Судження є частиною нашого духовного зростання, і Господь очікує, що ми будемо виносити праведні судження, аби робити правильний вибір. Однак ми часто схильні судити інших, забуваючи про власну обмеженість як недосконалих людських істот. «Яка дивна людина», «Я б ніколи так не вчинив», «Ти бачив, що вона сказала?».
Хоча це може здаватися нешкідливим, подібні судження можуть обмежувати нашу здатність любити й служити іншим, а також викривляти те, як ми сприймаємо людей навколо. У «Євангельській бібліотеці» ми читаємо наступне про осуд інших:
«Судження — це важливе використання нашої свободи вибору, яке потребує великої обережності, особливо коли ми судимо інших людей. Усі наші судження мають керуватися праведними стандартами. Тільки Бог, Який знає серце кожної людини, може виносити остаточне судження про особистість».
Заповідь Христа «не судіть» — це запрошення розвивати емпатію, доброту та розуміння. У цій статті ми розглянемо, як уникнути неправедних суджень і виплекати лагідне, милосердне та смиренне серце.
Що означає «судити менше»?
Судження, як воно описане в Писаннях, часто стосується акту оцінювання, критики або наклеювання ярликів на інших. Ісус навчав нас важливості уникати суворих і поспішних висновків. У Матвія 7:1–2 Спаситель попередив, що Бог судитиме нас так само, як ми судимо інших:
«Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким будуть судити і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряють і вам».
У Книзі Мормона ми знаходимо схожий вірш. У Мороній 7:18 читаємо:
«А тепер, брати мої, бачачи, що ви знаєте світло, за допомогою якого ви можете судити, а це світло є світлом Христа, глядіть, щоб ви не судили неправедно; бо тим самим судом, яким ви судите, вас також буде засуджено».
Існують щоденні дрібниці, які допомагають нам діяти мудро в моменти, коли першим поривом є бажання засудити.
Чого не варто робити
- Уникайте наклеювання ярликів – ярлики обмежують нашу здатність бачити в людях дітей Бога.
- Не судіть за зовнішністю – уникайте суджень на основі вигляду, одягу чи фінансового стану. Люди — це набагато більше, ніж те, що здається на перший погляд.
- Тримайтеся подалі від пліток – ми не знаємо, що спонукає людину робити певний вибір або йти певним шляхом. Уникайте коментарів чи припущень про чиєсь життя чи рішення.
- Уникайте порівнянь – припиніть порівнювати успіхи чи невдачі інших зі своїми власними. У кожної людини свій унікальний шлях, і Божий розклад ідеальний для індивідуальних потреб кожного з Його дітей.
- Не недооцінюйте інших – уникайте суджень, які відкидають потенціал або добрі наміри іншої людини. Ми не можемо знати їхніх думок. Тільки Небесний Батько досконало знає серце людини.
Що робити, аби менше судити й більше любити
- Практикуйте емпатію – намагайтеся зрозуміти погляди та обставини інших людей.
- Пам’ятайте про власну недосконалість – визнання власних слабкостей і обмежень допомагає нам бути співчутливішими до інших.
- Моліться про розуміння – просіть Бога допомогти вам бачити інших так, як бачить їх Він.
- Зосереджуйтеся на доброму – шукайте в людях позитивні риси замість їхніх недоліків.
- Проявляйте Христову любов – ставтеся до всіх із добротою, співчуттям і повагою, незалежно від розбіжностей.
- Практикуйте прощення – будьте готові прощати помилки та недоліки іншим. Пам’ятайте, що помиляються всі, і Бог закликає нас прощати так само, як Він прощає нам.
- Виховуйте в собі смирення – прагніть бути смиренними й визнайте, що у вас немає всіх відповідей про життя інших людей. Смирення допомагає нам утримуватися від осуду й дозволяє любити ближнього.
«Хіба ми всі не жебраки?»
Прагнучи менше судити, ми наслідуємо вчення Христа й відкриваємо себе для дружби та можливостей служити. Сестра Рейна Абурто навчала:
«Коли справа доходить до зцілення, хіба ми всі не потребуємо Його відчайдушно? „Хіба ми всі не жебраки?“ Давайте слідувати шляхом Спасителя і збільшувати наше співчуття, зменшувати схильність судити й переставати бути інспекторами духовності інших. Слухати з любов’ю — це один із найбільших дарунків, які ми можемо запропонувати. Ми можемо допомогти розвіяти важкі хмари, що душать наших близьких і друзів, аби через нашу любов вони знову змогли відчути Святого Духа і сприйняти світло, що виходить від Ісуса Христа».
Нехай же ми прагнемо бачити інших очима Спасителя, пам’ятаючи, що всі ми — діти люблячого Небесного Батька, Який завжди готовий прощати та благословляти нас.
