Старійшина Річард Г. Скотт (1928–2015), з Кворуму Дванадцяти Апостолів, навчав: «Заучувати Писання — це все одно, що заводити нову дружбу. Це ніби знайомитися з новою людиною, яка може допомогти в скрутну хвилину, дати натхнення і втіху та стати джерелом мотивації для необхідних змін».

1. Римлянам 8:31

«Коли за нас Бог, то хто проти нас?»

2. 2-ге Тимофію 1:7

«Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму».

3. Учення і Завіти 6:36

«Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся».

4. Ісус Навин 1:9

«Будь сильний та відважний! Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити».

5. 1 Нефій 3:7

«Я піду і зроблю те, що Господь заповів, бо я знаю, що Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм».

Джерело: ldsliving.com

The post 5 віршів для заучування напам’ять, коли вам потрібна мужність appeared first on MoreFaith.org.ua.

В епізоді подкасту Magnify Шеннон детально розповідає про те, як ведення записів під час вивчення писань може допомогти вам вбирати євангелію «рядок за рядком» і відкривати двері до нових знань. Читайте більше про рекомендований нею процес нижче.

1. Записуйте те, що відбувається

Тим, хто хоче почати вести щоденник вивчення писань, Шеннон радить записувати історію, яка розгортається під час читання.

«Можливо, просто створіть часову шкалу, — каже Шеннон. — Почніть із цього. Наприклад: “Це Нефій, який йде в пустиню шукати руду”».

Створення хронології або маркованого списку подій допоможе вам відстежувати персонажів і важливі (або пропущені раніше) сюжетні моменти в писаннях. Цей метод — чудовий перший крок до того, щоб сповільнити своє вивчення.

2. Записуйте те, що не написано

Далі Шеннон пропонує копнути трохи глибше. Запитайте себе: «Що тут не написано, але, на мою думку, могло статися або точно сталося б?»

Наприклад, уявіть, як Нефій подорожує в пустиню, щоб знайти руду для виготовлення інструментів для будівництва корабля. Це, безперечно, було важким завданням. Ймовірно, він витратив години, якщо не дні, на пошуки руди, яку міг би видобути. Руда була важкою, і Нефій, мабуть, відчував біль у тілі та втому.

«Таке мислення просто тренує нас сповільнюватися, — каже Шеннон. — Що могло розчаровувати? Що могло захоплювати? Якими були важкі моменти? Просто зануртеся і досліджуйте».

Використання уяви та записування своїх думок у такий спосіб допомагає оживити писання і дозволяє побачити давніх пророків як реальних людей. Коли ви читаєте «між рядків» добре відомі історії, можуть з’явитися нові думки та крупинки знань.

3. Малюйте малюнки та створюйте діаграми

Мозок кожного працює по-різному, тому, якщо письмо — це не ваше, спробуйте намалювати те, що ви дізналися. Ви можете створювати комікси за історіями з писань, ескізи персонажів або робити замальовки, прикрашаючи улюблені вірші. Що б ви не обрали, Шеннон нагадує: «Сенс у візуалізації та сповільненні».

Ви також можете спробувати створювати діаграми як ще один спосіб зорієнтуватися в писаннях і сповільнити темп вивчення. Складіть сімейні дерева персонажів писань або простежте лінію нащадків, щоб показати, що відбувається, коли лінія завіту залишається вірною. Не бійтеся зануритися і дослідити те, що там є.

4. Спробуйте «Правило трьох разів»

Шеннон також рекомендує «Правило трьох разів», яке полягає в наступному:

• Прочитайте кілька віршів з метою зрозуміти загальний огляд того, що відбувається.
• Поверніться і перечитайте, шукаючи слова, яких ви не розумієте, і навіть ті, які, на вашу думку, розумієте. Спробуйте знайти глибше значення слів і фраз уривка. Наприклад, якщо ви читаєте Біблію, подивіться визначення певних слів на івриті. Якщо ви читаєте Книгу Мормона, скористайтеся словником Вебстера 1828 року, оскільки в ньому містяться значення слів, які використовувалися в час перекладу Книги Мормона.
• Перечитайте втретє і шукайте зі «справжнім наміром» послання від Господа особисто для вас. Оскільки ви «копали», з цих віршів з’являться глибші ідеї, які ви інакше пропустили б.

Вважайте труднощі нормою

Шеннон вірить, що записування того, що ви дізналися, створює доказ того, що Бог промовляє до вас.

«Якщо вам потрібно почати просто з малювання картинок або записування подій, мине небагато часу, і ви почнете записувати речі, які є глибокою мудрістю», — каже вона.

