Не може бути нічого більш руйнівного для шлюбу, ніж подружня зрада. Знищена довіра, глибокі рани зрадництва та почуття провини створюють унікальний збіг несприятливих обставин, що завдають такої шкоди, від якої багато хто так і не оговтується. Якщо це ваша поточна ситуація, знайте, що серед цього болю є надія.

Деякі пари оправляються після зради, відновлюються і стають сильнішими, ніж будь-коли. Зараз це може здаватися неможливим, але й на іншому боці всього цього є зцілення… якщо ви обоє цього хочете.

На основі багаторічних досліджень, мого досвіду роботи ліцензованим консультантом з питань шлюбу та вчень євангелії Ісуса Христа, ці 5 кроків мають вирішальне значення, якщо ви хочете зцілення для вашої сім’ї, сердець та життя.

КРОК 1. ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА КОНСУЛЬТАЦІЄЮ ДО ПСИХОЛОГА

«Члени Церкви [іноді] очікують надто багато від церковних провідників та вчень, очікуючи, що вони будуть експертами у питаннях, що виходять далеко за межі їхніх обов’язків та відповідальності… Якщо у вас є питання, яке потребує експертної думки, будь ласка, знайдіть час на пошуки вдумливого та кваліфікованого експерта, який міг би вам допомогти» – Старійшина М. Рассел Баллард, духовний вечір УБЯ, 14 листопада 2017р.

У цій ситуації, більше ніж у будь-якій іншій, буде потрібен кваліфікований, співчутливий і надійний психотерапевт, щоб знешкодити міну серцевого болю та гніву, що затаїлася, підштовхнути до прийняття на себе відповідальності, допомагати співчуттям, коли одному партнеру не вистачає його для іншого, і направити вас туди, де ви знайдете довіру, надію та зцілення.

КРОК 2: ПОЗАШЛЮБНИЙ ЗВ’ЯЗОК МАЄ ПРИПИНИТИСЯ

«По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах – ось, вона зізнається в них і полишить їх». – Учення і Завіти 58:43

Позашлюбний зв’язок – це будь-які стосунки з потенційним романтичним суперником, які виходять за межі подружніх стосунків. У цьому сенсі існує цілий спектр моделей поведінки, які можна розглядати як «зраду»: від наявності людини, якій повіряють свої почуття та емоції, до появи секретів від другої половинки, «секстингу» (пересилання інтимних фото або написання смс сексуального характеру) та реальної фізичної близькості.

Якщо ви маєте намір відновити свій шлюб, всі інші стосунки мають бути припинені. Крапка! Не може бути ніякого «я спробую і, може, вийде», і ніякого «ми можемо залишатися друзями». Якщо ваш партнер хоче надіслати останнє повідомлення на кшталт: «Мені потрібно врятувати свій шлюб, тож це останній раз, коли ми спілкуємося. Будь ласка, не зв’язуйся зі мною. Я блокую твій номер» (або електронну пошту, або соціальні мережі, або все перелічене вище), то він може зробити це, якщо ви дасте на це свою згоду (ви, звичайно, не зобов’язані), і якщо це буде зроблено під вашим наглядом. Жодних довгих прощань.

Якщо ваш партнер не бажає переривати спілкування з людиною, яка перебуває з ним у позашлюбному зв’язку, можливо це відповідь, яка свідчить сама за себе.

КРОК 3: ВАШ ШШЛЮБНИЙ ПАРТНЕР НЕСЕ ПОВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

«Кожна людина висловила готовність відповідати за свої власні гріхи». – Мосія 29:38

Для створення більшості сімейних конфліктів потрібні двоє, але у разі зради сам роман був вибором лише одного з вас. Хоч би які проблеми були у ваших стосунках, завжди є інші способи їхнього вирішення.

Хоча ви обидва можете відповідати за труднощі у шлюбі, той партнер, у якого був роман, повинен визнати свій вибір на 100%, не намагаючись перекласти провину за свої дії на іншого. Знову ж таки, у цьому може допомогти гарний консультант.

Один з моїх професорів якось сказав про пару, яка перебувала в подібній ситуації: «Поки його каяття не зрівняється з болем, якого він їй завдав, вона не зможе ‘забути це’. Якщо його каяття не зрівняється з її болем, вона вважатиме, що він не ставиться до цього серйозно і не зможе повірити, що він більше не зробить цього».

Партнер, який мав роман, має вибачитися, щиро і сповна. Скільки разів? Стільки скільки треба. Бути повністю відповідальним за скоєне означає пожертвувати конфіденційністю, бути цілком чесним та відкритим, а також прагнути зрозуміти, як це сталося, аби це більше не повторилося. Це також означає жити з почуттям провини через те, що розбив серце партнера, і щодня прагнути виправити це.

КРОК 4: ВАМ ПОТРІБНЕ СЕРЦЕ, ЩО ВМІЄ ПРОЩАТИ

«Але того, хто вчинив перелюб і кається всім своїм серцем, і облишає це, і не робить цього більше, вам слід прощати. Але якщо він робить це знову, його не буде прощено, а буде вигнано». – Учення і Завіти 42:25-26

Давайте прояснимо: прощення та довіра – це не одне й те саме. Ви маєте пробачити свого партнера. Незалежно від того, залишитеся ви разом чи ні, ваші образи, гнів і гіркота зашкодять лише вам. Кажуть, що приховати образу – все одно, що випити отруту і чекати, що помре інша людина.

Все ж таки, прощення – це процес. Це щоденні зусилля. Це свідома протидія внутрішньому голосу, що волає до помсти, справедливості та відплати. Це потребує часу. Прощення не приходить раптово.

Прощення може бути безоплатним даром, але на довіру потрібно заслужити. Ваш партнер має упокоритися, має нести відповідальність, бути чесним. Він має довести свою надійність. Найскладнішим для вас буде відкрити своє серце, щоб згодом довіритися йому. Цей вибір, як і раніше, буде лякати, ви почуватиметеся вразливим, але вам доведеться його зробити. Це буде необхідно, якщо ви хочете зцілити свій шлюб.

КРОК 5: ВАМ НЕОБХІДНО ЗМІЦНЮВАТИ ШЛЮБ (І СЕБЕ)

Чіткі межі. Поліпшення якості спілкування. Підвищення рівня близькості та зв’язку. Усвідомлення того, що пішло не так і як цьому завадити і переорієнтуватися раніше, ніж це станеться знов. Надійний спосіб вирішення конфліктів. Подолання травми, завданої зрадою та відновлення сексуального потягу. Все це та багато іншого стане необхідними віхами на шляху від руйнівної зради до безпечного спільного сімейного життя.

Напишіть нам, якшо Ви маєте запитання чи потребуєте підтримки у складних життєвих обставинах!

Ця стаття була написана англійською мовою Джонатаном Декером та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко. 

The post ВАШ ПОДРУЖНІЙ ПАРТНЕР ЗРАДИВ: ЩО ТЕПЕР?(ЧАСТИНА 1) appeared first on MoreFaith.org.ua.

Розглянемо наступні ситуації:

Двоє дітей виросли в сім’ї, для якої були характерні сарказм і жорстка конкуренція. З віком вони емоційно віддаляються одне від одного.

Чоловік та дружина сильно люблять одне одного, але їхні емоційні стосунки поверхневі. Їм дуже важко говорити про проблеми будь-якої глибини чи значущості.

Двоє друзів все сильніше зближуються, і один з них хоче поділитися більш особистою інформацією про себе. Однак він боїться, що його не приймуть, як це вже траплялося в минулому.

Чи знайомі вам подібні ситуації? З мого досвіду психолога, вони зустрічаються дуже часто. Майже кожна людина хоче більш міцних та стійких стосунків, але досягти їх буває непросто. У багатьох випадках перешкодою на шляху поліпшення відносин є, головним чином, страх. Страх бути не прийнятим. Страх бути скривдженим. Страх зради або відмови. У стосунках і майже в будь-якому іншому прагненні до зростання страх заважає прогресу. Чи є якась протиотрута від страху? Улюблений Апостол Спасителя Іван говорить про неї: «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть» (1 Івана 4:18). Любов – не тільки ефективний інструмент проти страху, вона також може налагоджувати стосунки. Давайте розглянемо три конкретних способи того, як любов може допомогти зблизитися:

1. ЛЮБІТЬ ПЕРШИМИ

«Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив» (1 Івана 4:19).

Іноді стосунки потрапляють в емоційний глухий кут. Кожна людина хоче, щоб стосунки розвивалися, але обидва не наважуються зробити перший крок. Перший крок пов’язаний з ризиком. У мене був хороший досвід в ситуації з одним з моїх братів. Він переживав важке розлучення і перебував у стані сильного стресу. Він почав регулярно телефонувати мені і просити про розраду і поради. Наше спілкування було прекрасним і зворушливим. Хоча я дуже любив його, у мене ніколи не було звички говорити йому: «Я люблю тебе». Наприкінці однієї з наших розмов він сказав мені, що любить мене. Я негайно і щиро відповів: «Я теж тебе люблю». Це була хвилина ніжності, яку я пам’ятаю й донині. Після цього наші взаємні прояви любові стали частішими, кожна наша зустріч закінчувалася словами «Я тебе люблю». Наші стосунки стали міцнішими. Не можна сказати, що я не любив його раніше, мені просто було незручно це висловлювати. Те, що він ризикнув сказати це першим, дало мені можливість відреагувати таким же чином. Мужність мого брата благословила багато інших стосунків у моєму житті, оскільки я став набагато впевненіше висловлювати любов і прихильність до найближчих мені людей.

