Під час життя Ісуса Христа Він проповідував Свою євангелію і заснував Свою церкву. Він зробив це, покликавши апостолів і надавши їм повноваження священства творити чудеса, благословляти людей і виконувати такі обряди, як хрищення.

Після смерті Христа ця влада разом із євангельськими вченнями та практиками були розпорошені та втрачені, коли апостолів було вбито. Без цього керівництва деякі люди неправильно розуміли або активно змінювали доктрини чи спотворювали значення Біблії.

Кожен слідував євангелії якнайкраще, як міг, по-своєму і тлумачив власні доктрини, не маючи пророка чи чіткого напряму. Павло пророкував: «Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться». (2 Тимофія 4:4)

Ось чому Христовій церкві потрібно було відновити те, що було втрачено, щоб євангелія знову могло бути доступним у повноті. Ось як відбулося це відновлення:

Відновлення через Джозефа Сміта

На початку 1800-х років фермерський хлопець, на ім’я Джозеф Сміт був збентежений усіма різними церквами та їхніми доктринами. Він задавався питанням, до якої церкви приєднатися, такої, яка наблизить Його ближче до Бога, тому він молився, щоб дізнатися відповідь, дотримуючись вказівок з Якова 1:5: «Якщо кому з вас не стачає мудрості, нехай просить у Бога».

Після молитви Джозефа йому з’явилися Бог Отець та Ісус Христос і сказали, що він не повинен приєднуватися до жодної з існуючих церков, оскільки жодна з них не є повністю правильною, і що через нього Христос відновить Свою цілісну церкву. Джозеф описав, що сталося під час цього святого досвіду:

«Я побачив прямо над головою стовп світла, яскравішого за сонце, і спускаючись повільно з неба, це світло впало на мене. . . . Коли світло було на мені, я побачив двох Осіб, що стояли переді мною у повітрі, блиск і славу Яких неможливо описати. Один з них звернувся до мене, називаючи моє ім’я, і сказав, указуючи на іншого: Це Мій Улюблений Син, слухай Його!».

Через кілька років Джозеф Сміт був покликаний бути першим пророком Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і керував відновленням Церкви та євангелії Ісуса Христа через одкровення, дані Богом.

Як було відновлено євангелію Христа?

Через одкровення, дане Джозефу Сміту, Ісус Христос відновив повноваження священства, пророків і апостолів, а також храм – дім Бога, де можна було виконувати обряди, як-от хрищення, для людей, які померли, не маючи жодної можливості.

Храм також є місцем, де ми можемо бути запечатані разом навіки тією самою силою запечатування, яку Ісус Христос дав Петру (Матвій 16:19), роблячи шлюби та сім’ї вічними.

Книга Мормона

Книга Мормона також відіграла ключову роль у відновленні церкви.

Можливо, ви чули про неї чи навіть бачили мюзикл, але що ж це насправді?

У Новому Завіті Христос сказав Своїм послідовникам в Єрусалимі: «Маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити, і мій голос почують вони» (Івана 10:16).

Оскільки Ісус Христос любить кожного з нас, чому б Йому не відвідати Своїх «інших овець» у світі поза Єрусалимом?

Ми віримо, що Він так і зробив.

Книга Мормона є літописом стародавніх людей і пророків, які жили в Америці. Це розповідь про їхній народ і віру, а також про те, як Христос відвідав їх після Його воскресіння.

На жаль, ці цивілізації зрештою відвернулися від Бога, а праведників було вбито. Прагнучи захистити ці священні записи, пророк, на ім’я Мороній, склав їх на золотих пластинах і заховав на пагорбі в сучасній північній частині штату Нью-Йорк, приблизно так само, як свитки Мертвого моря були сховані в печерах, щоб захистити їх.

Цей самий пророк, Мороній, пізніше відвідав Джозефа Сміта як янгол, щоб направити його туди, де були сховані пластини. Тоді Джозеф Сміт зміг відновити їх і навіть перекласти пластини силою та допомогою Бога.

Ми віримо, що Бог хотів, щоб ці дорогоцінні свідчення та Писання вийшли на світло для блага Його дітей, і допоміг людям у цьому, так само як Він зробив це зі Святою Біблією так багато років тому.

Зрештою, ми віримо в Бога чудес. Усі Писання, які походять від Бога через вчення та записи Його пророків, зберігаються протягом століть і перекладаються майже на всі мови, є дивом, але як же вони благословляють і надихають людей у ​​всьому світі!

Збереження та доступність Біблії є дивом, так само як ми віримо, що збереження та переклад Книги Мормона були дивом.

Книга Мормона відіграє важливу роль у Відновленні Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Вона не замінює, а підтримує Біблію як ще одне свідчення про Ісуса Христа.

Це допомагає висвітлити та роз’яснити євангелію Ісуса Христа і служить свідченням про Нього.

Ця книга, справді написана для нашого часу, яка допомогла мільйонам людей наблизитися до Бога.

Можливо, це вже забагато для одного разу, щоб зрозуміти, але найкращий спосіб дізнатися про її божественне походження — це прочитати її самостійно та щиро запитати Бога, чи ця книга те, чому вона вчить, від Нього. Ви можете прочитати її безкоштовно тут.

Маючи підтвердження того, що Книга Мормона істинна, ви також можете знати, що Джозеф Сміт був справжнім пророком і що церква дійсно була відновлена ​​Божою рукою.

Відновлена ​​церква сьогодні

Ісус Христос і сьогодні веде церкву через сучасного пророка і продовжує відкривати те, що найкраще допоможе Його дітям.

Члени церкви, часто відомі як святі останніх днів, намагаються якнайкраще слідувати євангелії Ісуса Христа, любити людей навколо них і їхні сім’ї та служити їм.

Ось чому мати відновлену церкву Христа важливо. Наслідування Ісуса Христа через Його відновлену церкву допомагає людям з усіх верств суспільства стати кращими учнями та повернутися до Божого царства з нашими сім’ями після цього життя.

Якщо ви хочете дізнатися більше, ви можете поспілкуватися з нами в цих соціальних медіа.

Переклад Лії Міщенко.

The post Відновлення Христової Церкви appeared first on MoreFaith.org.ua.

Християни вірять, що не було жодної людини, яка зробила б для людства більше, ніж Ісус Христос. Тож у багатьох відношеннях ми беремо приклад з Нього, як ставитися до людей, як любити та як зробити світ кращим.

Він подав нам чудовий приклад для наслідування.

Під час Свого служіння Ісус навчав першої та найбільшої заповіді: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».

Потім він продовжив: “А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе” (Матвій 22:36–40).

Отже, по-перше, ми любимо Бога.

По-друге, ми повинні любити інших так само, як любимо себе.

Здебільшого ми схильні в першу чергу думати про своє благополуччя. Ісус просто просить, щоб ми думали про благополуччя інших так само, як і про своє власне.

Ми можемо розвинути таке мислення, наслідуючи Його приклади з реального життя. Розповімо про 9 із них.

1. Ви можете і вам слід служити кожному

Христу було байдуже, який у вас статус. Він любив, навчав і цінував як євреїв, так і римлян. Збирачів податків і церковних діячів. Багатих і бідних. Кожного, хто хотів би слухати Його Євангелію.

Ісус запросив Матвія йти з Ним і його учнями. Він був збирачем податків і вважався зрадником євреїв, оскільки співпрацював із римським урядом для збору податків. Проте Христос запросив Матвія слідувати за Ним, на превеликий подив інших Його учнів.