Сама Шеннон змогла розпізнати своє хронологічне духовне зростання у власних щоденниках вивчення писань, що характеризувалося зростанням глибини та якості її ідей. Це зростання відбулося не за один день, а тривало протягом довгого періоду часу.

«Навчання “рядок за рядком” — це те, як ми вчимося, — пояснює вона. — І якщо я щось забуваю, мені доводиться вчити це заново. Тож записування допомагає мені пам’ятати. Я можу повернутися і переглянути…»

«Духу потрібен час і простір, щоб відкривати істину “рядок за рядком”… Я думаю, дуже важливо вважати труднощі нормою. Якщо ви не розумієте слів, якщо не розумієте Ісаю, якщо не розумієте культуру — це частина шляху».

Джерело: ldsliving.com

The post Ведення записів під час вивчення писань сприяє отриманню одкровень. Ось як це робити appeared first on MoreFaith.org.ua.

Ешлі ніколи не уявляла, що повернення до Церкви врятує їй життя. Протягом багатьох років вона була в пастці залежностей, проходила через в’язницю, реабілітаційні центри й дуже темні періоди. Її життя було хаосом, і вона відчувала, що виходу немає. Аж поки не досягла дна.

«Я втратила все. Я була на межі, розуміючи, що якщо не почну лікування, то помру або залишуся у в’язниці назавжди».

Тоді її батько поставив запитання, яке вразило її до глибини душі:

«Ешлі, якщо я відвезу тебе на лікування, ти залишишся там чи знову втечеш?».

І вперше за довгий час вона відповіла з повною чесністю:

«У мене більше немає сил тікати».

Так розпочався її шлях зцілення. Вона вступила до християнського реабілітаційного центру у Фресно, Каліфорнія. Першим етапом була 10-денна “суха” детоксикація — без жодних медикаментів. Лише вона, її тіло та внутрішня боротьба. Щоб заслужити участь у програмі, потрібно було працювати 40 годин на тиждень у складському приміщенні. Це було виснажливо — як фізично, так і емоційно. Але саме тоді, коли їй хотілося здатися, почали приходити знаки.

«Я сортувала одяг і раптом бачила футболки з написами “Бог з тобою” або “Не здавайся”. Ці слова з’являлися саме в найважчі моменти. Для мене це були прямі послання з небес».

Один досвід, який вона ніколи не забуде, стався, коли пастор запропонував вибрати Біблію. На полиці було понад сто примірників. Вона взяла рожеву, не задумуючись. Відкривши її, вона знайшла закладинку з Книги Мормона.

«Я застигла. Я була єдиним членом Церкви там. У Фресно, далеко від усього, але саме в тій Біблії, яку я вибрала, була ця закладка. Тоді я зрозуміла, що Бог мене шукає, що Він знає, де я і через що проходжу».

Після виходу з реабілітації вона вирішила дати Церкві ще один шанс. Вона не мала всіх відповідей, але мала щире бажання почати знову.

«Багато хто думає, що Церква — це тільки правила. Але коли я відчувала себе загубленою, мені більше за все була потрібна структура, безпечний шлях. І це саме те, що я знайшла. Те, що раніше здавалося мені списком заборон, тепер я сприймаю як захист і напрямок».

Сьогодні Ешлі живе зовсім іншим життям. Вона твереза, спокійна й з оновленим серцем.

«Нічого не залишилося від того, ким я була. Я була брехухою, злодійкою, залежною. Але я наважилася запитати, чи спокута Ісуса Христа була також і для мене… і так, вона була. Він змінив мене. Тепер я живу з вдячністю й щодня намагаюся показати Богові, як сильно я вдячна Йому за те, що Він мене врятував».

Тим, хто зараз бореться, вона залишає щире послання:

«Неважливо, як далеко ти зайшов. Неважливо, яким темним все здається. Не здавайся. Надія ще є. Є вихід».

Джерело:  masfe.org
[/et_pb_text][et_pb_code _builder_version=”4.17.4″ _module_preset=”default” hover_enabled=”0″ sticky_enabled=”0″]

[/et_pb_code][/et_pb_column][/et_pb_row][/et_pb_section]

The post Книга Мормона допомогла їй вирватися з темряви залежності appeared first on MoreFaith.org.ua.

Примітка редактора: У зверненні до новопризначених президентів місій Президент Рассел М. Нельсон свідчив про силу Книги Мормона змінювати життя та поглиблювати навернення.