Ісус Христос подав нам приклад. Він нас любить. Він перший любить нас. Він прокладає нам шлях, щоб ми впевнено відповідали Йому взаємністю. Ми можемо використовувати це як зразок в наших стосунках. Хтось завжди має зробити перший крок, щоб зміцнити дружбу, шлюб або сімейні стосунки; тож чому не ми? Чому ми не можемо першими висловити вдячність, виявити щиру турботу або сказати «я люблю тебе»? Я вірю, що можемо. Це вимагає сили характеру і пов’язане з ризиком, але нагорода може перевершити всі очікування. Звичайно, було б розумно ретельніше вибирати стосунки, в яких ми йдемо на такий ризик. Ми не хочемо «розсипати перли перед свиньми» (див. Матвія 7:6), тобто намагатися поглибити стосунки, коли ми знаємо, що інша сторона не зацікавлена ​​або здатна зашкодити нам. Але в тих випадках, коли стосунки вже мають міцну основу, і ми хочемо збільшити глибину і силу цих коренів, ми можемо діяти першими. Ретельно оцінюйте свої стосунки і проявляйте сміливість «любити першими» там, де це необхідно.

2. ЛЮБІТЬ ЩЕДРО

«Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію, нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові» (2 Солунян 2: 16-17; виділено автором).

Мені подобається образність в словах Павла, звернених до Солунян. Любов Небесного Батька та Ісуса Христа створює «вічну потіху». Це утіха без кінця. Я не думаю, що така утіха приходить від одноразового вираження любові нашого Бога. Навпаки, Він регулярно виливає на нас Свої почуття любові та прийняття. Багато разів у своєму житті я відчував всепоглинаюче відчуття турботи і опіки з боку мого Небесного Батька. Моє серце буквально переповнювалося в такі моменти, як ніби воно ось-ось вибухне від емоцій. Коли ми шукаємо розради у нашого Спасителя, Він завжди її дає. Ми не можемо грішити або збиватися з дороги за межами Його любові. Він не тільки любить нас весь час, Він весь час виявляє це. Іноді це почуття «переповнення серця», про яке я згадував раніше. В інших випадках Його любов проявляється в сміху дитини, прекрасному сході сонця або в щасливому завершенні справи. Нам не потрібно далеко ходити, щоб знайти прояви Його любові до нас. Вони постійні і численні.

Як ми можемо взоруватися на Нього, щоб поліпшити наші стосунки? Це просто. Ми дуже часто висловлюємо нашу любов і прихильність одне до одного словом і ділом. Вияв любові словом відбувається за допомогою фраз «Я ціную тебе», «Дякую», «Ти багато значиш для мене» і «Я люблю тебе». Такі фрази мають бути звичними і регулярно використовуватися в стосунках, які ми хочемо поліпшити.

Мені завжди не подобалося висловлювання: «Мені не потрібно говорити їй, що я її люблю; вона і так це знає». Відверто кажучи, це відмовка. Якщо ми хочемо, щоб стосунки ставали міцнішими, нам потрібно неодноразово і щиро висловлювати вдячність і ніжність. Крім того, нам треба показувати іншим, як багато вони для нас значать. Словесні вирази любові, не підкріплені відповідною поведінкою, будуть здаватися порожніми і безглуздими. Важливо показувати нашу любов і турботу таким чином, щоб це було значущим для іншої людини. Хтось буде радий букету квітів, а хтось – масажу спини. Ще хтось може хотіти, щоб його вислуховували бодай півгодини. Визначення «емоційної валюти» іншої людини і регулярна оплата таким чином є потужним способом поглибити важливі стосунки.

3. ЛЮБІТЬ, НЕЗВАЖАЮЧИ НІ НА ЩО

«Нову заповідь Я вам даю, Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви» (Івана 13:34).

Деякий час я не розумів, чому це «нова заповідь». Заповідь любити одне одного була встановлена ​​за часів Старого Завіту. Чому Спаситель сказав Своїм учням в Новому Завіті, що це нова заповідь? Потім я зрозумів чому. «Нова» заповідь Спасителя полягала не просто в любові одне до одного, але в любові одне до одного таким самим чином, як Він любить нас. Він показав нам Своїм прикладом, як любити. Його дивовижне життя стало майстер-класом з того, як любити інших, і згодом Він дав заповідь нам любити згідно з Його прикладом. Любов Спасителя багатогранна і велична..

Особисто я вважаю, що вінцем Його любові є Його здатність любити нас незалежно від того, що ми зробили, в якій ситуації знаходилися або наскільки сильно ми зрадили Його. Я згадую жінку, схоплену в перелюбі. Вона вчинила тяжкий гріх; дійсно, один з найсерйозніших гріхів, які мають право на прощення. Як же відреагував Спаситель на її провину, враховуючи очевидне порушення Його святих заповідей? Безсумнівно, Він був би виправданий, якби бичував і покарав її, але Його реакція була протилежною. Коли пішли ті, хто її засуджував, Він сказав: «Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив? А вона відказала: Ніхто, Господи. І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» (Івана 8:10-11). Його любов до неї, очевидна в Його співчутті, не зменшилася через її неправильні вчинки.

Часто наш минулий досвід заважає нашій здатності зміцнювати стосунки з іншими. Коли ми стаємо жертвами безвідповідальних рішень інших людей, ми розуміємо, що втратили здатність рухатися вперед. Можливо, були сказані недобрі слова. Можливо, через чиїсь бездушні вчинки ми отримали душевні рани і дізналися, що таке зрада. Як нам налагодити стосунки в таких ситуаціях? Як завжди, зцілення приходить, якщо наслідувати приклад Спасителя. Уміння прощати – важлива навичка для особистого розвитку хоча б тому, що вона позбавляє нас тягарів ненависті та образ. Розвиток любові до всіх, незалежно від раси, релігії, політичних переконань або минулої поведінки, – це не тільки дивовижний духовний дар, але й заповідь для всіх послідовників Христа: «Любіть один одного! Як Я вас полюбив» (Івана 13:34). Якщо ви хочете поліпшити якість своїх стосунків, почніть з усунення ненависті. Відкиньте образи. Позбавтеся від гіркоти і замініть її на любов і прийняття. Деякі з нас пережили дуже серйозні випробування. Але навіть тоді ми можемо наслідувати приклад Того, Хто був «погорджений людьми, Його люди покинули, страдник, знайомий з хворобами» (Ісая 53:3). Ми маємо зробити все можливе, щоб не зациклюватися на болі, почати прощати і очистити шлях для любові, щоб вона перемогла.

Любов – важливий фактор поліпшення всіх видів стосунків. Прояв любові вимагає ризику, мужності і прощення, але це варто кожної жертви. Наслідування прикладу любові Спасителя може допомогти нам розвинути такі якості і глибину відносин, які наповнять наші душі та додадуть сил у випробуваннях.

Эта статья была написана Dr. David T. Morgan и опубликована на ldsliving.com под названием «Latter-day Saint psychologist: 3 tips to strengthen relationships»

Русский © 2021 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2021 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post ПСИХОЛОГ-СВЯТИЙ ОСТАННІХ ДНІВ: ТРИ ПОРАДИ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ СТОСУНКІВ appeared first on MoreFaith.org.ua.

Я багато років працювала з парами як шлюбний та сімейний терапевт і в цій якості розробила безліч практичних ідей, щоб допомогти парам побудувати щасливий шлюб. Ось десять моїх головних порад.

1. ДІЗНАЙТЕСЯ, ЩО РОБИТЬ ІНШОГО ЩАСЛИВИМ

Пари мають жити за Золотим правилом для подружніх пар, як я це називаю: роби іншому те, що він або вона хотіли б. Часто в любовних стосунках люди схильні використовувати проекцію – суб’єктивний акт приписування власних почуттів іншим; схильність «чути» почуття інших згідно з власною я-концепцією та досвідом. Коли партнери використовують проекцію, вони думають, що їхній чоловік або дружина хоче того самого, що й вони. Ми всі особистості, і всі ми різні. Отже, те, що робить щасливим одного партнера, не обов’язково робить щасливим іншого. Якщо ви витратите час на те, щоб з’ясувати, чого кожен з вас насправді хоче, і будете «робити іншому те, що він хотів би», стосунки процвітатимуть.