Іншого разу, після Свого урочистого входу в Єрусалим, в оточенні натовпу, який розмахував пальмовим листям вітаючи Його, наче Він був королівською особою, Він омив ноги Своїм учням, одному за одним, що було актом чистого смирення, любові та служіння. (Іван 13:4–10)

2. Ставтеся до інших з любов’ю та добротою

Провідник нашої віри якось сказав: “Коли я думаю про Спасителя, я часто уявляю Його з розпростертими руками, які простягаються, щоб утішити, зцілити, благословити та любити. І Він завжди спілкувався з людьми на рівних, ніколи зверхньо. Він любив смиренних і лагідних і ходив серед них, служачи їм і пропонуючи надію і спасіння».

Ісусові було байдуже, з ким Його бачать. Він любив і спілкувався з людьми з усіх верств суспільства. Він також сказав: «Хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам; А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба». (Матвій 20:26–27)

3. Прощайте іншим

Це була одна з характерних рис Ісуса Христа. Він віддав нам все, і отримав за це багато ненависті. Пророк Ісая сказав: «Він погорджений [та покинутий]… страдник, знайомий з хворобами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його». (Ісая 53:3)

Проте в останні хвилини на хресті на Голгофі Він благав: “Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони”. (Луки 23:34)

Сподіваюся, нікому з нас не доведеться прощати комусь щось таке жахливе, як це зробив Спаситель, але ми можемо почати з того, що докладемо зусиль, щоб пробачити іншим, коли вони завдають нам болю. Ми можемо і повинні усунути образливі стосунки зі свого життя, але пошук прощення через Спокуту Ісуса Христа може принаймні дати нам мир, який нам потрібен, щоб рухатися вперед і стати трохи більше схожими на Христа.

4. Допомагайте нужденним

Христос робив це в кількох випадках, як великих, так і малих. Від надання достатньої кількості хліба та риби для натовпу з 5000 людей до того, щоб віддати все своє життя та тіло за людство.

Христос дав найвищий дар, Своє життя, в обмін на спасіння для всіх нас, тому що Він любить нас. Нам не потрібно йти на такі жертви. Натомість Він лише просить нас слідувати за Ним і намагатися бути подібними до Нього.

Як ми можемо це зробити?

Ми можемо стати більш схожими на Христа, ділячись тим, що ми маємо, з іншими, хай то буде наш час, таланти, фізичне майно чи будь-що інше, що може благословити оточуючих.

5. Знайдіть час для людей навколо вас

Навіть коли біль Гефсиманії та Голгофи наближалися, Спаситель знайшов час, щоб помітити вдову, яка кинула свою лепту, лише кілька монет, щоб заплатити своє пожертвування храму. Він сказав своїм учням: «Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю». (Див. Марка 12:41–44)

У Книзі Мормона, коли Він відвідав стародавню Америку, Христос підійшов до кожної маленької дитини, одну за одною, і благословив їх. Він знайшов час для дітей так само, як і для дорослих. У своєму напруженому 3-річному служінні Христос ніколи не вагався, щоб зупинитися, вислухати, допомогти чи втішити когось у потребі.

Буває легко відчувати себе перевантаженим власним життям і задачами, але зупинившись на мить, щоб підтримати та допомогти комусь відчути, що їх люблять, – ми отримаємо збагачуючий досвід.

6. Моліться за інших

У багатьох випадках Христос молився Богу, Своєму Отцю, за інших. Молитися за когось, по-справжньому молитися за них — це чудовий спосіб любити тих, хто поруч. І ви можете виявити, що ваша любов до когось ще зростатиме, в той час, коли ви продовжуєте молитися за них. Ви можете молитися за будь-кого, навіть за людей, які вам не дуже подобаються, і це може допомогти пом’якшити та змінити ці почуття.

Молитви не обов’язково повинні бути довгими, складними або всеохоплюючими. Якщо ви щиро молитеся з бажанням наслідувати Христа, Він може допомогти вам знати, як допомогти тим, хто навколо вас, або навіть тим, хто потребує вашої допомоги.

7. Будьте хорошим другом

Писання сповнені ніжних моментів, коли Ісус піклувався про інших і любив їх, виявляючи дружбу та доброту до тих, хто був поруч. Він був таким другом.

Ісус сказав: «Я вже більше не буду рабами вас звати… а вас назвав друзями Я». (Івана 15:15)

Він плакав разом з Марією і Мартою, коли дізнався, що їхній брат і Його друг, Лазар, помер. Він дуже любив людей, і вони були його друзями до самого кінця.

Нам не потрібно бути надзвичайно популярними, але ми можемо бути хорошими друзями. Дуже багато людей у цьому світі страждають від самотності. Ми можемо бути особистістю, якою був Він, яка надихає інших і змінює життя людей.

8. Захищайте слабких і скривджених

Попри те, що Христос був покірною, люблячою та лагідною людиною, Він не дозволяв зневажати чи принижувати інших. Він докоряв фарисеям за те, що вони погрожували побити камінням жінку, виявлену в перелюбі, кажучи: «Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине». (Івана 8:7)

Якби Ісус Христос був сьогодні тут і побачив, як когось штовхали на вулиці, Він би втрутився. Якби хтось на роботі був центром кепкувань, Ісус би щось сказав. Якби когось дискримінували з будь-якої причини, Він зробив би щось, щоб зупинити це. Ми можемо поширювати Його любов, роблячи те саме.

9. Даруйте любов і підтримку своїй родині та друзям

Перед початком Свого служіння Ісус був присутній на весіллі, де Він зробив Своє перше чудо і перетворив воду на вино. Навіщо йому виконувати таке просте і, здавалося б, не важливе завдання, як Його перше чудо?

Хоча ми не знаємо відповіді, ми знаємо, що мати Христа просила Його про допомогу.

Відповідно до єврейської традиції, вино мало культурне значення на весіллі. Тож це було великою справою для його родини та друзів, які були присутні. Він не тільки показав Свою силу творити чудеса, Він висловив підтримку Своїм близьким, зробивши це.

Ми можемо наслідувати Його приклад у своїх сім’ях і близьких колах, та навіть в житті інших навколо нас. Звичайно, жодна сім’я не є ідеальною, і всі ми маємо свої проблеми, але ми можемо проявляти їм любов і підтримку невеликими й простими способами.

Ніхто з нас не ідеальний, принаймні в цьому житті.

Але ми можемо почати з того місця, де ми є, крок за кроком, щоб бути трішки більше схожими на Нього та ділитися Його любов’ю та турботою з іншими.

Не знаєте, з чого почати? Знайдіть способи служити, як можете, можливо, починаючи зі своїх сильних сторін. Якщо ви в чомусь хороші, використовуйте цей талант, щоб допомогти іншій людині, хай то ремонт автомобілів, виконання красивої музики чи випічка.

Суть у тому, щоб знайти те, що робить вас щасливими, що може зробити інших щасливими, і вибирайте те, що вам здається природним. Усе починається з бажання бути більш схожим на нашого Спасителя, Ісуса Христа, і дозволити цьому зростати всередині вас.

Переклад: Лія Міщенко

The post 9 способів любити інших і бути більше схожим на Ісуса Христа appeared first on MoreFaith.org.ua.

Як ви оцінюєте успішне Різдво?

Отримуючи більше подарунків за вигідною ціною на Чорну п’ятницю? Маючи все загорнуте та під ялинкою за тиждень до Різдва? Чи розставляючи всі різдвяні прикраси наступного дня після Дня подяки? Як щодо доставки тарілок різдвяного печива всім сусідам вчасно? А може перешкоджанням вашим дітям їсти те печиво до того, як його доставлять?

Те, як ви оцінюєте якість різдвяного сезону, базується на більш духовній стороні речей?

Чи це означає більше служити іншим? Допомагати бідним? Брати участь у різдвяному вертепі у вашому районі? Приєднатися до співу про Месію? Або витрачати більше часу на вивчення життя Спасителя?