У попередньо записаному відеозверненні, яке було показане в неділю, 22 червня 2025 року, Президент Рассел М. Нельсон, Президент Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, звернувся до новопризначених президентів місій, які зібралися в центрі підготовки місіонерів у Прово, шт.Юта, США. Його слова були наповнені баченням, свідченням і закликом зосередити місіонерське служіння на силі Книги Мормона.

«Можливо, у жоден інший період вашого життя ви не побачите стільки змін у людських долях. Йдеться, звісно, про тих, хто знайде та приєднається до Церкви у вашій місії, — сказав Президент Нельсон. — Але не менш важливим є навернення самих ваших місіонерів».

Книга Мормона: Духовний скарб

Президент Нельсон закликав нових лідерів повною мірою скористатися тим, що він назвав одним із наймогутніших інструментів для них і для їхніх місіонерів:

«Один із наймогутніших засобів навернення, який є у вас і ваших місіонерів, — це Книга Мормона».

Він згадав історію навернення раннього лідера Церкви Парлі П. Пратта, який свідчив, що після того як почав читати Книгу Мормона, навіть їжа й сон стали для нього тягарем через глибоку духовну залученість. Його потужне свідчення змусило його перетнути океани й континенти, щоб ділитися відновленою Євангелією.

Також Президент Нельсон процитував відоме висловлювання пророка Джозефа Сміта, що Книга Мормона є «найправильнішою з усіх книг на землі», і що людина, яка живе за її настановами, «наблизиться до Бога більше, ніж через будь-яку іншу книгу».

«Книга Мормона — це слово Бога, — свідчив Президент Нельсон. — Вона навчає доктрини Христа й пояснює Його Спокуту глибше, ніж будь-яка інша книга. Вона відновлює прості й цінні істини, зокрема завіти, які були втрачені через століття перекладу Біблії».

Переживання, наповнене Духом

Президент Нельсон поділився, що Перше Президентство часто дарує примірник Книги Мормона поважним гостям, які відвідують штаб-квартиру Церкви. Їм зазвичай пропонують прочитати 11 розділ з книги 3 Нефій — уривок, який завжди зворушує серця.

«Уявіть собі атмосферу Духа, що наповнює залу Першого Президентства», — сказав Президент Нельсон і процитував:

«Ось, Я — Ісус Христос… Я — світло і життя світу… Встаньте й прийдіть до Мене, щоб ви могли простягнути руки до Моєї рани в боці…»

Багато гостей, за словами Президента, глибоко зворушені — дехто навіть переповнений емоціями. «Те, що вони відчувають, — це, звісно, Святий Дух, який свідчить про Ісуса Христа».

Сила і обіцяні благословення

Президент Нельсон завершив своє звернення обіцянкою: якщо президент місії та місіонери зроблять Книгу Мормона наріжним каменем свого навчання, Господь примножить їхні зусилля.

Він виділив три конкретні види сили, які приходять від життя за істинами Книги Мормона:

1. Сила робити неможливе.
2. Сила ставати дедалі чистішими.
3. Сила навчати з владою від Бога.

Він також пообіцяв особисті благословення: глибше навернення, силу та захист для родин і божественне керівництво у покликанні.

«Я люблю вас, мої дорогі друзі», — щиро сказав Президент Нельсон.

Початок всесвітнього служіння

Чотириденний семінар завершився із духовним піднесенням для 167 пар новопризначених президентів місій. 42 пари служитимуть у 29 штатах США, а 125 — у місіях, що охоплюють 48 країн світу. Більшість із них розпочнуть свої трирічні призначення вже протягом наступних десяти днів.

На сторінці More Faith ми підтримуємо свідчення Президента Нельсона: Книга Мормона — це не просто ще одна книга. Це священне свідчення про Ісуса Христа, і вона має силу змінювати життя — зокрема й ваше.

Джерело: Deseret News

The post Президент Нельсон: Книга Мормона — один із наймогутніших засобів навернення appeared first on MoreFaith.org.ua.

Коли Ісус Христос ходив по землі, Він навчав, зцілював, навертав і любив людей на Близькому Сході. У Своїй батьківщині та навколишніх містах Він ділився благовістям.

А як же решта світу?
Чи отримали інші також Його вчення та Його любов?

Книга Мормона — це живий доказ Божої любові до всіх Його дітей, незалежно від того, де вони живуть. Ця священна книга розповідає історію Божого народу на Американському континенті.

Там також було створено Церкву. Були покликані пророки. А пізніше Сам Ісус Христос відвідав їх після Свого воскресіння.