2. РОБІТЬ ДОМАШНІ СПРАВИ ПОРІВНУ

Дослідження показали, що пари, які працюють разом, залишаються разом. І чоловік, і дружина повинні відчувати, що вони рівною мірою несуть тягар домашніх справ. Це принесе в шлюб відчуття рівності і допоможе запобігти почуттям образи, які можуть виникнути, якщо один з подружжя робить для сім’ї та стосунків більше, ніж інший. Парам треба з’ясувати, що від них очікується стосовно домашніх обов’язків. Найважливіше правило, якого потрібно дотримуватися, – щоб обидва партнери погодилися на поділ обов’язків. Обговорюючи ролі, говоріть прямо і ясно.

3. СТАВТЕСЯ ДО ПАРТНЕРА З ПОВАГОЮ І ТУРБОТОЮ, НАВІТЬ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ У СТОСУНКАХ

Коли люди засмучені, вони схильні діяти на емоціях. Щоб досягти успіху в стосунках, іноді людям потрібно поводитися не так, як вони себе почувають. Пари мають навчитися регулювати свої емоції, щоб не зриватися одне на одному. Вам не слід намагатися вирішувати проблеми, коли ви занадто емоційно засмучені і не можете бути розсудливими і турбуватися одне про одного. Якщо треба, візьміть тайм-аут. Спочатку охолоньте і продумайте розмову подумки, перш ніж дискутувати з партнером. Прийміть тверде рішення ніколи не виявляти неповагу до партнера навіть в розпалі сварки.

4. НАВЧІТЬСЯ ГАРНИМ КОМУНІКАТИВНИМ НАВИЧКАМ

Щоб досягти успіху в шлюбі, ви повинні вміти відкрито висловлювати свої думки, почуття, потреби і бажання. Ви також маєте бути гарним слухачем. Дозвольте своєму партнеру вільно і безпечно висловлювати свої думки, почуття, потреби і бажання.

5. НАВЧІТЬСЯ ЗАЛИШАТИСЯ ЗАКОХАНИМИ

Будуючи стосунки, проводьте час разом. Коли пари зустрічаються, вони проводять багато часу разом. А коли вони не разом, вони часто знаходять способи спілкуватися. Після весілля деякі пари віддаляються. Вони більше не проводять стільки часу разом, не такі ніжні і не приділяють одне одному особливої уваги, як під час залицянь. Це призводить до того, що пари втрачають ніжні почуття одне до одного. Вам потрібно проводити багато часу разом, щоб продовжувати будувати стосунки. Регулярно ходіть на побачення, щоб повеселитися, а не обговорити проблеми. Бережіть любов!

6. ПІДТРИМУЙТЕ ЗДОРОВІ ФІЗИЧНІ СТОСУНКИ

Потреба в фізичній близькості у чоловіків і жінок різна. Кожен із подружжя має пам’ятати про це і йти на компроміси, які задовольнятимуть ці потреби. Після того, як з’являються діти, парі стає все важче підтримувати той самий рівень фізичної близькості. Однак вам потрібно виділити час, щоб зберегти фізичні стосунки в пріоритеті.

7. РОБІТЬ ВСЕ ЗА СПІЛЬНОЮ ЗГОДОЮ

Люди у щасливому шлюбі ніколи не роблять нічого важливого без домовленості між партнерами. Приймаючи рішення, парам необхідно збалансовувати почуття та інтереси одне одного. Ви повинні переконатися, що розумієте, наскільки важливим є питаннядля партнера, і приймати рішення про те, як діяти, тільки після того, як ви обидва погодилися і задоволені рішенням. Не чекайте, що все буде по-вашому, будьте готові до компромісу.

8. НЕВЕЛИКІ ЗМІНИ В ВАС МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИ ДО ВЕЛИЧЕЗНИХ ЗМІН У СТОСУНКАХ

Іноді, коли люди перебувають у конфліктних стосунках, вони відчувають апатію, тому що думають, що зміни, необхідні для вирішення проблем у стосунках, занадто великі, і вони ніколи не зможуть досягти таких змін. Однак часто все, що вам потрібно зробити – це знайти один-два невеликих, але важливих аспекти, які потрібно змінити, і це змінить напрямок, в якому ви рухаєтеся. Згодом ці зміни приведуть вас в абсолютно інше місце. Вам може знадобитися допомога професіонала, щоб визначити, якими повинні бути ці значні зміни.

9. БУДЬТЕ ВДЯЧНІ ОДНЕЗА ОДНОГО

За статистикою, вдячність пов’язана зі щастям та надією. У будь-яких стосунках є позитивні і негативні сторони. Знайдіть позитивні сторони в своїх стосунках. Будьте вдячні за свого партнера і щодня висловлюйте одне одному свою любов і вдячність.

10. РОЗВИВАЙТЕ ЗДАТНІСТЬ СПІВПЕРЕЖИВАТИ

Співпереживати – означає ставити себе на місце іншої людини і розуміти, що він або вона відчуває. Це процес часткової ідентифікації з почуттями інших, при цьому все ще усвідомлюючи, що почуття інших належать їм і дещо відрізняються від ваших. У цьому процесі ми зосереджуємося на почуттях іншої людини. Якщо ви співпереживаєте своєму партнеру, ви зможете більш ефективно застосовувати інші поради для успішного шлюбу.

Ця стаття була написана Neli A. Rogers та опублікована на ldsliving.com під назвою «TenTipsfor a HappyMarriage»

Українська © 2021 LDS Living, A DivisionofDeseretBookCompany | Englsih © 2021 LDS Living, A DivisionofDeseretBookCompany.

The post 10 ПОРАД ДЛЯ ЩАСЛИВОГО ШЛЮБУ appeared first on MoreFaith.org.ua.

Маленьким дітям є що сказати – доти, доки їм не поставлять контрольне запитання про історію з Писань, яку їм щойно розповіли.

Коли балакучий малюк замовкає, обговорення За Мною йдіть можуть здатися непродуктивними і марними – чи це тільки мені так здається?

З Писань ми дізнаємося, що, коли Ісус спілкувався з маленькими дітьми нефійців, їхні вуста були відкриті, «і вони говорили своїм батькам великі й дивовижні речі… і Він розв’язав їхні язики, щоб вони могли вимовляти» (3 Нефій 26:14).

Звичайно, Дух Божий входить туди, куди ми не можемо: «до сердець дітей людських» (2 Нефій 33:1). Але що ще ми можемо зробити, щоб перейти від односторонніх проповідей до такого навчання, щоб діти могли говорити «великі й дивовижні речі»?

Ось три практичних ідеї, які можуть направляти нас в наших зусиллях допомогти нашим маленьким базікам брати участь в змістовних євангельських бесідах.

РОЗУМІЙТЕ СВОГО МАЛЮКА

Всім нам важко вивчати та застосовувати Добру Новину. Це те, чого ми прагнемо в своєму житті на Землі (Алма 34:32)! І це може бути особливо складно для наших малюків, перед якими стоїть завдання засвоїти безліч нових понять, які вони фізично не можуть осягнути (таких як священство, Воскресіння, Падіння і т. д.).

Це завдання важливіше, ніж спроба допомогти їм у ранньому віці брати участь в обговореннях За Мною йдіть. Але створення умов, в яких ми їх розуміємо – а вони відчувають, що їх розуміють – полегшить їм вивчення і застосування євангельських істин, а також допоможе їм ясно формулювати свої думки на сімейному вивченні Писань.

Ми можемо зробити серйозні кроки для створення такої обстановки, ставлячи себе на їх місце.

Спостереження вчать нас тому, що малюки спілкуються не так, як дорослі, і багато в чому це пов’язано з віком.

За Мною йдіть нагадує нам, що «Коли діти дорослішають, вони можуть робити більший внесок і, можливо, краще ділитися своїми думками» (За Мною йдіть – для Початкового товариства, 2019, стор. 3).

Згодом добре розвинені думки стануть швидше правилом, ніж винятком. А до того часу ваші співчуття і розуміння будуть підштовхувати вашого богослова-початківця до того, щоб висловити свої думки коли прийде час і в його власній манері.

КОРОТКІ, ЧАСТІ НАВЧАЛЬНІ МОМЕНТИ

У моїй родині обговорення За Мною йдіть йде шкереберть для малюків, коли я намагаюся вмістити занадто багато інформації в один урок. Ми пристосувалися згодом і дотримуємося наукової точки зору в цьому відношенні: малюки вчаться та беруть участь краще, коли інформація представлена ​​в маленьких обсягах.

Ось що ми робимо зараз:

Коротко і часто. Окрім будь-якої супутньої діяльності, ми плануємо так, щоб фактичне навчання і свідчення були простими, короткими й швидкими. Потім ми намагаємося підняти цю тему знову перед сном, потім у вівторок і ще в наступному місяці.

Ось чому це працює:

Коли навчальний момент короткий, ми даємо малюкам можливість осягнути принцип у повному обсязі (ми маємо справу з мікроскопічною тривалістю концентрації уваги!). У вільний час голови наших дітей починають працювати, обробляючи і каталогізуючи цю нову інформацію для подальшого використання і застосування. Тому, коли ми через деякий час повертаємося до обговорення теми з нашими малюками, вони вже засвоїли нову інформацію і готові брати участь в обговоренні.