Різдво (і дні, що передують йому) має обертатися навколо Того, Чиє народження ми святкуємо, але це також час, щоб показати родині та друзям, як ми їх любимо та дбаємо про них. Знайти баланс у цей напружений час – це виклик, але ми придумали сім способів зробити цей святковий сезон більш духовним і менш напруженим для вашої родини за допомогою чарівного мистецтва спрощення Різдва:

1. Менше прикрашайте

Вінок, ялинка, гірлянда, маленьке різдвяне село, святкове сервірування столу, надувний різдвяний декор на відкритому повітрі… І так далі, і далі, і тому подібне… То що, якщо прибрати одну або дві з цих речей? Створіть різдвяний образ за допомогою вінка та ялинки і вашого улюбленого вертепу. І все.

Цінні моменти, пов’язані з прикрашанням, можна провести з близькими людьми (як до, так і після Різдва, коли вам доведеться займатися прибиранням). Ця філософія особливо корисна для тих залежних від Пінтересту, які відчувають, ніби їм потрібно зробити всі 42 запропоновані різдвяні вироби, щоб розмістити їх у своїх домівках («Гаразд, діти, все що в холодильнику – це на свята, ось вам пластівці з холодним молоком, Мівіна та одні й ті самі пісні, які грають на повторі протягом перших двох тижнів грудня, бо мама зайнята!»).

2. Зосередьтеся на двох або трьох якісних ідеях служіння іншим

Служіння є чудовим способом зосередити Різдво на Христі, особливо якщо ви залучаєте свою сім’ю до церковної кампанії #ОсвітиЦейСвіт. Але інколи два-три добре продуманих проєкти служіння можуть справити на ваших дітей більше враження, ніж 10 вчинків, зроблених поспіхом, щоб викреслити їх зі списку. Зібрати різдвяний кошик для нужденної сімʼї, або виконати музичну програму в будинку престарілих – дві чудові ідеї. Вони можуть зайняти трохи більше часу на підготовку, але віддача буде більшою, тому що ваші діти побачать зусилля, витрачені на їхнє виконання.

3. Сплануйте більше сімейного часу вдома

Це вірно! Скажіть «ні» деяким із тих різдвяних заходів і натомість залишайтеся вдома та грайте разом у настільні ігри, читайте книжки чи випікайте печиво. Сім’ї з маленькими дітьми часто тягнуть дітей на кожну зустріч зі Святим Миколаєм, світлове шоу та живий вертеп, які тільки можуть знайти, коли краще залишитися вдома та влаштувати вечірку з гарячим какао.

Стрес, пов’язаний з тим, щоб всі були готові та відвідали святкові заходи (які часто відбуваються ввечері, коли діти можуть бути втомленими або вередливими), може затьмарити уявну цінність таких заходів. Не хвилюйтеся — ви не обмежуєте свою дитину, якщо не чекатимете в черзі в торговому центрі, щоб сфотографуватися із Санта-Клаусом біля ялинки. Натомість посадіть дітей собі на коліна та почитайте їм книгу про справжнє значення Різдва.

4. Даруйте своїм дітям менше подарунків

Багато хто з нас пам’ятає традицію, згідно з якою кожна дитина отримувала багато дорогих подарунків, і час, який знадобився, щоб розгорнути їх у різдвяний ранок, не кажучи вже про фінансову складову та час, який витратили наші батьки на пакування подарунків, дотримуючись цієї традиції. У результаті останнім часом спостерігається тенденція до зменшення кількості подарунків, які отримує кожна дитина в сім’ї. Це зроблено не лише в цілях економії, а й просто для того, щоб зменшити потяг до матеріалізму та привілейованості, до яких може підштовхувати такий надмірний Різдвяний ранок.

Одна традиція, яка набирає великої популярності, пропонує зосередити уваги на трьох дарах (подібно до трьох дарів, які дарували Спасителю мудреці): те, що ти хочеш, те, що тобі потрібно, і те, що можна прочитати. Менша кількість подарунків означає меншу схильність зосереджуватися на отриманні та більшу схильність пам’ятати справжнє значення свята.

5. Позбудьтеся неприємних традицій

Якщо щороку мамина вечірка з обміну печивом перетворює її на напружений клубок нервів («Не користуйся гостьовим туалетом — я його щойно прибрала! Мене не хвилює, наскільки терміново тобі треба!» «Нікому не дозволено бути на кухні три дні! Мені потрібно спекти це печиво!»), тоді, можливо, настав час створити більш сімейну традицію, яка принесе дух Різдва всім. Те ж саме стосується будь-якої різдвяної традиції, яка, здається, забирає у вас завзяття до свят, просто згадуючи про це. Знову ж таки, згадайте, на чому ви зосереджені, і поставте запитання: «Чи принесе ця традиція більш духовне, чи більш напружене Різдво для нас?»

6. Будьте більш вдячними

Зачекайте, хіба це не те, що прийнято робити у листопаді? Насправді, якби ваша сім’я зосереджувалася на подяці після Дня подяки й аж до грудня, тільки подумайте, наскільки менше вона б турбувалась про списки бажань і листи Святому Миколаю. Нагадування нашим дітям і собі, що ми, швидше за все, перебуваємо в набагато кращій ситуації, ніж більшість у світі, зменшить стрес, який ми відчуваємо, коли наш бюджет просто не дозволяє купити все, що ми планували покласти під ялинку. Вдячність за наші матеріальні благословення має бути присутньою, щоб ми могли висловити нашу найглибшу вдячність нашому Спасителю, Ісусу Христу.

7. Щодня приділяйте час, щоб зосередитися на Спасителі

Зрештою, найкращий спосіб провести Різдво з меншим стресом і більшим успіхом — це знайти мир через Того, Чиє народження ми святкуємо. Якщо ви відкладаєте свій звичайний час для читання Святого Письма та молитви через божевільні святкові події чи потреби в покупках, є гарантія, що якість Різдва знизиться, а стрес підвищиться. Зрештою, Він тут, щоб нести всі ваші тягарі, але лише якщо ви Йому дозволите. Це включає тягар зосередження на справжньому значенні цього сезону та відкидання світської та матеріалістичної версії Різдва, яку нам нав’язують з усіх боків.

Пам’ятайте, що Його ярмо любе, а Його тягар легкий. Це просто. А «простий» і «різдвяний» природно поєднуються. Зрештою, саме дитина, народжена в простих яслах у простий спосіб, без пишно прикрашених різдвяних ялинок, безлічі шикарних подарунків чи великого святкового бенкету, прийшла на світ, щоб врятувати наші душі цими п’ятьма простими словами: «Покайтесь і прийдіть до Мене».

Ця стаття була написана англійською мовою та опублікована на сайті https://thirdhour.org/. Переклад Лії Міщенко.

The post 7 способів спростити Різдво для вашої родини appeared first on MoreFaith.org.ua.

1. ЧАСТО ГОВОРІТЬ ПРО СПАСИТЕЛЯ

Якщо розмови про Спасителя ще не стали звичними у вашій родині, введення їх у повсякденне життя може спочатку здатися незручним або вимушеним, але немає кращого часу для того, щоб розпочати це, ніж Різдво. Запросіть членів сім’ї за вечерею по черзі поділитися тим, як вони відчували Його вплив на своє життя цього дня, поділіться своїми почуттями про Спасителя або поділіться тим, що ви пережили, або тими благословеннями, які у вас були.

