили 7,4 мільйона годин волонтерському служінню у 196 країнах і територіях. Крім того, Церква спрямувала 1,58 мільярда доларів на гуманітарну допомогу та реагування на надзвичайні ситуації.
Ці цифри ілюструють просту істину: християнська любов набуває особливої сили, коли перетворюється на служіння.
Золоте правило також може змінювати інших
Вплив цього принципу не завжди можна виміряти цифрами.
В оригінальній статті автор розповідає про людину, якій він допоміг познайомитися з Церквою. Спочатку вони майже не знали одне одного. Згодом ця людина вирішила взяти на себе ім’я Христа і служити на місії повного дня.
Коли її запитали, чому вона прийняла таке рішення, відповідь була дуже простою: любов, яку вона відчула від членів Церкви, пробудила в ній бажання піти й ділитися такою самою любов’ю з іншими людьми.
У цьому є важлива істина.
Іноді ми думаємо, що ділитися євангелією — це лише навчати доктрини, дарувати примірник Книги Мормона або запрошувати когось на церковні збори.
Але все може початися з чогось набагато простішого й буденнішого: допомогти іншій людині відчути, що її помічають, слухають і цінують.
Щирий прояв любові може стати початком змін, наслідків яких ми навіть не побачимо.
Йдеться не лише про те, щоб бути «привітними»
Тож чому Святі останніх днів мають репутацію «добрих» або «привітних» людей?
Відповідь виходить далеко за межі репутації.
Мета євангелії не в тому, щоб ми просто були приємними людьми. Мета — стати учнями Ісуса Христа.
Бути «привітними» — не кінцева мета; кінцева мета — учнівство.
Коли ми ставимося до інших так, як хотіли б, щоб вони ставилися до нас, коли прощаємо, служимо, виявляємо доброту й щедрість, ми не намагаємося заслужити хорошу репутацію чи просто виконати певний обов’язок.
Ми намагаємося наслідувати приклад, який залишив нам Ісус Христос.
Коли ми ставимося до людей з добротою і щедрістю, ми дозволяємо Його любові проявлятися через нас — один невеликий акт служіння за раз. Зрештою, усе може початися з чогось такого простого, як розмова, акт служіння, трохи терпіння або простягнута рука допомоги.
Один невеликий прояв любові може стати дуже конкретним способом наслідувати Ісуса Христа.
Джерело: Add Faith