Наші односторонні проповіді залишилися в минулому завдяки коротким, частим навчальним моментам.

ПИТАННЯ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ МАЛЮКАМ ГОВОРИТИ

Навіть в маленькому віці наші дітки відчувають, коли ми очікуємо на конкретну відповідь. Коли такі види питань використовуються занадто часто, це може мати зворотний ефект для відкритої атмосфери, яка заохочує щире і скероване Духом обговорення.

У той час як ми продовжуємо вдосконалювати питання, які ми ставимо, найкраще почати з таких питань, на які немає однієї правильної відповіді. За своєю природою мета таких питань полягає в тому, щоб почати діалог, викликати інтерес і оцінити розуміння.

Ви можете спробувати поставити такі питання:

• Ти знав, що сім’я Нефія полювала на свою їжу з луками й стрілами?
• Як ти думаєш, що б ти робив, якби був Самуїлом Ламанійцем?
• Чи можеш ти згадати пісню, в якій йдеться про те, як сильно Ісус нас любить?
• Що ми робили останнім часом, щоб бути добрими одне до одного?

Замість того, щоб зосереджуватися на переліку фактів, фразах або очікуваннях, ці види питань є запрошенням досліджувати глибину і широту євангелії в сімейному обговоренні, а малюки відчувають, що можуть вільно висловлювати власні думки та ідеї.

ІДІТЬ І РОБІТЬ

Нашим малюкам є що сказати. І з невеликою допомогою Святого Духа вони можуть вчитися, засвоювати, застосовувати і формулювати з вражаючою здатністю.

Звертайтеся до своїх малюків з новим почуттям співчуття та розуміння, навчайте їх часто та потроху, а також ставте питання, над якими вони можуть розмірковувати. Маючи допомогу згори, ви створюєте домашню екосистему, в якій розростаються відверті, органічні й чесні євангельські дискусії, а малюки розквітають.

Ви будете вражені почутими «великими й дивовижними речами», коли навчання євангелії допоможе вашій дитині говорити.

Ця стаття була написана Kate Matthews та опублікована на ldsliving.com під назвою «Gospel Teaching That Gets Toddlers Talking»

Українська © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post НАВЧАННЯ ЄВАНГЕЛІЇ, ЯКЕ ДОПОМАГАЄ МАЛЮКАМ ГОВОРИТИ appeared first on MoreFaith.org.ua.

ПИТАННЯ

Дідусь,

Моя дочка – дуже вірний член Церкви. Вона служила на місії в Чилі і вийшла заміж в храмі за уродженця Чилі. Після народження двох дітей і 15 років шлюбу, з терпінням переносячи погане поводження так довго, як могла, вона розлучилася. Вона стурбована згадуванням в Писаннях про розлучену жінку, яка знову виходить заміж і вважається перелюбницею. Вона не планує знову вступати в шлюб, але якщо так вийде, то, яке відношення це матиме до неї? У поганому ставленні до неї не було її явної провини, і вона дотримувалася своїх храмових завітів. Мені здається, що люблячий Небесний Батько не вважатиме перелюбом те, що вірна дочка вийде заміж. Буду вдячна за вашу допомогу в цьому питанні. Дякую.

Релл

ВІДПОВІДЬ

Люба Релл,

Ви, ймовірно, посилаєтеся на Писання від Луки 16:18 з Біблії та 3 Нефій 12:32 з Книги Мормона.

«Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб».

«Істинно, істинно кажу Я вам, що той, хто залишить дружину свою, якщо це не з причини блуду, робить так, що вона чинить перелюб; а той, хто одружиться з тією, яка розлучена, чинить перелюб».

Спаситель, використовуючи термін «залишати дружину», має на увазі практику закінчення стосунків без законного розлучення. Якщо не було законного розлучення, і розлучені сторони жили з іншими, це класифікувалось як перелюб. Але якщо було законне розлучення, то розлучені сторони могли вільно знов вступати в шлюб без шкоди для їхніх прав. Існує також різниця в значенні слів «розлучення» і «розводовий лист», як пояснив Даніель Х. Ладлоу:

«Ці ж ідеї про шлюб і розлучення включені в заяву Спасителя в Книзі Мормона. Розлучення (або розставання назавжди) не є чимось хорошим; але якщо пара вирішує розлучитися назавжди, вони повинні слідувати юридичним процедурам. Ця вимога в рівній мірі може бути застосована як до чоловіка, так і до жінки, оскільки, якщо чоловік «залишає свою дружину», але не дає їй законного розлучення, тим самим змушує і її, і будь-кого, хто на ній потім одружується, чинити перелюб (3 Нефій 12:31-32; порівняйте від Матвія 5:31-32; 19:3-9; Луки 16:18). Стосовно цього слід пам’ятати, що слово розлучення, як воно використовувалось Спасителем в 3 Нефії 12:32 не є юридичним терміном; воно просто має на увазі припинення стосунків або «залишення». Юридичний термін, використаний Спасителем – «запис про розлучення» (3 Нефій 24:31).»

(Daniel H. Ludlow, A Companion to Your Study of the Book of Mormon, p. 266)

Дідусь

Ця стаття була написана англійською мовою та опублікована на сайті askgramps.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The post ЯКЩО РОЗЛУЧЕНА ЛЮДИНА ЗНОВУ ОДРУЖУЄТЬСЯ, ЦЕ ВВАЖАЄТЬСЯ ПЕРЕЛЮБОМ? appeared first on MoreFaith.org.ua.

На Генеральній конференції в жовтні 2012 року Президент Томас С. Монсон оголосив про те, що молоді люди тепер можуть бути рекомендовані для місіонерського служіння у віці 18 років, а молоді жінки можуть служити з 19 років. На прес-конференції, що відбулася між суботньою ранковою та денною сесіями конференції, Старійшина Джеффрі Р. Холланд закликав батьків «взяти на себе відповідальність у цій підготовці, а не чекати, що з якоїсь причини відповідальність за забезпечення підготовки та навчання ляже на місцевих церковних керівників, місіонерський департамент Церкви або ЦПМ». Зверніть увагу, Старійшина Холланд поклав відповідальність за підготовку майбутніх місіонерських сил не на місцеві церковні підрозділи або центри підготовки місіонерів, а на матерів та батьків!

Оскільки батьки несуть основну відповідальність за навчання своїх синів і дочок євангелії Ісуса Христа, підняти планку для наших майбутніх місіонерів означає також підняти планку для батьків!

Протягом багатьох років, будучи сімейним консультантом, керівником священства і батьком, я помітив кілька ключових помилок, які постійно роблять більшість сучасних батьків. Якщо ми хочемо значно підвищити ефективність наших місіонерських сил і допомогти нашим дітям краще підготуватися до реального світу «дорослого життя», ми повинні з готовністю вчитися на цих помилках і коригувати курс. Ось сім поширених помилок виховання, і як їх виправити.

1. НЕ НАВЧАТИ СВОЇХ ДІТЕЙ ПРАЦЬОВИТОСТІ.

Хоча більшість батьків розуміють, наскільки важливе поняття «праця», далеко не всі батьки в наші дні хочуть навчати своїх дітей тому, як працювати. Запитайте будь-якого президента місії, і він скаже вам: Найуспішнішими місіонерами є ті, хто навчився працювати. Більшість батьків розуміють, що якщо вони хочуть, щоб їхні діти стали успішними дорослими, працьовитість має життєво важливе значення для їхніх майбутніх досягнень.

Рішення: Батькам слід проводити час, працюючи поруч зі своїми дітьми. Зробіть роботу веселою. Спільне прополювання грядок, фарбування стін в кімнатах і прибирання будинку можуть привести до чудесних сімейних обговорень і спогадів. Дітям слід виконувати щоденну роботу по дому, а коли вони подорослішають, їм варто знайти роботу на літо і роботу з частковою зайнятістю.

2. НАВЧАТИ ДІТЕЙ ТОМУ, ЩО СЛУХНЯНІСТЬ НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ.

Із засобів масової інформації та інших джерел діти дізнаються, що їм не обов’язково слухатися вчителів, церковних керівників або навіть, власне кажучи, батьків. У деяких випадках батьки роблять свій внесок у непослух своїх дітей, допускаючи це. У багатьох домівках батьки кличуть, а їхні діти не приходять; батьки кажуть залишитися, а їхні діти все ж таки йдуть; у батьків є комендантська година, а діти приходять додому, коли хочуть. Чому ми навчаємо своїх дітей, якщо не очікуємо, що вони будуть слухняними? Якщо батьки не навчають послуху або не очікують, що їхні діти будуть слухняними, як вони навчаться з часом у своєму житті поважати і слухатися свого єпископа або свого начальника? Як вони будуть прислухатися до інструкцій і порад свого президента колу чи президента місії? Як вони навчаться йти за пророком в ці останні дні?

Рішення: Нехай ваші діти допоможуть вам створити деякі сімейні правила. Вам не потрібно занадто багато правил – всього 3-5 дійсно хороших правил. Якщо правила виконуються, дітей потрібно похвалити або винагородити якимось чином. Якщо правила порушуються, діти повинні бути покарані. Допоможіть дітям зрозуміти, що послух правилам допомагає підтримувати порядок і спокій.