2. ПОСТАВТЕ ВЕРТЕП

Якщо ви хочете, щоб цього Різдва у вашому домі панував мир, найпростіше почати з фізичного зображення Князя миру. Наявність різдвяного вертепу на видному місці у вашому будинку або дитячого набору фігурок, з якими можуть грати ваші малюки, – це чудовий спосіб у цей святковий час дати можливість справжній причині, через яку ми святкуємо Різдво, проникнути у повсякденне життя вашої родини.

3. СЛУЖІТЬ ІНШИМ

Служіння іншим – один з найкращих і найефективніших способів запросити Духа в свої серця і домівки. У багатьох сім’ях вже існує традиція під час свят щорічно служити тим, кому менше пощастило в житті, або в пунктах роздачі продуктів харчування, або в притулках, або на акціях зі збору іграшок. Ви також можете звернути увагу на тих, хто живе з вами по сусідству, навчається в школі з вашими дітьми, працює разом з вами, щоб знайти способи допомогти тим, хто мовчки бореться із труднощами або самотній у цю пору року.

4. ЧИТАЙТЕ РАЗОМ

Неважливо, чи читаєте ви від Луки 2 або Різдвяну історію Чарльза Діккенса, читання вголос допоможе створити атмосферу спокою і тиші в той час, як ваша сім’я разом читає, а те, що ви проведете цей спокійний час разом всією сім’єю, може стати довгоочікуваним перепочинком від святкової метушні.

5. НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕ СОБІ У ЗАДОВОЛЕННІ СТВОРЮВАТИ СПОГАДИ З БЛИЗЬКИМИ

Хоча це, безумовно, був складний рік, коли-небудь, коли ми всі озирнемося на 2021 рік, ми, ймовірно, будемо вдячні за весь час, який нам пощастило провести з нашими сім’ями. І якщо в цьому році ви відчували, що божеволієте або нудьгуєте, то Різдво зовсім не нудна пора! Чи співаєте ви колядки сусідам (на безпечній відстані), чи граєте в ігри у відеочаті або разом вдома щось печете, грудень – це особливо прекрасний час, повний веселощів, який ви можете провести з тими, кого любите найбільше.

6. ДИВІТЬСЯ РІЗДВЯНІ ФІЛЬМИ

Є багато фільмів, присвячених народженню Спасителя, у тому числі нова версія Церкви, «Немовля Христос», але безліч класичних святкових фільмів, таких як «Як Грінч  украв Різдво», «Це чудове життя» і «Світле Різдво», які також несуть у собі глибокий моральний зміст і послання служіння, христоподібної любові та важливості сім’ї.

7. ВІДДАВАЙТЕ ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ

Старий вислів «Важливий не подарунок, а увага» зазвичай стосується поганих подарунків, але думки, які ви вкладаєте в подарунок – поганий або гарний – справді мають значення. Якщо ви ще не закінчили робити різдвяні покупки, задумайтеся на хвилину про справжні бажання, потреби та інтереси людини, якій ви робите подарунок, перш ніж щось купувати. Або зробіть подарунок своїми руками! У багатьох сім’ях також приділяється більше уваги тому, щоб дарувати подарунки у вигляді прогулянки, побачення або заходу, замість іграшок або дрібничок, щоб такий подарунок мав глибокий сенс і запам’ятався.

8. СПІВАЙТЕ РІЗДВЯНІ ГІМНИ

Президент Езра Тефт Бенсон сказав: «Надихаюча музика може наповнити душу небесними думками, спонукати людину до праведних вчинків або принести душі спокій». Різдвяні гімни не виняток. Такі гімни, як «Світе, зустрінь свого Творця» і «Давно-давно те сталось Різдво», можуть нагадувати нам про чисту радість, яку ми можемо відчувати завдяки народженню Спасителя і всьому Його життю. А такі гімни, як «Тиха ніч, ніч свята» і «О ти, містечко Віфлеєм», приносять почуття спокою та благоговіння через найкращий і найцінніший  подарунок Небесного Батька – Його Сина.

9. СЛІДУЙТЕ ПІДКАЗКААМ КАЛЕНДАРЯ «ОСВІТИ ЦЕЙ СВІТ»

У церковному календарі щоденного служіння «Освіти Цей Світ» є прості і легкі способи завершити 2021 рік на оптимістичній ноті, поділившись вдячністю в соціальних мережах, проводячи гарно час з сім’єю, приділяючи час особистим роздумам та служінню іншим.

Ця стаття була написана Haley Lundberg та опублікована на ldsliving.com під назвою «9 ways to make your home more peaceful this Christmas»

Українська © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post 9 СПОСОБІВ ПРИНЕСТИ БІЛЬШЕ МИРУ У ВАШ ДІМ В ЦЕ РІЗДВО appeared first on MoreFaith.org.ua.

Сестра Венді В. Нельсон, уривок з книги «Небеса відкриті»

Вже багато років мені подобається порада, записана в посланні до Євреїв 12:1-2. Вона починається словами: «Скиньмо всякий тягар…» Я пам’ятаю перший день, коли Писання заговорили зі мною. Я була на канікулах з друзями, але сиділа одна на столі для пікніка біля пляжу. У той день мене обтяжувала безліч речей. А що обтяжує вас?

Автор продовжує: «…та гріх, що обплутує нас…». Який гріх – бездіяльність або дія – продовжує руйнувати ваше життя? Який гріх – бездіяльність або дія – заважає вам стати жінкою або чоловіком Бога, істинним учнем Ісуса Христа, яким ви були народжені?

Запросивши нас залишити все, що обтяжує нас, а також кожен гріх, автор далі розповідає нам, як це зробити: «Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста».

Знову ж таки, це єдине рішення всіх проблем в нашому житті. Ці досконалі ліки від усіх хвороб настільки ефективні, що Спаситель каже нам, що, поки ми пам’ятаємо Його, поки дивимося на Нього і пам’ятаємо, що Він зробив для нас, у нас не буде причин сумніватися або боятися. Ісус Христос каже: «Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся» (Учення і Завіти 6:36).

Якщо ми дійсно зосереджуємося на Спасителі, якщо ми дійсно пам’ятаємо Його і Його нескінченну Спокуту, якщо день за днем ​​ми думаємо про Нього все більше й більше, небеса відкриються. Наші страхи і сумніви зменшаться. Деякі навіть зникнуть! Нас будуть вести. Ми будемо знати, що робити, крок за кроком. Ми знатимемо, як використовувати доступну нам силу, тому що Спаситель викупив нас. Ми знатимемо, як отримати доступ до Його сили, яка очищає, зцілює, викупляє, зміцнює. І ми пізнаємо свободу бути справжніми собою, коли ми звільнимося від ярма світу і замість цього запряжемося до роботи Спасителя.

Питання: Як ми можемо старанно, послідовно, щоденно прагнути відчувати силу Ісуса Христа кожен день нашого життя?