Наш Спаситель навчав людей в Америці особисто після Своєї смерті й воскресіння — зцілював хворих, творив чуда і організував Свою Церкву, покликавши дванадцятьох апостолів.

Ці священні події були записані на металевих пластинах, щоб зберегти послання для майбутніх поколінь. Ці записи, зроблені давніми мешканцями Америки, були заховані майже на 1400 років.

Але у призначений Богом час вони були відкриті пророку Джозефу Сміту, якого наставляв ангел Господа на ім’я Мороній. Джозеф переклав пластини силою та даром від Бога.

Сьогодні Книга Мормона вважається ще одним свідченням про Ісуса Христа. Вона не замінює Біблію, а доповнює її. Обидві книги містять євангельські істини і свідчать про Сина Божого.

У Книзі Мормона ви знайдете:

• Відповіді на найглибші запитання душі

• Мир у найтяжчі моменти життя

• Потужні свідчення віри

• Настанови для життя з метою

І найкраще: ви можете читати її безкоштовно, у будь-який час.

Бо Бог говорив не лише в Єрусалимі — Він говорив також в Америці. І Він продовжує говорити сьогодні.

У чому різниця між Книгою Мормона та Біблією?

Біблія та Книга Мормона — це священні книги, які свідчать про Ісуса Христа і навчають Його євангелії. Обидві благословили життя мільйонів людей по всьому світу. Але чим вони відрізняються?

Як вони були написані?

Перші п’ять книг Біблії, відомі як П’ятикнижжя, були написані пророком Мойсеєм під час його служіння серед єврейського народу. Згодом інші книги написали пророки й історики, зокрема Ісая, Даниїл, Матвій, Іван та багато інших.

Подібно до цього, Книга Мормона була написана пророками на Американському континенті — також через одкровення та натхнення від Бога. Кожен пророк записував своє свідчення про Ісуса Христа і Його євангелію для майбутніх поколінь.

Де і коли вони були написані?

Одна з головних відмінностей полягає в географічному та історичному контексті.

Біблія була написана на Стародавньому Близькому Сході — в місцях, як-от Ізраїль, Єгипет, Греція та Рим. Вона розповідає історію єврейського, юдейського та римського народів — від створення світу до перших днів християнства.

Книга Мормона, навпаки, розповідає історію давніх цивілізацій Америки — таких як нефійці, ламанійці та яредійці. Вона також описує візит Ісуса Христа до Америк після Його воскресіння.

Як вони збереглися?

Ще одна важлива відмінність — це спосіб збереження цих священних записів.

Біблія була написана на пергаменті й папірусі, переписувалася вручну протягом століть і упорядковувалася в різні історичні періоди. Попри свій вік, вона збереглася завдяки ретельності та відданості поколінь.

Книга Мормона була вигравірувана на металевих пластинах, що дозволило зберегти її послання недоторканим протягом понад тисячі років. Вона була скомпільована й скорочена одним пророком — Мормоном, а пізніше перекладена пророком Джозефом Смітом силою та даром від Бога.

У чому їхнє призначення?

І Біблія, і Книга Мормона мають одну Божественну мету — допомогти людям пізнати Ісуса Христа, жити за Його євангелією та наблизитися до Бога.

Книга Мормона не замінює Біблію і не претендує на перевагу. Навпаки, вона доповнює Біблію. Разом ці Писання відкривають більш повне й глибоке розуміння любові, місії та вчень нашого Спасителя.

У світі, сповненому запитань, вивчення Біблії та Книги Мормона разом може принести мир, ясність і зміцнення віри в Ісуса Христа.

Статті по темі: 

• 4 причини повірити в те, що Біблія може бути не ЄДИНИМ Словом Божим

• ЧИ БУЛА У РАННІХ ХРИСТИЯН БІБЛІЯ?

The post Що таке Книга Мормона? appeared first on MoreFaith.org.ua.

“І ще Господь сказав: Ви будете захищати свої сімʼї аж до кровопролиття. І тому за цю мету боролися Нефійці з Ламанійцями, щоб захистити себе, і свої сімʼї, і свої землі, свою країну, і свої права, і свою релігію”.

Алма 43:47

Знання

Захист своєї країни через військову службу може і завжди мусить сприйматися як благородна служба, служба більша, ніж самому собі. Багато пророків давнини праведно вели солдатів у необхідні битви: Мойсей, Ісус Навин, цар Веніамин, Алма молодший, і звісно ж Мормон, укладач Книги Мормона¹. Також, багато апостолів та інших генеральних авторитетів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів з честю служили в армії. Вивчення прикладів з життя цих пророків-воїнів та керівників може забезпечити мир і спокій в життях тих, хто зараз проходить військову службу і в життях їхніх близьких.