3. ЗАХИЩАТИ ДІТЕЙ ВІД ВСЬОГО, ЩО ВОНИ НЕ ХОЧУТЬ РОБИТИ, АБО ВІД ТОГО, ЩО СКЛАДНО, НЕЗРУЧНО АБО ВАЖКО.

Занадто багато батьків надмірно стурбовані тим, щоб пестити і захищати своїх дітей, замість того, щоб готувати їх до «непривітного, жорстокого світу». Отже, дітей позбавляють можливості розвивати силу, стійкість і витривалість. Щоб діти росли, розвивались і дорослішали, вони мають зазнавати життєвих негараздів і труднощів – на власному досвіді.

Рішення: Заохочуйте своїх дітей виконувати важкі й складні завдання. Допоможіть їм зрозуміти, що реальна самооцінка і впевненість з’являються тоді, коли вони займаються складними, а не легкими справами. Діти можуть обирати важкі предмети в школі і знаходити власні рішення. Батькам слід займатися тяжкими і важкими речами зі своїми дітьми, такими як змагання з бігу, походи, плавання та інші фізично складні види діяльності. Навчіть своїх дітей не здаватися.

4. НАВЧАТИ СВОЇХ ДІТЕЙ ТОМУ, ЩО СВОБОДА ВИБОРУ ОЗНАЧАЄ СВОБОДУ У ВСЬОМУ.

Багато батьків плутають свободу вибору і свободу дій. «Свобода дій» – це дозволяти вашим дітям робити все, що вони хочуть, без будь-яких наслідків. «Свобода вибору» – це свобода вибирати, але у цих виборів завжди є наслідки – і хороші, і погані. Коли наші діти роблять мудрий вибір, ми винагороджуємо їх більшою свободою, більшою довірою і більшими можливостями. Так само, коли діти роблять неправильний вибір, ми навчаємо їх, позбавляючи їх привілеїв та обмежуючи їхній вибір і можливості.

Рішення: Навчіть своїх дітей вченню про свободу вибору, як описано в 2 Нефій 2:27. Допоможіть їм зрозуміти, що мудрий вибір призводить до більшої свободи, в той час як неправильний вибір призводить до рабства. Батьки повинні дотримуватися цієї навчальної моделі, щоб допомогти своїм дітям підготуватися до досвіду реального життя.

5. НАВЧАТИ СВОЇХ ДІТЕЙ ТОМУ, ЩО ВИ БУДЕТЕ ПОРУЧ, ЩОБ ВИРІШУВАТИ БУДЬ ЯКІ ЇХНІ ПРОБЛЕМИ.

Коли діти вчаться робити щось самостійно, вони розвивають витривалість. Батькам не слід сумувати, коли їхні маленькі діти навчаться видиратися на кухонний стіл, щоб схопити чашку аби попити. Замість цього батьки мають радіти такому прояву незалежності.

Рішення: Замість того, щоб говорити своїй дитині, що їй робити, запитайте її: «Що ти думаєш про це?» або «Як ти вирішиш цю проблему?». Замість того, щоб давати своїм дітям відповіді на всі питання, навчіть їх, як знаходити відповіді самостійно. Не робіть для своїх дітей нічого, що вони можуть зробити самі!

6. ЗАХИЩАТИ ДІТЕЙ ВІД ВІДМОВ І РОЗЧАРУВАНЬ.

Багато років тому в житті маленьких дітей було багато розчарувань. Наприклад, коли дитина програвала в спортивному змаганні, їй доводилося вчитися як справлятися з поразкою. Для тих, хто програв не було ані призів, ані вечірок. В наші дні будь-хто потрапляє до команди, і всі отримують призи. Отже, діти не вчаться справлятися з відмовою і розчаруванням. Іноді юнак або дівчина вперше мають справу з відмовою і розчаруванням, коли вони служать на місії. Гоніння, з якими стикаються місіонери, можуть бути нещадними.

Рішення: Не захищайте своїх дітей від всіх труднощів і випробувань. Замість цього допоможіть їм зустрічати перешкоди лицем до лиця. Допоможіть своїм дітям зрозуміти мету протистоянь і труднощів, а також як вчитися і зростати завдяки невдачам.

7. НАВЧАТИ СВОЇХ ДІТЕЙ ТОМУ, ЩО ЇМ НЕ ПОТРІБНО СВІДЧЕННЯ ПРЯМО ЗАРАЗ – ВОНИ МОЖУТЬ ЗАЧЕКАТИ, ДОКИ НЕ СТАНУТЬ ТРОХИ ДОРОСЛІШИМИ.

Багатосучасних батьків не вимагають багато від своїх дітей, коли мова йде про євангелію Ісуса Христа. Деякі не заохочують або навіть не наполягають на тому, щоб їхні діти відвідували семінарію, регулярно ходили до Церкви або брали участь в молодіжних заходах по середах, побоюючись, що якщо вони будуть змушувати дітей робити все це, то діти будуть ображатися. Часом ці діти в кращому випадку малоактивні в Церкві, але їхні батьки вважають, що, тим не менш, вони все одно отримають ендаумент у храмі та відслужать сумлінно місію. Але так це не працює.

Рішення: Вчіть своїх дітей завжди бути там, де їм слід бути, тоді, коли слід, і займатися там тим, чим слід. Не дозволяйте своїм дітям витрачати багато часу на пусті заняття, такі як відеоігри та соціальні мережі. Допоможіть їм брати участь в заняттях і діяльності, які допоможуть їм відчувати Дух і зміцнювати свою віру.

Якщо ми, батьки, зможемо виправити деякі з цих помилок, ми допоможемо нашим дітям стати більш сильними, більш витривалими та краще підготовленими до вирішення проблем, які піднесе їм життя.

Ця стаття була написана Mark D. Ogletree та опублікована на ldsliving.com під назвою «7 Mistakes LDS Parents Make and How to Avoid Them»

Українська © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post 7 ПОМИЛОК, ЯКІ РОБЛЯТЬ БАТЬКИ-СОД, ТА ЯК ЇХ УНИКНУТИ appeared first on MoreFaith.org.ua.

ПИТАННЯ

Любий дідусю,

Я відчуваю, що якщо я хочу поставити вам питання, я маю звертатись до вас так, наче я вже знаю вас. Отже, поїхали… (усмішка). Кілька місяців тому мені пощастило познайомитися з чудовим хлопцем, я впевнена, що ви, напевно, подумали, ну ось, почалося, але це для мене, звичайно, дуже делікатна тема, тому, будь ласка, будьте поблажливі. Мені зараз 17 років, і все моє життя, відтоді як мені виповнилося 6, всі мої друзі були дорослими. Таким чином, ви можете собі уявити, що мої думки відрізняються глибиною і т. ін. У людини, яку я зустріла, такі ж самі думки, що і в мене, стосовно ВСЬОГО, за винятком, звичайно, Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я відчуваю глибоку й надзвичайно сильну заклопотаність, тому що Дух каже мені, що ми маємо бути разом, з самої першої нашої зустрічі. Я попросила його принаймні спробувати зрозуміти те, у що я вірю, попросивши місіонерів пояснити йому все, з розумінням того, що питати не означає, що він повинен це прийняти. Він дотримується думки, що він знає все, що йому потрібно знати про цю Церкву або будь-яку іншу церкву. Я молюся про більшу віру через спонукання Духа, а також про терпіння. Але, звичайно, я не могла стримати сльози, коли він сказав мені, що хоче одружитися зі мною і що він любить мене. Дідусь, я люблю його всім серцем, але мене дуже ранило, коли він сказав, що йому не потрібно вступати в шлюб в так званому «храмі, створеному людиною», щоб Бог знав, що у нього на серці. Я знаю, що його відповідь показує, що він просто ставиться до цього питання легковажно, без будь-яких зобов’язань. Але я все ще відчуваю те саме спонукання Духа, що і раніше, коли я з ним. Чи повинна я просто продовжувати молитися і бути терплячою? Іноді я відчуваю, що мені слід поговорити з єпископом на цю тему, але мій батько єпископ, і я розмовляю з ним, і він каже молитися і робити те, що підказує Дух, але це не дуже допомагає. До кого мені звернутися, щоб обговорити це питання? Я не знаходжу жодної відповіді.

Роуз

ВІДПОВІДЬ

Люба Роуз,

Я впевнений, що ця людина має рацію, коли каже, що йому не потрібно вступати в шлюб в «храмі, створеному людиною», щоб Бог знав, що у нього на серці. Те, що у нього на серці, цілком очевидно. Він любить себе і силу власних перемог. Звичайно, він каже тобі, що любить тебе! Як ще він міг би спіймати 17-річну дівчинку, щоб використовувати її в своїх власних цілях. У твоєму віці важко (незважаючи на те, що поруч є дорослі знайомі) зрозуміти, що таке любов насправді. Повір мені, це набагато більше, ніж емоційна прив’язаність! Якщо одна людина любить іншу, інтереси і щастя цієї людини стають пріоритетними. Вони стають навіть більш важливими, ніж власні інтереси людини. Складові любові, віриш ти чи ні, чітко визначені Павлом в 1 Кор. 13:4-6. З цього уривка ми дізнаємося, що любов складається з цих дев’яти якостей: терпіння, милосердя, великодушності, смирення, чемності, безкорисливості, м’якого характеру, простоти та щирості.