• Ми можемо вивчати істини про Спасителя і Його Спокуту, які раніше не вивчали. Іноді це може означати читання великих уривків Писань, але іноді це може означати роздуми над деякими віршами протягом декількох годин, днів або навіть тижнів. Небеса відкрилися для Президента Джозефа Ф. Сміта 3 жовтня 1918 року, коли він «сидів у своїй кімнаті, розмірковуючи над писаннями; і замислившись над великою спокутною жертвою, що її було принесено Сином Бога заради викуплення світу» (Учення і Завіти 138:1-2). Небеса можуть відкритися і для нас, якщо ми дотримуватимемося тієї ж самої моделі. Як пояснив Президент Сміт, «очі мого розуміння було відкрито, і Дух Господа зійшов на мене» (в.11). Так само очі нашого розуміння можуть бути відкриті, і Дух Господа може зійти на нас, знову ж таки, якщо ми робимо те, що зробив Президент Сміт: коли ми розмірковуємо над Писаннями і коли ми розмірковуємо про Спокуту Ісуса Христа. І тоді те, що з нами станеться, буде саме тим, що, як знає Господь, ми готові пережити.
• Ми можемо поститися таким чином, щоб отримати ті благословень, про які говорив Ісая, коли писав від імені Месії: «Чи ж ось не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожності, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати»(Ісая 58:6). Могли б ви або хтось, кого ви любите, бути благословенні ослабленням кайданів безбожності або зняттям важкого тягаря? Чи є хтось, кого ви любите або ж ви самі, хто відчуває себе утисненим і прагне волі, хто відчуває себе скутим ярмом, яке зараз є на ньому або на ній? Піст, справжній піст, за образом, якому вчив Господь, може відкрити небеса і принести кожне з цих благословень у ваше життя або життя тих, кого ви любите.
• Ми можемо молитися, щоб більше думати про Спасителя. Ми можемо молитися і вчитися думати про Нього в усьому, що ми робимо.
• Ми можемо жертвувати часом для Господа через поклоніння і служіння в храмі, а також знаходячи інформацію, яка дозволить тим, хто зараз живе по той бік завіси, отримати храмові благословення. Тепер вони не з чуток знають про необхідність і вічну дієвість укладення завітів з Богом і отримання необхідних обрядів. Не дивно, що вони нас закликають працювати інтенсивніше.

Завдяки цим й іншим досвідам ми можемо вшановувати Спокуту Ісуса Христа кожногодня. Ця найважливіша подія в історії цього світу – або будь-якого іншого світу – стане найбільшою реальністю нашого життя, і небеса відкриються для нас більше, ніж будь-коли раніше!

Ця стаття була написана WendyW. Nelson та опублікована на ldsliving.com під назвою «SisterNelson’s 4 waystofocusontheSavioreveryday»

Українська © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post ЧОТИРИ СПОСОБИ СЕСТРИ НЕЛЬСОН ЩОДЕННО ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЯ НА СПАСИТЕЛІ appeared first on MoreFaith.org.ua.

Стівен Робінсон, адаптовано з книги «Believing Christ»

«ПІСЛЯ ВСЬОГО, ЩО МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ»

Поширеним перекручуванням вчення про благодать є уявлення про те, що Спаситель дає нам Свою благодать тільки після того, як ми зробили все, що можемо. Отже, оскільки ніхто ніколи не робить всього, що, теоретично, міг би зробити, то ніхто й ніколи не може бути по-справжньому гідним благодаті. Помилкова логіка працює так:

1. Благодать і милість даються тільки тим, хто цього вартий, і тільки після того, як вони довели, що вони гідні.
2. Тільки ті, хто постійно дотримуються всіх заповідей Божих, дійсно гідні.
3. Але я не можу постійно виконувати всі заповіді.
4. Таким чином, я не дуже гідний і не можу розраховувати на отримання благодаті і милості.

Таке мислення – просто давня потреба в абсолютній досконалості, яка намагається проникнути через задні двері Церкви під виглядом євангелії, і висміює Спокуту Христа, наполягаючи на тому, що ми повинні удосконалюватися і спасати себе, перш ніж Спаситель зможе нас спасти, що ми повинні спочатку вилікувати себе, перш ніж ми заслужимо на виклик лікаря. З такою логікою Христос просто не міг би нікого спасти. На жаль, іноді навіть люди, які знають Писання, обмежують таким чином своє уявлення про благодать, не усвідомлюючи, що, по суті, таке уявлення перетворює вчення про благодать на спасіння справами. Так само, як милість не є милістю, якщо ми її заслуговуємо, так і благодать не є благодаттю, якщо ми її заробляємо.

В Писаннях і в Церкві використовується величезна кількість слів у найвищому ступені, щоб напучувати Святих і описувати їхні обов’язки: всім серцем, наше найбільше бажання, всі наші зусилля, після всього, що ми можемо зробити, завжди, кожен, ніколи і так далі. Ми повинні пам’ятати, що стосовно смертних ці терміни слід сприймати не буквально, а як мету чи напрямок розвитку – тобто для визначення наших бажань і встановлення наших цілей – щоб в кожному окремому випадку обставини індивідуума визначали, що означає «все», «найкращий» або «найбільший», а також що «ніколи», «кожен» або «завжди» – це цілі, які повинні бути досягнуті за допомогою Христа і через Його Спокуту.

На мою думку, причина того, що ми невірно застосовуємо або не до ладу використовуємо слова, які в євангелії вживаються в найвищому ступені, а також інші вирази, що не менш сильно заволодівають нашим розумом, частково полягає в неправильному розумінні 2 Нефія 25:23: «Бо ми старанно працюємо, щоб записати, аби переконати наших дітей, а також наших братів повірити в Христа, і примиритися з Богом; бо ми знаємо, що це благодаттю ми спасенні, після всього, що ми можемо зробити» (курсив додано).

При першому погляді на цей уривок, можна подумати, що благодать нам пропонується в хронологічному порядку тільки після того, як ми завершили виконання всього, що можемо, але це явно невірно, оскільки ми вже отримували багато проявів Божої благодаті ще до того, як дійшли до точки завершення. Через Його благодать ми живемо й дихаємо. Через благодать ми є духовно народженими дітьми Небесних Батьків і насолоджуємося божественними перспективами. Через благодать був підготовлений план і призначений Спаситель для людства, коли Адам і Єва занепали. Через благодать добра звістка цієї євангелії приходить до нас і повідомляє нам про наші вічні можливості. Через благодать у нас є свобода вибору прийняти євангелію, коли ми чуємо про неї. Благодаттю, яка приходить через віру в Христа, ми починаємо процес покаяння; і благодаттю ми виправдовуємося і стаємо частиною Божого Царства, навіть якщо цей процес ще не завершений. Благодать Божа була складовою частиною нашого духовного розвитку з самого початку і братиме участь у нашому розвитку до кінця.

Тому, якщо ми уявляємо собі благодать як вишеньку на торті, додану в останній момент, як завершальний штрих до того, чого ми вже досягли самостійно, без допомоги Бога, то таке подання принижує її, робить менш значущою, ніж вона є. Замість цього, протилежне припущення буде більш вірним: наші зусилля – це вишенька на торті, додана до всього, що Бог вже зробив для нас.

Насправді я розумію прийменник «після» у 2 Нефіі 25:23 як прийменник відокремлення, а не прийменник часу. Він позначає логічну окремість, а не часову послідовність. Благодаттю ми спасенні «незалежно від того, що ми можемо зробити» або «не дивлячись на те, що ми можемо зробити», або навіть «незважаючи на те, що ми можемо зробити». Інше відповідне перефразування сенсу вірша могло би звучати так: «Ми все ще врятовані благодаттю, після всього, що сказано і зроблено».

Крім того, самій фразі «все, що ми можемо зробити» надається дещо сумнівне тлумачення, ніби в ній йдеться про кожну добру справу, яку ми потенційно могли б коли-небудь зробити. Це нонсенс. Якби благодать могла діяти тільки в таких випадках, ніхто не міг би спастися, навіть найкращі з нас. Саме тому, що ми не завжди робимо все, що могли б, нам потрібен був Спаситель від початку, тому ми, очевидно, не можемо вважати виконання всього, що ми могли б, умовою для отримання благодаті та спасіння! Я вважаю, що у 2 Нефіі 25:23 акцент робиться на слові «ми» («ми можемо зробити», а не Він може зробити). Більш того, «все, що ми можемо зробити» тут, ймовірно, слід розуміти в сенсі «кожна справа, яку ми можемо зробити» або навіть «що б ми не зробили».