Книга Мормона навчає, що захист своєї сім’ї, а також політичної та релігійної свободи є прийнятним для Господа. “І ще Господь сказав: Ви будете захищати свої сімʼї аж до кровопролиття. І тому за цю мету боролися Нефійці з Ламанійцями, щоб захистити себе, і свої сімʼї, і свої землі, свою країну, і свої права, і свою релігію” (Алма 43:47).

І хоч боротьба за ці ідеали є благородною та прийнятною для Господа, війна може мати високу ціну, як фізичну, так і емоційну. Мормон особисто знав ціну війни, бо брав участь у битвах та втрачав своїх людей. Він також знав, що ми читатимемо його книгу в майбутньому (Мормон 5:9), у часи сповнені “війн[ами] та чутк[ами] про війни” (1 Нефій 14:15-16), і він прагнув, зробити його книгу корисною для нас.

Мормон також знав, як відшукати мир навіть посеред війни. Мормон стверджував, що Нефійці були найщасливішими саме у період сповнений війнами. “Але знайте, не було щасливішого часу серед народу Нефієвого, починаючи від днів Нефія, ніж у дні Моронія” (Алма 50:23). Доктор Кент П. Джексон вказав на джерело цього щастя: “Попри постійну загрозу війни за часів капітана Моронія, люди тоді були щасливими, тому що вони перебували в єдності та жили за євангелією”². Навіть у хаосі війни святі на службі в армії можуть звертатися доєвангелії і знаходити мир у єдності, солідарності, відданості та вірності.

На квітневій Генеральній конференції 1942 року, лише через чотири місяці після сумнозвісної атаки японських військових на американську військово-морську базу в Перл-Гарборі, президент Дж. Рубен Кларк-молодший зачитав послання від Першого Президентства. «Церква є і повинна бути проти війни. Сама Церква не може вести війну, доки Господь не дасть нових наказів. Вона не може розглядати війну як справедливий засіб вирішення міжнародних суперечок. . . але члени Церкви є громадянами або підданими держав, над якими Церква не має контролю»³.

Попри свою глибоку відразу та жаль щодо війни, члени Церкви вірять, “в підлеглість монархам, президентам, правителям і урядовцям, дотримуючись закону, шануючи і підтримуючи його” (Уложення віри 1:12). Натхненні вченнями та прикладами з Книги Мормона, ці тверді переконання щодо обов’язку та любові до інших понад самого себе надихають багатьох святих останніх днів служити в армії.

Чому

Оскільки автори Книги Мормона особисто зіткнулися із суворими військовими подіями, їхні слова можуть надати сенс відданості, жертвам і навіть деяким жахливим подіям, які відбуваються під час війни. Як Книга Мормона робить це? Яскравим прикладом є виступ старійшини Ленса Б. Вікмана на квітневій Генеральній Конференції 2008 року. Тоді він тільки-но повернувся з церковного відрядження у В’єтнамі. Він назвав це «кроком назад у часі»⁴, оскільки за десятиліття до цього він брав участь у бойових діях у В’єтнамі як офіцер піхоти армії США. Коли він знову йшов полями та джунглями, у своїй свідомості він чув звуки вогню з кулеметів й стрілецької зброї та думав про конкретний день – 3 квітня 1966 року. Того дня його батальйон був у глибині ворожої території. Було вислано патруль і почалася перестрілка. Кілька його людей були поранені, в тому числі його дорогий друг, сержант Артур Морріс.

Старійшина Вікман за допомогою радіозв’язку викликав медичний евакуаційний вертоліт, щоб відправити поранених у безпечне місце. Він закликав сержанта Морріса приєднатися до евакуації. Однак сержант Морріс, який відчайдушно прагнув залишитися зі своїми людьми, відповів: «Будь ласка, сер, вони не можуть убити такого міцного горішка, як я»⁵. Старійшина Вікман відправив вертоліт без сержанта Морріса на ньому. Старійшина Вікман розповідав: “Того ж дня, ще до заходу сонця, мій дорогий друг, сержант Артур Сайрус Морріс, вже лежав мертвий на землі, повалений ворожим вогнем. А я знову і знову чую у своїй свідомості відлуння його вигуку: «Вони не зможуть убити, вони не зможуть убити…»⁶.