Той факт, що цей чоловік не цікавиться твоєю релігією, просто означає, що він не цікавиться тобою; він цікавиться тільки собою. І коли йому набридне грати з тобою, він знайде когось іншого.

Нехай твій батько навчить тебе, які невимовні благословення чекають на тих, хто запечатаний на час та на вічність у святому храмі. Коли ти прийдеш до розуміння того, що це за благословення, ти не будеш мріяти вийти заміж ні в якому іншому місці, ні з будь-якої іншої причини. Скажи цій людині, що ти вирішила зустрічатися тільки з юнаками, гідними храму, і що після того, як він дізнається більше про Церкву і приєднається до неї, і буде жити гідно того, щоб прийти до тебе з храмовою рекомендацією, ось тоді ти подумаєш про те, щоб знову бути з ним.

Ще одна річ – дуже легко, особливо для підлітків, сплутати емоції зі спонуканнями Святого Духа. Святий Дух ніколи не спонукатиме тебе вийти заміж поза храмом або робити щось ще, що суперечить словам Пророків. Пророки часто і недвозначно говорили на цю тему. Ось тільки одна з багатьох таких цитат:

«Якщо молоді люди, які вступають в шлюб поза храмом, не покаються швидко, вони позбавлять себе піднесення в Целестіальному Царстві Божому. Якщо вони доведуть, що гідні, незважаючи на цю величезну помилку, увійти до Целестіального Царства, вони увійдуть в це Царство як служителі.

Що це означає? Одкровення говорить нам, що вони входять до цього Царства, щоб бути слугами тих, хто гідні більш піднесеного стану, місця з більш великою славою. Вони будуть служити їм. Вони не стають синами і дочками Бога. Вони не є співспадкоємцями з Ісусом Христом. Вони не отримають Царство, тобто вінець і славу Царства Божого. Ті ж, хто вступили в шлюб в храмі на час і на вічність, якщо вони праведні й вірні своїм завітам, входять в це Царство. Вони – спадкоємці цього Царства, співспадкоємці з Ісусом Христом, сини і дочки Божі, які мають право на повноту Царства» (Joseph Fielding Smith, Answers to Gospel Questions,, Vol 4, p.196).

Дідусь

Ця стаття була написана англійською мовою та опублікована на сайті askgramps.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The post ЧИ ТРЕБА МЕНІ ВИХОДИТИ ЗАМІЖ ЗА МОГО КОХАНОГО, ЯКЩО ВІН НЕ ЧЛЕН ЦЕРКВИ? appeared first on MoreFaith.org.ua.

Чи зможете ви побудувати тривалий шлюб після того, як бачили, що шлюб ваших батьків розпався? Відповідь – так, і принципи євангелії можуть навчити вас, як це зробити.

Все частіше і частіше ми чуємо ці сумні нарікання: Що робити, якщо вічний шлюб – найсильніше бажання вашого серця, але ви вже стали свідками того, як найбільш знайомий вам шлюб – шлюб ваших батьків – розпався? Те, про що ви мрієте – це «піднесення і слав[а] … запечатан[і] на їхніх головах» (УЗ 132:19). Але те, що ви бачили – це страждання, гнів, недовіра та емоційний крах, коли ваші батьки проходили через розрив стосунків. Може бути, це сталося, коли ви були такими малими, що насилу це пам’ятаєте, або можливо, це травмувало вас в підлітковому віці. Може бути, це сталося до того, як ви дізналися про євангелію, або, можливо, ваші батьки були однією з тих пар, запечатаних в храмі, які якимось чином дозволили «шлюбу на вічність» зникнути.

Якщо вони не змогли зберегти мрію, чи вдасться вам досягти таких стосунків у шлюбі, які триватимуть «від віку й до віку»? (УЗ 132: 20).

Відповідь – категоричне «Так!».

Ви можете не усвідомлювати, як багато є того, що зіграє на вашу користь. Коли ви зробите принципи євангелії частиною вашого життя, ви побачите, що вони навчають всім істинам, які вам потрібні, щоб побудувати свій власний вічний шлюб. Якщо ви заглянете всередину себе, ви знайдете чудові сильні сторони для подолання майбутніх труднощів.

ШКОДА, ЗАПОДІЯНА РОЗЛУЧЕННЯМ

Дослідження показують, що діти розлучених батьків страждають по-різному, але одним з найглибших наслідків є вплив на майбутній шлюб дитини. Те, що діти бачать і переживають під час невдалого шлюбу своїх батьків, може стати частиною їхніх поглядів на себе і на суспільство. Як розлучена мати, я бачила, як мої діти страждали і розмірковували про свої шанси на щасливий шлюб і сімейне життя. Як професійний консультант і педагог із соціальної роботи, я бачу, як інші страждають через цю саму проблему. Однак моє свідчення та особистий і професійний досвід вчать мене тому, що євангелія може допомогти дітям не дозволити гіркому досвідові батьків визначати результати їхнього власного життя. Ці діти мають великий потенціал для щастя.

Найчастіше, однак, дітям розлучених батьків доводиться долати негативне ставлення або поведінку, які розвинулися у них, коли вони намагалися впоратися з розлученням їхніх батьків.

Наприклад Дженніфер, 19-річна студентка коледжу, серйозно налаштована і сповнена рішучості домогтися успіху. Часто вона домагається гарних оцінок, нехтуючи суспільним життям. Вона нехтує увагою молодих людей, кажучи їм: «Побачення погано вплинуть на мої оцінки». Вона каже, що у неї є гарні друзі серед молодих людей, і одного дня вона вийде заміж за свого найкращого друга. Тим часом у неї є мета отримати освіту, а потім служити на місії. Впевненість Дженніфер у можливості щасливого шлюбу похитнулася через розлучення її батьків. Для неї щастя означає взяти під контроль своє життя, бути успішною в навчанні і кар’єрі, а шлюб відкласти на безрік.

Батьки Стефані також розлучилися, але її реакція була іншою. Разом із жахливою втратою вона відчувала відчайдушну потребу в розраді. Рання і недоречна близькість з молодими чоловіками стала способом компенсувати втрату і довести собі, що стосунки можуть бути успішними. Після серії романів, які розбили їй серце і змусили піти на компроміс зі своїми цінностями в божевільних спробах відчути себе коханою, вона, нарешті, зрозуміла, як нерозважливо недооцінювала себе, але вона відчувала, що віддалилася від Церкви.

Існує низка причин, з яких такі люди, як Дженніфер і Стефані, діти розлучених батьків, пізніше можуть зіткнутися з труднощами в своїх власних шлюбах.

Довіра і близькість. Розчаровання в двох найважливіших людях в нашому житті (батьках), налаштовує нас на розчарування в інших. Діти розлучення можуть навіть повірити, що люди будуть прикидатися, що люблять їх, але кінець-кінцем підуть. З одного боку, таке ставлення заперечує надію, якої нас навчає євангелія.

Страх повторити помилку. Діти розлучення можуть природно побоюватися, що вони виростуть і будуть дуже схожими на своїх батьків. Один студент пояснив: «Мені знадобилось багато часу, щоб, нарешті, звикнути до думки, що коли-небудь я зможу одружитися. Я дійсно не хочу робити таку саму помилку, яку зробили мої батьки».

Пошкоджене почуття власної гідності. «Після розлучення моїх батьків мені було важко знову мати добре ставлення до самого себе. Оскільки я втратив зв’язок з любов’ю, яка створила і виховала мене, я був невпевнений в тому, ким я є насправді», – згадує одна дитина розлучених батьків. Тендітні почуття можуть постраждати ще більше через осуд, якому піддається розбита родина. Тодд, колишній місіонер і студент коледжу з багатообіцяючим майбутнім, нещодавно скаржився мені, що в очах батьків його дівчини розлучення його батьків заплямовує його. Для подолання цієї перешкоди Тоддові потрібні як сила, щоб пробачити інших, так і віра, яка підтримує нас, коли ми знаємо, що ми живемо, як Господь звелів (див. УЗ 121:45). Тоддові було б легше, якби батьки його подруги цінували його за те, ким він є, і не покладали на нього відповідальність за помилки його батьків.

ПИТАННЯ ВІЧНОСТІ

Знання про вічну природу сімей може завдати дітям розлучених батьків Святих Останніх Днів страждань більшого масштабу. Одна дитина розлучення болісно згадувала обіцянку свого батька: «Ми завжди будемо сім’єю, тому що ми запечатані в храмі». Земний кінець сім’ї в поєднанні з пріоритетом, встановленим Церквою для сім’ї, робить розлучення більш руйнівним для більшості членів Церкві.