Таким чином, правильне розуміння 2 Нефія 25:23 полягало би в тому, що кінець-кінцем ми врятовані благодаттю незалежно від того, що нам вдасться зробити. Благодать – це не просто декоративна деталь або завершальний штрих, який увінчає наші власні зусилля, – це участь Бога в процесі нашого спасіння від його початку до кінця. І хоча я повинен брати безпосередню участь в процесі свого спасіння, але, по суті, успіх цієї справи повністю залежить від благодаті Христа.

АЛЕ КОЛИ Я ЗРОБЛЮ ДОСИТЬ?

У мене є друг, який завжди запитує про це: «Але коли я зроблю досить? Як я дізнаюся, що вже зробив це?» Коли ми ставимо неправильні питання, це заважає нам правильно розуміти вчення про благодать. Правильне питання: «Коли моя жертва прийнятна для Господа? Коли мої зусилля приймаються на даному етапі?» Бачте, відповідь на перше питання: «Коли я зроблю досить?» – ніколи в цьому житті. Оскільки мета – це досконалість, Господь ніколи не зможе беззастережно схвалити недосконале виконання. Неважливо, скільки ми робимо в смертному житті, неважливо, наскільки добре ми працюємо: вимога бути краще, необхідність поліпшення і розвитку ніколи не зникне. Наш шлях ще не закінчений.

У цьому житті ми всі невигідні слуги, або, якщо використовувати більш сучасний термін, ми всі є поганими інвестиціями. (Див., наприклад, Лука 17:10; Мосія 2:21.) З точки зору Спасителя, спасіння й підтримка навіть найправедніших з нас обходяться Йому більше, ніж ми можемо віддати натомість. Тому, якщо ми очікуємо, що Господь скаже: «Добре, ви зробили достатньо. Ваше зобов’язання виконано. Ви все зробили, а тепер розслабтеся», то ми будемо розчаровані. Нам потрібно прийняти той факт, що в цьому житті ми ніколи не досягнемо точки хоча б нульового прибутку, навіть завдяки нашим найсміливішим зусиллям. Ми всі невигідні слуги, яких несе на спині Спаситель зі Своєї доброї волі – через благодать.

Однак Господь каже нам: «Зважаючи на ваші нинішні обставини і ваш нинішній рівень зрілості, ви робите гідну роботу. Звичайно, вона не є ідеальною, але ваші зусилля на даному етапі прийнятні. Я задоволений тим, що ви зробили». Ми, можливо, ще не є вигідними слугами в кінцевому сенсі, але ми все ж можемо бути хорошими і вірними слугами в цьому обмеженому сенсі. Тому, якщо ми робимо те, що розумно очікувати від вірного учня в наших нинішніх обставинах, тоді ми можемо мати віру в те, що наша жертва буде прийнята через благодать Божу. Звичайно, ми є невигідними – всі ми. І все ж в рамках завіту наші чесні спроби на даному етапі прийнятні.

Фактично, є спосіб, як ми можемо дізнатися, що наші зусилля приймаються, що наш завіт визнається і є чинним перед Богом. Якщо ми на власному досвіді знаємо, що таке дари Духа або вплив Святого Духа, ми можемо знати, що перебуваємо у відносинах завіту, бо дари й напарництво Святого Духа не даються нікому іншому. Це одна з причин, чому дається дар Святого Духа – як знак і запевнення про наш статус людини, яка уклала завіт, а також в якості авансу нам від благословень та прийдешньої слави, якщо ми залишаємося вірними. Павло посилається на Святого Духа як на «завдаток нашого спадку» (Еф. 1:14), посилання на «завдаток», який, хоча і є лише символічною платою, робить угоду такою, що підлягає обов’язковому виконанню, коли він (завдаток) переходить з рук в руки. Таким чином, «завдаток Духа в серця [х] наш [их]» (2 Кор.1:22; 5:5) гарантує нам набуття чинності та дієвість нашої угоди, нашого завіту з Богом.

Чи відчуваєте ви вплив Святого Духа у своєму житті? Чи насолоджуєтеся ви дарами Духа? Тоді ви можете знати, що Бог приймає вашу віру, покаяння й хрищення і погоджується з тим, щоб «Його Дух міг завжди бути з [вами]» (УЗ 20:77). Це, можливо, одна з причин, чому Святий Дух називають Утішителем, тому що, якщо ми насолоджуємося цим даром, ми можемо знати, що наші зусилля прийнятні – на даний момент – і що ми виправдані перед Богом своєю вірою у Христа. І це насправді дає розраду.

Ця стаття була написана Stephen Е. Robinson та опублікована на ldsliving.com під назвою «How Latter-day Saints Often Misunderstand the Phrase “After All We Can Do»

Українська © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post ЯК СВЯТІ ОСТАННІХ ДНІВ ЧАСТО НЕВІРНО РОЗУМІЮТЬ ФРАЗУ «ПІСЛЯ ВСЬОГО, ЩО МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ» appeared first on MoreFaith.org.ua.

Витяг з книги Теда Р. Каллістера «Нескінченна Спокута»

Одного недільного наш син-підліток стояв поруч з двома іншими священиками, щоб прислужувати причастя, як вони вже це робили багато разів. Вони підняли білу скатертину і були дуже збентежені, бо там не було хліба. Один з них непомітно прослизнув у кімнату, де готується причастя, сподіваючись знайти там хоч трохи хліба. Там не було взагалі нічого. Нарешті наш стурбований син підійшов до єпископа і розповів йому про цю проблему. Тоді мудрий єпископ встав, пояснив громаді ситуацію і запитав: «Що було б, якби сьогодні стіл для причастя був порожній через те, що не було б Спокути?» Я часто думав про це – що було б, якщо б не було хліба через те, що не було б розп’яття, не було б води через те, що не було б пролиття крові? Якби не було Спокути, які були б наслідки для нас? Звичайно, зараз це неактуальне питання, але, з іншого боку, він відображає нашу повну залежність від Господа. Коли ми ставимо це питання та відповідаємо на нього, це тільки посилює наше розуміння необхідності Спасителя і вдячність за Нього. Ті наслідки, які могли б бути, навіть для «праведників», якби не було викупної жертви, розбурхують самі глибини людських емоцій.

По-перше, не було б ніякого воскресіння, або, як було сказано в чіткому формулюванні Якова: «Ця плоть повинна була б полягти, щоб гнити і розпадатися, перетворюючись на матір-землю, щоб ніколи більше не встати» (2 Нефій 9:7) .

По-друге, наші духи підкорялися б дияволу. Він мав би «всю владу над вами» і «накла[в би] свою печать на вас» (Алма 34:35). Фактично ми стали б такими самими, як він, навіть «ангелами дияволові» (2 Нефій 9:9).

По-третє, ми були б «недопущеними у присутність нашого Бога» (2 Нефій 9:9), щоб завжди залишатися з батьком брехні.

По-четверте, ми б «терпіли нескінченну муку» (Мосія 2:39).

По-п’яте, ми втратили б надію, тому що, «коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також і віра ваша… Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніщі від усіх людей» (1 Коринтян 15:14,19).

Одного разу мене попросили виступити з промовою біля могили однієї хорошої людини, яка померла. Перед службою я зустрівся з його сім’єю в морзі. З поведінки присутніх було очевидно, що покійного дуже любили і сумують за ним. Протягом декількох хвилин, коли сім’я зібралася навколо труни, я намагався сказати кілька слів поради і втішання. Потім прозвучали слова молитви, і всі пішли на поховальну службу біля могили. Однак я затримався досить довго, щоб побачити, як зажурена вдова востаннє підійшла до труни, ніжно поцілувала свого коханого супутника в лоб і сказала: «До побачення, любий, я люблю тебе». Яким безглуздим було б життя, якби це прощання було назавжди. Так це й було б без Спасителя.