Шукаючи розради старійшина Вікман звернувся до слів Амулека. “Бо знайте, це життя є часом для людей підготуватися до зустрічі з Богом; так, ось цей день цього життя є днем для людей чинити діяння свої … не відклада[йте] день свого покаяння на кінець” (Алма 34:32-34). Книга Мормона пропонує одне з найпотужніших свідчень про реальність життя після того, що ми називаємо смертю. Оскільки життя триває, сьогодні саме той день, коли ми повинні діяти, покаятися та підготуватися до успішного переходу на наступний етап нашого просування до безсмертя та вічного життя.

Старійшина Вікмен зміг відшукати надію у трагічній втраті того дня. «Якщо сержант Морріс і був сильно неправий, то він також чудово мав рацію! Ми й справді безсмертні в тому сенсі, що Христова Спокута перемагає смерть, як фізичну, так і духовну. І якщо сьогодні ми живемо так, що маємо право на очищувальну благодать Спокути, то ми будемо жити вічно з Богом”⁷.

Зрештою, «Це життя — є не стільки часом отримання та накопичення, скільки часом віддачі та становлення. Смертне життя — це поле битви, на якому зустрічаються справедливість і милосердя. Але їм не потрібно зустрічатися як вороги, бо вони примирені в Спокуті Ісуса Христа для всіх, хто мудро розпоряджається своїм часом сьогодні”⁸.

Війна – це час лякаючої невизначеності. Проте завдяки надії, яку дає нам євангелія, кожен може знати, що смерть — це не кінець. Ісус Христос розірвав пута смерті. Усі воскреснуть і зможуть рухатися вперед у великому Батьковому Плані милосердя, радості та миру.

Зустріч із жахами війни може принести неймовірне збентеження в наше життя. Проте святі останніх днів можуть використовувати Священні Писання, щоб відшукати мир і ясність розуму під час війни. Святих може підбадьорити усвідомлення того, що багато авторів як з Біблії, так і з Книги Мормона на особистому досвіді знали солдатський біль. Дослідниця Біблії, Анатея Порт’єр-Янг, підсумувала роботу капелана армії США Мела Баарса, сказавши: «Для солдатів, які пережили та навіть скоїли жорстокості на війні, величезну цінність становитиме розуміння того, що Святе Письмо знає їхній жах і сором, а також знає дегуманізуючий вплив війни. Виявлення цих жахів, які містяться у Священних Писаннях, може підказати ветеранам бойових дій, що вони не викинуті поза орбіту спокутної сили Божої»⁹.

Зрештою, «наші священні традиції знають ті жахи, які знають вони. Ці жахи приходять до нас у такому вигляді, з яким потрібно зустрітися лицем до лиця і боротися. Але сама їх присутність у Святому Письмі говорить про те, що немає жодного жаху, про який ми б не сміли говорити перед Богом, жодного злочину, в якому ми б не сміли зізнатися, бо немає такого жахіття, якого б Бог не бачив і про яке Він би не знав»¹⁰. Святі останніх днів, які проходять службу в армії, також можуть відшукати розраду в словах церковних провідників, таких як старійшина Вікман. Не тільки автори стародавніх писань знали солдатський біль, але також й сучасні пророки, апостоли та інші керівники.

Через багато років після своєї армійської служби у Другій світовій війні,  старійшина Пекер в 1968 році звернувся до членів церкви, які служать в армії; його скорбота через війну є так само очевидною, як і твердість його переконань: “Я носив уніформу рідного краю в час тотального конфлікту. Я відчував запах мертвих людей і проливав сльози за вбитими товаришами. Я видряпувався на уламки зруйнованих міст і з жахом споглядав попіл цивілізації, принесеної в жертву Молоху (Амос 5:26); але, навіть знаючи все це, як воно є, якби мене знову покликали на військову службу, я не міг би заперечувати своєму сумлінню! Вам, хто відповів на цей заклик, ми кажемо: Служіть добре і з честю. Зберігайте свою віру, свій характер, свою чесноту”¹¹.

1: Вихід 17:8-16; Ісус Навин 6; Слова Мормона 1:13; Алма 2:16; Мормон 5:1.

2: Kent P. Jackson, “War and Peace—Lessons From the Upper Room” in To Save the Lost: An Easter Celebration, eds. Richard Neitzel Holzapfel and Kent P. Jackson (Provo, UT: Religious Studies Center Brigham Young University, 2009), 56.

3: MessageoftheFirstPresidency, ConferenceReport,April 1942, 94.

4-8: Ленс Б. Уікмен, “Сьогодні”, Ліагона, Травень 2008.