На додаток до пошкодженого почуття власної гідності, труднощів з довірою і близькістю, і страху перед шлюбом, діти розлучених батьків Святих Останніх Днів іноді можуть відчувати внутрішню боротьбу щодо питань, які загрожують самій основі їхніх свідчень. У болісній розмові 10-річна дівчинка сказала, що їй важко вірити в Бога, тому що найбільше вона молилася про те, щоб її мама і тато знову були разом, і Бог не відповів на її молитви. Зрозуміло, Небесний Батько не забере свободу вибору у розлучених батьків. В таких ситуаціях чутливі члени сім’ї, друзі, вчителі та керівники можуть допомогти, докладаючи особливих зусиль, ділячись своєю вірою і знаннями, що Небесний Батько любить нас, і що сила євангелії для нашого власного життя залишається доступною.

На щастя, цей приклад описує не всіх дітей розлучення.

Джеймі також зазнала багато втрат через розлучення її батьків. Будучи підлітком, вона турбувалася про своє майбутнє, а також не була впевненою в теперішньому – як вписатися в соціальну сферу, та й чи хотіла вона вписатися. Але вона багато працювала, щоб знайти відповіді на свої питання. Вона знайшла вчителів, друзів і єпископа, яким вона могла довіряти. Час від часу вона також отримувала допомогу від професійних консультантів. Вона змогла визначити, які тривоги були обґрунтованими, а які ні, а також визначити практичні способи забезпечення успіху її власного шлюбу, і тепер вона щаслива у шлюбі вже кілька років.

МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОЗВИВИТКУ СИЛЬНИХ СТОРОН

Життя для дітей розлучення може іноді здаватися тяжким. Але без сумніву, розлучення, як і інші кризи життя, майже завжди приходить в парі з можливостями. Отже, які є можливості – фактори, які можуть стати сильними сторонами – для дітей розлучених батьків?

Збільшення розуміння цінності вічної любові. Втрати, пов’язані з розлученням батьків, часто призводять до того, що діти надають велике значення цінності підтримки стосунків і любові, вірності і співчуття. Хоча вони можуть відчувати підвищену тривогу при формуванні стійких прихильностей, більшість з них твердо віддані ідеалам тривалого шлюбу і моралі.

Зрілість, незалежність і реалізм. Через те, що вони схильні швидше дорослішати і ставати незалежними, а також через їхній менш ідеалізований погляд на шлюб, діти розлучення схильні бути більш реалістичними, як виявили дослідження. Вони знайомі з можливими труднощами і можуть з більшою ймовірністю вступати в шлюбні стосунки з відкритими очима. Це не означає, що вони цинічні або сумніваються, просто вони знають про необхідність милосердя і співпраці в шлюбі.

Мудрість і рішучість. У моїх розмовах з молодими людьми-Святими Останніх Днів, чиї батьки розлучилися, я знайшла в декому з них зрілість і здоровий глузд, які ми б дуже хотіли бачити у всіх дітях, хоча ніхто з нас не хотів би, щоб цьому сприяло руйнування шлюбу батьків у них на очах. Одна молода жінка сказала: «Розлучення моїх батьків дало мені рішучість зробити все можливе, щоб мій шлюб міг бути успішним». Інша помітила, що вона нарешті зрозуміла, що може знайти щастя в шлюбі, коли вона уявила собі вічний шлюб з молодим чоловіком, який був її другом довгий час.

Молоді люди, батьки яких були розлучені, часто розглядають тривалу дружбу як спосіб розвитку довіри і прийняття мудрих рішень щодо шлюбу. Одна молода жінка згадала, що через розлучення її батьків вона гостріше усвідомила важливість спілкування в шлюбі. Вона докладала додаткових зусиль для зміцнення своєї відданості принципам вічної євангелії і шукала можливості для розвитку комунікативних навичок.

Зростання через боротьбу. Легій вчив, що без «протилежності в усьому», праведності і добра могло б не бути (2 Неф. 2:11). Молоді люди, які успішно дають раду проблемам розлучення батьків, часто демонструють велике духовне зростання. Труднощі, з якими вони стикаються, часто вчать їх тому, що вони залежать від Господа і потребують духовного скерування. Через пророка Моронія Господь сказав: «І якщо люди прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню слабкість. Я даю людям слабкість, щоб вони були покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді Мною; бо якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них» (Етер 12:27).

Наприклад, одна жінка після того, як її дитинство і підлітковий період пройшли в стані внутрішньої боротьби і були зіпсовані травмою розлучення, повідомила, що її власний шлюб був на диво спокійним і задовільним. Щоб шлюб вдався, вона визначила принципи, які є базовими для будь-якого успішного шлюбу, але для неї мали особистий сенс. Вона підкреслила: «Ключ до успішного шлюбу – присутність Небесного Батька в нашому домі. Це включає в себе постійну молитву, вивчення і роздуми над Писаннями разом та ефективне спілкування». Молода жінка, яка з нетерпінням очікує на шлюб, зазначила, що через розлучення батьків вона зосередилася на особистому виборі та обов’язках. Вона поділилася рішучістю «залишатися в гармонії з Духом і покладатися на нього».

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЬ В ПОДІБНІЙ СИТУАЦІЇ, ЩО РОБИТИ?

Вплив розлучення, безсумнівно, може завдати шкоди, але він не повинен калічити. Ви можете подолати біль і страждання, навіть якщо відчуваєте, що ситуація вразила вас. Ви можете перегрупуватися, навчатися і зростати.

Довіряйте Господу. Небесний Батько пам’ятає кожного з нас особисто, і Його божественний план передбачає для нас шлях подолання наслідків протистояння і насолодження вічними благословеннями. Є велика мудрість в пораді Господа пророкові Джозефу Сміту під час жорстоких переслідувань: «Будьте спокійними та знайте, що Я є Бог» (УЗ 101:16, див. УЗ 101:12-18). Поговоріть зі своїми церковними керівниками і близькими друзями про їхнє ставлення до Бога. Читайте Писання і слова Братів, щиро розмірковуючи і молячись. Перечитуйте своє патріархальне благословення, пам’ятаючи, що у Господа в запасі є великі благословення для вас. Виявляйте і збільшуйте свою віру в Бога і в Спокуту Ісуса Христа.

Розвивайте довіру до друзів та сім’ї. Ваша довіра до божественного плану може викликати довіру до оточуючих, які можуть бути не такими вже досконалими, але все ж є дітьми Бога. Завдяки милосердю, подібному Христовому, ми можемо навчитися любити людей, не зважаючи на деякі недоліки. Не можна знайти втіху в свободі від душевного болю, яка досягається ціною свободи від любові до інших. Довіра і розчарування не обов’язково є несумісними.

Пробачте своїх батьків. Не дозволяйте помилкам ваших батьків бути вашим виправданням за помилки. Не дайте нудній статистиці ввести вас в оману; на кожну дитину, яка прямувала шляхом батьків, що заблукали, ви можете знайти ту, яка цього не зробила, починаючи з Авраама, батько якого був готовий побачити його принесеним в жертву ідолу (див. Авр. 1:5-7),

Покайтеся у власних провинах і вибачте себе. Якщо ви виросли в домі, де членів сім’ї кривдили, ви, можливо, перейняли якусь згубну поведінку і завдавали болю іншим. Ви можете покаятися в цьому, коли прийдете до розуміння своїх помилок. Необхідне для таких помилок покаяння полягає не стільки в обвинуваченні себе або в самобичуванні, скільки в тому, щоб, якщо можливо, компенсувати біль.

Вчіться робити вибір. Ваша індивідуальна відповідальність і свобода вибору дозволяють вам робити вибір, і вам не потрібно бути бранцем руйнівної сімейної моделі або стосунків. Ви маєте право сказати «ні» маніпуляціям або деградації, і не в вашій відповідальності робити всіх щасливими, особливо якщо вони налаштовані наполягати на непродуктивній або морально неприйнятній поведінці. Коли розлучення вже відбулося, знайдіть в новому складі сім’ї спосіб розвитку більш здорових і приємних традицій і моделей для вашого власного життя і сім’ї, яку ви створите, одружившись.

Здобувайте нові навички міжособистісного спілкування. Вміння брати на себе відповідальності за своє життя – це одна з багатьох навичок, таких як спілкування, спільне вирішення проблем та вирішення конфліктів, які здобуваються, а не успадковуються від батьків. Не бійтеся ходити на курси, відвідувати семінари або шукати консультації для розвитку більш ефективних та корисних міжособистісних стосунків. Але будьте обережними; процес навчання в придбанні нових навичок повинен відповідати провідним принципам Церкви. Будьте на одній хвилі з підказками Святого Духа, щоб дізнатися, чи є придатними ті навчальні та консультаційні послуги, які ви отримуєте. Насправді, немає кращого навчання, ніж керівництво цього тихого голосу, коли ви молитеся і з любов’ю застосовуєте вчення Учителя в тому, як ви взаємодієте з іншими.