Якби не було Спокути, кожен схід сонця був би нагадуванням про те, що одного разу сходу не буде, що смерть над кожним з нас здобуде перемогу, а могила матиме жало. Кожна смерть була б трагедією, а кожне народження – трагедією в зародку. Кульмінація любові між чоловіками й дружинами, батьками й синами, матерями й дочками загинула б в могилі, щоб більше не повстати. Без Спокути марність замінила б мету, безнадійність замінила б надію, а нещастя замінило б щастя. Старійшина Меріон Дж. Ромні сказав, що якби не було Спокути, то «вся мета створення землі і нашого життя на ній закінчилася б невдачею». Президент Девід О. Маккей в зв’язку з цим цитує Джеймса Л. Гордона: «Собор без вікон, обличчя без очей, поле без квітів, алфавіт без голосних, континент без річок, ніч без зірок і небо без сонця – це все не було б так сумно, як… душа без Христа». Розмірковувати про такий світ, як цей, було б найвідчайдушнішою думкою, яка могла б затьмарити розум чи засмутити серце людини. Але, на щастя, Христос є, і Спокута була, і вона нескінченна для всього людства.

Ця стаття була написана Тедом Р. Каллістером та опублікована на ldsliving.com під назвою «5 Ways Life Would Be Radically Different If Christ Never Made His Atonement»

Українська © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post 5 АСПЕКТІВ ЖИТТЯ, ЯКЕ БУЛО Б АБСОЛЮТНО ІНШИМ, ЯКБИ НІКОЛИ НЕ БУЛО СПОКУТИ ІСУСА ХРИСТА appeared first on MoreFaith.org.ua.

У Писаннях представлено багато імен та описів Ісуса Христа. Тут представлені деякі з імен, які характеризують Ісуса.

ВСЕМОГУТНІЙ

Ісус всемогутній; Він може повелівати стихіями та тваринами. У нього є влада над самою смертю.

НАРЕЧЕНИЙ

У притчі про десять дів Ісус – наречений. Чи будемо ми духовно готові приєднатися до Нього на бенкеті?

ХРИСТОС

Слово Христос є грецьким перекладом слова Месія, яке означає ‘визволитель народу’. Ісус звільняє всіх, хто приходить до Нього, відмовившись від своїх гріхів.

БОЖЕСТВЕННИЙ

Ісус – Син Божий, народжений Марією. Це робить Його і людиною, і Божеством.

КІНЕЦЬ ЗАКОНУ

У Нагірній проповіді Ісус навчав, що Він виконав Закон Мойсея, що практикувався давніми ізраїльтянами.

БОГ

Ісус – Бог. Разом з Богом Батьком та Святим Духом, Ісус Христос є частиною Божества.

СВЯТИЙ

Святий означає гідний поклоніння та вшанування. Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів поклоняються Ісусові Христу щонеділі на церковних зборах і в повсякденному житті.

Я – Є

В Євангелії від Іоанна Ісус робить одне з найсміливіших заяв про Свою вічної сутності, коли Він проголошує: «Раніш, ніж був Авраам, Я – є!»

ІСУС

Ім’я, яким Марія назвала свою дитину, як повелів Архангел Гавриїл.

ЦАР

Як записано в літописах, Ісус був і буквально, і в духовному плані Царем Ізраїлю.

АГНЕЦЬ

Як передбачали стародавні ізраїльські звичаї, Ісус був бездоганним Агнцем, Який мав бути принесений в жертву, щоб все людство могло бути врятовано.

МЕСІЯ

Назва великого музичного твору Генделя, яке прославляє життя Ісуса, а також вказує на довгий список додаткових імен Ісуса з Книги Ісаї.

ЄДИНОНАРОДЖЕНИЙ

Популярний уривок з Івана 3:16 описує Ісуса як «Сина [Його] Єдинонародженого» і далі проголошує, що кожен, хто вірить в Ісуса, «не загин[е], але ма[тиме] життя вічне».

МИР

У нашому особистому житті одне з найважливіших імен Ісуса – Мир, бо ми можемо відчути мир, який приходить, коли ми пізнаємо Його і присвячуємо своє життя Йому.

ДУХ ОЖИВЛЯЮЧИЙ

Павло навчає, що так само, як Адам дав можливість усім людям мати фізичне тіло, Христос – «Дух оживляючий» – дає можливість всім людям мати духовне тіло.

ВИКУПИТЕЛЬ

Ісус відомий як Викупитель. Оскільки наші гріхи роблять нас негідними повернутися до Бога, Ісус викупив нас, заплативши за ці гріхи.

СПАСИТЕЛЬ

Одне з імен Ісуса, яке найчастіше використовується і найбільш відоме. Ісус рятує всіх, хто кається і живе за Його євангелією.

ІСТИНА

Ісус відомий як Істина, тому що на додаток до Його нескінченної жертві Ісус був великим учителем. Кожне слово, якого Він навчав, істинно і йому можна слідувати.

НЕЗМІННИЙ

Оскільки Ісус жив досконалим життям, на відміну від нас, у Нього не було необхідності змінюватися. Ми можемо бути спокійні, знаючи, що, оскільки Ісус живе сьогодні, Він все ще той самий, і завжди протягуватиме нам руку допомоги з любов’ю.

ВИНОГРАДНА ЛОЗА

Ісус Христос є Виноградною лозою, тому що джерело духовної підтримки та влади виходить від Нього.

СЛОВО

«Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.»

ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

Оскільки Ісус жив досконалим життям, ми можемо наслідувати Його приклад у всьому.

МАЛА ДИТИНА

Про Ісуса як про маленьку дитину мало що відомо, але історія Його народження і навчання в храмі в дитинстві продовжує надихати.

ЦАР СІОНУ

Коли Ісус повернеться на Землю, Він буде правити як Цар.

Ця стаття була написана англійською мовою Крістофером Д. Каннінгемом і опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Людмили Данієл.

The post ІМЕНА ІСУСА appeared first on MoreFaith.org.ua.

Більшість людей знає, що Джозеф Сміт бачив Ісуса Христа на землі, але чи знали ви, що інші пророки теж бачили нашого Спасителя? Ось кілька таких розповідей:

1. Президент Джордж Ф. Річардс

На Генеральній конференції у квітні 1974 року президент Спенсер В. Кімбол поділився історією Президента Джорджа Ф. Річардса, який бачив Христа уві сні. Президент Кімбол сказав, що Президент Річардс ділився цим «не раз» на зборах. Уві сні Президент Річардс знаходився в присутності Спасителя і, хоча Ісус Христос нічого не говорив, це справило глибоке, незабутнє враження на Президента Річардса. «Я знаходився в присутності мого Спасителя, ноги якого не торкалися землі. Він не сказав мені жодного слова, але моя любов до Нього була такою, що у мене не вистачає слів, щоб це висловити. Я знаю, що жодна смертна людина не може любити Господа такою любов’ю, яку я відчув до Спасителя, поки Бог не відкриє йому це», – сказав Президент Річардс.

2. Президент Лоренцо Сноу

Коли Еллі Янг була маленькою дівчинкою, вона часто відвідувала свого дідуся, Президента Лоренцо Сноу, в його офісі в храмі. У той час членам сім’ї дозволялося відвідувати президентів храму в їхніх офісах. Одного вечора, проводжаючи Еллі з храму, Президент Сноу раптово зупинив Еллі в коридорі і розповів їй про свій божественний досвід у храмі. «Саме тут Господь Ісус Христос явився мені в момент смерті Президента Вудраффа. – сказав Президент Сноу Еллі. – Він наказав мені зараз же піти і реорганізувати Перше Президентство Церкви, а не чекати, як це робилося після смерті попередніх президентів, і що я маю бути наступником Президента Вудраффа (як Президент Церкви)».