9: Anathea Portier-Young, “Drinking the Cup of Horror and Gnawing on Its Shards: Biblical Theology Through Biblical Violence, Not Around It,” in Biblical Theologies, ed. Heinrich Assel, Stefan Beyerle, and Christfried Böttrich (Tübingen: Mohr Siebeck, 2012), 407.

10: Portier-Young, “Drinking the Cup of Horror,” 407.

11: Boyd K. Packer, “The Member and the Military,” Conference Report, April 1968, 35.

Ця стаття була написана англійською мовою та опублікована на сайті bookofmormoncentral.org. Переклад Лії Міщенко.

Напишіть нам, якшо Ви маєте запитання чи потребуєте підтримки у складних життєвих обставинах!

The post Як Книга Мормона може принести мир та сенс в життя тих, хто перебуває на військовій службі? appeared first on MoreFaith.org.ua.

У 1842 році Джозеф Сміт, перший Пророк і Президент Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, записав 13 основних вірувань цієї релігії. У номері 8 в списку написано наступне:

«Ми віримо, що Біблія – ​​це слово Боже настільки, наскільки правильно її перекладено; ми також віримо, що Книга Мормона – це слово Боже».

І зараз ті, хто не належить до нашої релігії, ймовірно, подумали: «Ого, скільки богохульства в одному реченні». Не хвилюйтеся! Ми це обговоримо.

У цьому випуску ми розглянемо два питання:

• Чи є Біблія досконалою і бездоганною?
• І чи можуть Писання існувати за межами Біблії?

Ми лише поверхово торкнемося Книги Мормона, але в одному з наступних випусків ми глибше розберемося в тому, що це таке.

Так, ми вважаємо, що Біблія – ​​це Священне Писання настільки, наскільки правильно її перекладено. Ми справді віримо, що в Біблії можуть міститися помилки. Ми віримо, що Бог надихав людей, коли вони робили ці записи, але вони були смертними людьми. Це все не було написано буквально перстом Божим, як 10 заповідей. Біблію писали схильні до помилок люди, інші, схильні до помилок люди, канонізували її, а інші, схильні до помилок люди, переводили її знову і знову. Сподіваюся, ніхто з них не намагався навмисно щось зіпсувати, але святі останніх днів дійсно допускають можливість вмісту людських помилок у біблійних текстах.

Ось один досить безневинний приклад: коли Савл з декількома іншими людьми йшов дорогою до Дамаска, з’явилося світло, і його відвідав воскреслий Христос. У Діях 9:7 написано: «А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили».

Але коли ця історія переказується в Діях 22:9, Павло каже: «А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив».

Це незначний нюанс, який не дуже впливає на історію Біблії, але ось в чому справа: якщо ви вірите, що Біблія бездоганна, ви маєте якось узгодити ці два уривки. І люди дійсно придумали способи як це робити. Святі останніх днів теж могли б спробувати узгодити їх, або ж ми можемо просто поглянути на них і сказати: «Хм… це дивно. Думаю, хтось не зовсім точно записав цю історію».

Ставлення до Біблії

Ми віримо, що доктрина про біблійну бездоганність не є вченням, очевидним із самої Біблії. Як це могло статися? Новий Завіт, в тому вигляді, в якому ми його знаємо, з’явився приблизно через 200 років після того, як була написана остання книга. Жоден з авторів не писав для єдиної Біблії, а скоріше вони писали власні окремі тексти з деякими коментарями до наявних у них текстів попередніх авторів. І жоден з цих текстів не претендує на абсолютну точність.

Крім того, ми віримо, що багато надзвичайно важливих «простих і дорогоцінних істин» з Біблії були втрачені протягом століть. До них належать, зокрема: справжня природа Бога, наголос на євангельських принципах та обрядах, особливо в часи Старого Завіту, вчення про наше доземне існування і багато іншого.

В цілому Біблія є натхненним джерелом істини, але ми не віримо в те, що вона бездоганна, і в те, що вона – це все, що Бог мав сказати нам. Навпаки, Біблія є доказом того, що Бог завжди покликав пророків нести Його слово Своїм дітям, де б вони не знаходилися. Біблія – ​​це літопис пророчих вчень з Африки, Азії та Європи. Ми віримо, що Бог також покликав пророків в Америках. Літопис їхніх вчень називається Книгою Мормона. «Мормон» – це просто ім’я пророка, як Мойсей або Петро.

Зрозуміло, що деякі люди з недовірою ставляться до Книги Мормона, оскільки Біблія ясно говорить у Об’явленні: «Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій». Он як! Біблія – ​​останнє записане слово Бога. Все інше, що претендує на звання Писань, є єрессю, чи не так?