Визначте компенсуючі фактори в своєму житті. У кожної сім’ї є сильні сторони. Кожне середовище має ресурси для підтримки. Замість того щоб зосереджуватися тільки на втратах або проблемах, з’ясуйте, що хорошого є в вашій родині, і які ресурси вам доступні. Наприклад, дозвольте собі бути відкритими для отримання допомоги і підтримки від далеких родичів або друзів, які мають подібний досвід і тому можуть допомогти. Провівши час з тіткою і дядьком, які були явно щасливі, одна молода жінка вперше зрозуміла, що щасливий шлюб можливий. Вона сказала: «Хоч комусь в моїй родині це вдалося!»

ОБІЦЯНА НАДІЯ

Вірні Святі Останніх Днів не залишаються вічно обділеними через помилки їхніх батьків. Обіцянка Президента Езри Тефта Бенсона розлученій сім’ї дуже добре роз’яснює це: «Будь ласка, зверніть увагу, що анулювання запечатування дружини до чоловіка не впливає на дітей, які народилися в завіті або були раніше запечатані. Такі діти мають право на благословення за правом народження, і якщо вони залишаються гідними, їм гарантовані право та привілей вічного походження незалежно від того, що відбувається з їхніми біологічними батьками або батьками, з якими вони були запечатані».

Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів підкреслює цю обіцянку: «Я свідчу, що неймовірними стражданнями та муками, які неможливо осягнути, Спаситель заслужив право бути нашим Викупителем, нашим Посередником, нашим Остаточним Суддею. Через віру в Нього і отримання необхідних обрядів і завітів ви отримаєте своє право на благословення вічного шлюбу, яке стало можливим завдяки Його нескінченній Спокуті».

Мій перший шлюб закінчився 19 років тому, але я продовжую дізнаватися про те, який вплив справило це розлучення на мене та моїх дітей. Проте, завдяки розлученню в мене і в них були можливості для зростання. Через мою боротьбу я стала іншою людиною. Я була упокорена; я розумію, що означає мати скрушене серце і упокорений дух (див. УЗ 97:8), і я дізналася дещо про терпіння в стражданнях. Я дізналася, що скрушене серце – не розбите або знищене серце; це серце, відкрите для отримання натхнення, любові й служіння. Я дізналася, що немає легкого шляху до целестіального царства і що неможливо прожити життя без випробувань.

Розлучення – навіть якщо це розлучення наших батьків – може бути одним з багатьох каменів спотикання в житті. Однак незважаючи на труднощі, з якими ми стикаємося, ми можемо зміцнити свій шлюб, смиренно покладаючись на спокутну жертву Нашого Спасителя Ісуса Христа і на принципи любові та істини, яким Він навчав.

Ця стаття була написана англійською мовою Елейн Уолтон та опублікована на сайті lds.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The post ДІТИ РОЗЛУЧЕННЯ appeared first on MoreFaith.org.ua.

В той момент мого сімейного життя, коли все, здавалося, дратує мене: сімейні відмінності, проблеми на роботі, проблеми з фінансами, напружений графік, проблеми зі здоров’ям, – я помітила, що занадто часто пускаю очі до лоба, бурчу або зриваю злість на своєму чоловікові. Я відчувала себе як натягнута струна, ніби знаходжуся на межі, і коли чаша терезів переважувала в той чи інший бік, все це звалюється на голови нас обох.

У той час як я з жахом спостерігала, як стрес змінює моє добродушно-веселе, позитивне ставлення до життя, моєму чоловікові доводилося мати справу з усім напором мого негативу і скарг, і це тільки додало почуття провини до моєї скарбниці вируючих емоцій.

Одного разу, коли я найбільше потребувала свого чоловіка, я раптом зрозуміла, що ми потроху віддаляємося одне від одного на інтелектуальному та емоційному рівні. Ми обидва поводилися так, як нам не було властиво, а підтрунювання, сміх й безпосередність відступили на другий план.

Це не було різкою зміною. Ми обидва все ще любили один одного. Ми обидва все ще отримували задоволення від життя та нашого шлюбу. Але всі ці гострі кути не переставали дратувати мене. І будь-який з цих дратівливих факторів: залишений брудний посуд або відхилення від того, як, на мою думку, повинен був функціонувати наш шлюб, – виводив мене з рівноваги.

Доти, поки я не розпочала один невеличкий експеримент і не відкрила для себе одну фразу, яка змінила мій шлюб. Я почала грати сама з собою в одну маленьку гру: кожного разу, коли я починала нервувати або дратуватися через свого чоловіка, я називала про себе одну річ, яку я цінувала в ньому. Спочатку це виходило незграбно, і мені не завжди вдавалося це зробити, але незабаром я виробила звичку зосереджуватися на всьому тому хорошому, що він привніс в моє життя, а не лише тільки на брудному посуді або брудній білизні.

Але я швидко зрозуміла, що цей експеримент не далеко просунувся. У мене була необхідність розповісти чоловікові про причини, чому я його люблю і обираю любити його кожного дня. Саме тоді я відкрила для себе одну фразу, в усьому її нескінченному різноманітті, яка змінила для мене все: «Знаєш, чому я тебе люблю? Тому що…». Мій чоловік не найсентиментальніший чоловік у світі – ще одна причина, чому я його  люблю, – тому я переживала через його реакцію на цю мою нову традицію. Але дивно, що ця фраза ніколи не звучала ніяково або неприродно. На всьому протязі дня або всього тижня я починала розмірковувати про приємні спогади, звертаючи увагу на самовіддані вчинки і відкриваючи раніше непомічені мною якості мого чоловіка. Чи була це невелика примха, яка змушувала мене посміхатися, або щось духовне і глибоке, я тепер усвідомлено визнавала ці особливості, і мій чоловік розумів, чому я любила його, – день у день, у важкі та спокійні часи, коли ми разом сміялися і плакали.

З таким більш глибоким розумінням цієї чудової людини, за яку я вийшла заміж, і навіть з кращим розумінням всього того, що я, ймовірно, прогледіла або на що не звернула уваги в метушні життєвих буднів, прикрі дрібниці життя з іншою людиною мене більше не дратують. Очікування щодо того, ким ми маємо бути або яким повинен бути наш шлюб, більше не мають значення. Замість очікувань я тепер зосереджена на моментах, особливо на тих простих та несподіваних моментах, які перетворюють наш шлюб на пригоду.

Здебільшого, в нашому шлюбі нічого не змінилося. У нас все ще є деякі розбіжності, проблеми, рахунки і т. ін. Але моє ставлення повністю змінилося. Протягом декількох місяців я докладала свідомих зусиль, щоб використовувати цю фразу кожного дня, але тепер я зосереджуюся на тому, щоб ділитися чимось хорошим, як тільки це спадає мені на думку. І я маю сказати, що є дуже багато хорошого. Мій чоловік – просто неймовірний, мій шлюб – просто неймовірний: складний і веселий, чудовий і несподіваний. Я дуже рада, що у мене є бачення, яке допомагає визнати це та красу кожного моменту, скільки б він не тривав.

Ця стаття була написана Danielle B. Wagner та опублікована на сайті ldsliving.com під назвою «One Phrase That Transformed My Marriage»

Українська © 2018 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2018 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

The post ОДНА ФРАЗА, ЯКА ЗМІНИЛА МІЙ ШЛЮБ appeared first on MoreFaith.org.ua.

https://www.facebook.com/lds.quentin.l.cook/photos/a.657390864298659.1073741830.520704734633940/1708969615807440/?type=3&permPage=1

Я знаю, що деякі з вас мають сумніви щодо одруження і виховання дітей. В цей День Батька, якби мені довелося дати якусь пораду тим, хто знаходиться на порозі створення власної сім’ї, я б закликав вас з молитвою зробити наступний крок, що веде до шлюбу і сім’ї.
Я б порадив вам знайти праведного супутника життя, яким ви захоплюєтеся, і який стане вашим кращим другом. Я запевняю вас, що в ваших майбутніх дітях ви знайдете велику радість і щастя. Я бачив це на власному досвіді як батько і як Апостол – діти щасливі, і батьки щасливі. Я бачив таке щастя на обличчі цього милого маленького хлопчика, з яким нещодавно познайомився в Бразилії.
Супротивник хотів би, щоб ми повірили, що від дітей суцільні засмучення і страждання. Але це далеко не так. Мати дітей складно і вимагає віддачі всіх сил, але це принесе безмірну радість в цьому житті й у вічності. Він також хотів би, щоб ті, хто не може досягти цієї мети в цьому житті, відчували себе зневіреними або самотніми. Істина полягає в тому, що всі праведні люди будуть мати право на кожне благословення, яке є у нашого Небесного Батька для Його дітей
Мої юні друзі, я запевняю вас, що радість, любов і задоволення, характерні для люблячих, праведних сімей, забезпечують максимально можливе щастя, якого ми можемо досягти як зараз, так і в вічності.

Переклад Тамари Мартиненко.

The post ПОРАДА ТИМ, ХТО НА ПОРОЗІ СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ СІМ’Ї appeared first on MoreFaith.org.ua.