3. Президент Джордж К. Кеннон

Джозеф Дін записав свідчення Джорджа К. Кеннона про те, як він бачив Христа в храмі Солт-Лейк Сіті. Президент Кеннон почав з того, що приніс своє свідчення. Він заявив, що він «бачив обличчя [Христа] і чув Його голос». Потім Дін записав, що Президент Кеннон мовчав, доки не відновив контроль над своїми емоціями, після чого він свідчив про Бога і сказав, що бачив Його обличчя, а також чув Його голос (George Q Cannon: A Biography by Davis Bitton pg. 415 ).

4. Старійшина Орсон Ф. Уїтні

Старійшина Орсон Ф. Уїтні розповів історію свого видіння про Гефсиманію, на Ювілейній конференції Асоціації взаємного вдосконалення у 1925 році. Він сказав, що бачив Спасителя «так само ясно, як бачу присутніх тут» і спостерігав за Христом, що молився в саду. Він спостерігав за тим, як засипали апостоли, і Христос їх будив, а потім побачив Його після Розп’яття в якості воскреслої істоти. Він благав Спасителя дозволити йому слідувати за Ним, але його попросили залишитися на землі, щоб закінчити свою роботу: «Це було так виразно, так реально, що я відчував навіть тепло Його грудей, до яких я пригорнувся. Потім Він сказав: ‘Ні, сину мій; вони закінчили свою роботу і можуть йти зі Мною, а ти маєш залишитися і закінчити свою’». Уїтні сказав Спасителю: «Добре, але обіцяй мені, що в кінці кінців я прийду до Тебе». Спаситель з любов’ю відповів: «Це буде залежати тільки від тебе самого».

5. Пророк Джозеф Сміт

Більшість Святих Останніх Днів знають, що Небесний Батько і Ісус Христос явилися Джозефу Сміту в Священному Гаю в 1820 році, але багато хто, можливо, не знає, що пізніше Спаситель являвся Джозефові багато разів в його житті.

У 1836 році, після освячення Кертлендського храму, Джозеф Сміт і Олівер Каудері молилися на першому поверсі храму. Завіси за кафедрою впали і там вони побачили Господа. Про Спасителя Джозеф написав: «Його очі були наче полумʼя вогненне; волосся на Його голові було біле, наче чистий сніг; Його обличчя сяяло яскравіше сонця, а Його голос був немов шум великої води, саме голос Єгови» (УЗ 110:3). Христос сказав, що приймає храм і багато людей будуть мати рясні благословення, тому що таїнства стали доступними.

У 1831 році Джозеф Сміт і Сідней Рігдон переїхали до Огайо, щоб працювати над перекладом Біблії Джозефа Сміта. У той час як вони працювали над перекладом Євангелії від Івана, вони усвідомили, що багато істин, що стосуються спасіння, було втрачено. Приблизно через шість місяців після прибуття до Огайо, вони обидва побачили в видінні Бога і Ісуса Христа в Целестіальному Царстві, а також інші ступені слави. Це видіння записане в УЗ 76.

Ця стаття була написана англійською мовою Kaeley Scruggs та опублікована на сайті ldsliving.com під назвою «5 Amazing Accounts of Prophets or Apostles Who Have Seen Christ on Earth»
Українська© 2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post 5 дивовижних розповідей пророків і апостолів, які бачили Христа на землі appeared first on MoreFaith.org.ua.

Я не можу пригадати такого моменту, коли б я не вірив в Ісуса Христа. Здається, що реальність Його життя, смерті і воскресіння завжди була частиною мене. Я зростав у будинку віруючих батьків, які щиро вірили і свідчили про Христа, і я дуже вдячний за це.

Найбільш значними в історії є події, які впливають на найбільшу кількість людей на протязі тривалого періоду часу. Виходячи з цього, жодна подія не може бути більш значущою, як для окремої людини, так і для цілих народів, ніж воскресіння Учителя.

Буквальне воскресіння кожної душі, яка жила і померла на землі, є безсумнівним фактом, і, кожному, безумовно, слід ретельно підготуватися до цієї події. Славне Воскресіння має бути метою кожного чоловіка та жінки, бо воскресіння буде дійсно реальним.

Не існує нічого більш всеохоплюючого, ніж воскресіння. Кожну живу істоту буде відроджено. “Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть”. (1 Кор. 15:22)

У біблійній оповіді говориться про те, що на третій день після розп’яття Ісуса був великий землетрус. Камінь відвалився від гробу. Деякі з жінок з поміж найвідданіших Його послідовниць прийшли на місце з пахощами “і не знайшли тіла Господа Ісуса”.

З’явилися ангели і просто сказали: “Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес”. (Луки 24:3-6) Ніщо в історії не може зрівнятися з цією вражаючою звісткою: “Нема Його тут, бо воскрес”.

Факт воскресіння нашого Господа базується на свідченнях багатьох надійних свідків. Воскреслий Господь явився кільком жінкам, двом учням на шляху в Еммаус, Петру, Апостолам; а “потім”, як повідомив Павло, “з’явився нараз більше як п’ятистам браттям… А по всіх Він з’явився й [Павлу]”. (1 Кор. 15:6,8)

Протягом сорока днів після Свого воскресіння Господь являв Себе час від часу і давав настанови стосовно Царства Божого. Багато з того, що Він говорив і робив, не було записано, але те, що ми маємо, запевняє нас Іван, “написано, щоб [ми] ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!” (Івана 20:31; курсив додано)

Спаситель сказав Своїм послідовникам, що Він повинен скоро вознестися до Свого Батька на небесах. Коли час Його вознесіння наближався, Господь в Своїй останній урочистій промові дав прощальні настанови Своїм учням.

Коли Христос і учні пішли “аж до Віфанії”, де жили Марія, Марфа і Лазар, Він, “знявши руки Свої, поблагословив їх”. (Луки 24:50) Як закінчив говорити, Він почав возноситись, аж поки хмара не сховала Його від їхнього зору. Поки Апостоли стояли, пильно дивлячись у небо, з’явилися двоє мужів у білих одежах. Вони звернулись до присутніх, кажучи: “Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!” (Дії 1:9-11).

Благоговійно та з великою радістю Апостоли повернулися до Єрусалиму. Вознесіння Господнє звершилося. Тепер учні почали краще розуміти деякі з Його останніх слів: “будьте відважні: Я світ переміг!” (Івана 16:33). Завдяки Христу могила втратила цілковиту перемогу. Смерть було подолано!

Після вознесіння Він з’явився жителям Америки, як це записано в Книзі Мормона. Потім в наш час Пророк Джозеф Сміт свідчив про появу Спасителя світу такими словами:

“І тепер, після багатьох свідчень, які було дано про Нього, ось свідчення, останнє з усіх, яке ми даємо про Нього: Що Він живе!” (У. і З. 76: 22-23).

Як один з Його свідків в ці останні дні, я свідчу, що Він живе й сьогодні. Він є воскреслою Істотою. Він наш Спаситель, наш Господь, Син Божий. Я свідчу про те, що Він прийде знову як наш прославлений, воскреслий Господь. Цей день не за горами. Для всіх тих, хто приймає Його як Спасителя і Господа, Його буквальне воскресіння означає, що життя не закінчується зі смертю, бо Він пообіцяв: “живу Я і ви жити будете!” (Івана 14:19)

Ця стаття була написана Президентом Езрою Тафтом Бенсоном та опублікована англійською мовою на сайті lds.org. Переклад Олени Сміт.

The post Значення Пасхи appeared first on MoreFaith.org.ua.