Якщо ваші сімейні молитви та вивчення Писань хоч трохи схожі на ті, що були в моїй сім’ї, коли я ріс, то, мабуть, вони трохи хаотичні. Ми з сестрами хихикали, дражнили одна одну та куняли, поки наші батьки сумлінно намагалися щовечора читати з нами Писання.
Очевидно, сім’я старійшини Девіда А. Беднара не надто відрізнялася від моєї. У недавньому інтерв’ю він згадує випадок, який стався, коли його сини були маленькими. Одного з них попросили промовити сімейну молитву, але він не захотів знімати свій футбольний шолом.
«Цей подарунок був найкращим з усього, що він коли-небудь отримував, — пояснює старійшина Беднар. — Він навіть їв у ньому».
Замість того, щоб розпочати молитву, син старійшини Беднара почав вигукувати футбольні заклики.
«Це була одна з найсмішніших речей, які коли-небудь траплялися в нашій сім’ї, — каже старійшина Беднар. — Ми всі просто сміялися до нестями».
Апостол пояснює, що після того, як вони досміялися, він і його дружина заохотили синів заспокоїтися, щоб вони могли разом провести змістовну молитву.
Що справді змінює ситуацію
Старійшина Беднар розуміє, що багато батьків мають певне бачення того, як повинні виглядати сімейна молитва та вивчення Писань.
«Вони хочуть провести обговорення за програмою «За Мною йдіть» або якийсь урок, — каже він. — І вони хочуть, щоб усе було формалізовано, і хочуть, щоб це було… так, як, на вашу думку, це має бути. Я не пам’ятаю, щоб у нас коли-небудь було щось подібне».
Старійшина Беднар запевняє батьків, що їхні недосконалі зусилля у навчанні своїх дітей євангелії мають значення, навіть якщо так не здається.
«Я абсолютно переконаний, що жодний прекрасний окремий урок, жодне спільне читання і вивчення Писань, жодна сімейна молитва не змінять ситуацію так сильно, як постійність. Саме це має вирішальне значення».
Дивіться уривок з інтерв’ю зі старійшиною Беднаром.
Джерело: ldsliving.com