Це зрозуміле пояснення, але знову-таки, ми повинні пам’ятати, що, коли був написаний цей вірш, Нового Завіту ще не існувало. Цей вірш стосується тільки Книги Об’явлень, автор навіть каже «пророцтво цієї книги». У той час книга Об’явлень була окремимлітописом, який не був частиною Біблії. Окрім того, схожі уривки з Писань  існують і в Старому Завіті, але ми вважаємо за краще інтерпретувати їх інакше, бо тоді б вони засуджували більшу частину Старого і весь Новий Завіт. Ніде в Біблії не сказано, що Писання не можуть існувати за межами тих 66 книг, які були відібрані для канонізації. Ми віримо, що це позабіблійне вчення, що є досить іронічним.

Насправді навіть сама Біблія посилається на інші книги Писань, яких немає в Біблії.

Тепер, щоб ви не сумнівалися, знайте, що святі останніх днів люблять Біблію. Я прочитав кожне її слово і вважаю її Святим Письмом. Святі останніх днів дотримуються Біблії, так само як і Книги Мормона. Ми віримо, що обидві книги натхненні Богом і діють спільно, щоб навчати вірі в Ісуса Христа, нашого Спасителя.

Книга Мормона

Якщо ви не знайомі з Книгою Мормона, звичайно, я не очікую, що ви повірите мені на слово, що вона є Священним Писанням. Вам не потрібно вірити мені на слово.Подібно до того, як ви особисто переконалися в істинності Біблії, вам необхідно виконати певну духовну роботу для того, щоб дізнатися, що Книга Мормона також істинна. Вам, ймовірно, слід почати з її читання. Якщо ви хочете спробувати себе в цій справі, скористайтеся посиланням в описі нижче, на нашому веб-сайті також є посилання на більшу статтю на цю тему, а також є посилання на чат з місіонерами, якщо потрібно. Дайте нам знати, якщо у вас виникнуть питання, і стежте за виходом наступної серії, присвяченої виключно Книзі Мормона.

Маєшь питання? Напиши нам!

The post ЧИ Є БІБЛІЯ ДОСКОНАЛОЮ? appeared first on MoreFaith.org.ua.

Ця стаття була вперше опублікована на сайті LDS Living в серпні 2018 року і публікується знову в ознаменування річниці того дня, коли Джозеф Сміт отримав золоті пластини.

Пророк Джозеф Сміт не став би тією людиною, якою він був потрібен Богові, без допомоги інших людей і подій, які сформували його життя. Багато історичних подій під час або до відновлення Церкви вплинули на Джозефа Сміта і відкрили шлях для нового одкровення. Канал Святих Останніх Днів випустив серію подкастів, присвячених оновленій історії Церкви, «Святі: історія Церкви Ісуса Христа в останні дні». Ось вісім фактів, які ви не знали про Відновлення євангелії, з цього нового подкасту, а також з книги «Святі»:

1. ВИВЕРЖЕННЯ ВУЛКАНА В ІНДОНЕЗІЇ ВІДІГРАЛО ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ТОМУ, ЩО ДЖОЗЕФ СМІТ ОТРИМАВ ЗОЛОТІ ПЛАСТИНИ.

За даними журналу Smithsonian Magazine, найбільш руйнівний вибух на Землі за останні 10 000 років стався в 1815 році, коли на індонезійському острові Сумбава сталося виверження вулкана Тамбора. Це виверження викликало серйозні зміни погоди по всьому світу. Це був рік без літа, і в результаті цього врожай в родині Смітів пропав, а сім’я була змушена переїхати до штату Нью-Йорк, де Джозеф Сміт пізніше побачив Бога-Батька і Його Сина в чудесному видінні і отримав золоті пластини, виконуючи вказівки ангела Моронія.

2. ЛЮСІ МУЖНЬО ЗАХИСТИЛА СВОЮ РОДИНУ ВІД ЧОЛОВІКА, ЯКИЙ НАМАГАВСЯ ВКРАСТИ ЇХНІЙ ФУРГОН І КОНЕЙ.

Переїжджаючи з вісьмома дітьми до свого чоловіка в Пальміру, Люсі Мак Сміт найняла людину на ім’я містер Говард, щоб той правив їхнім фургоном. Містер Говард не тільки програв та пропив гроші, які йому заплатили, а й намагався обікрасти Смітів. Одного разу Люсі дізналася від свого старшого сина Алвина, що містер Говард викинув їхні речі на вулицю і забрав їхніх коней і фургон. Люсі вирішила протистояти містерові Говарду. Ось розповідь з книги Святі: Історія Церкви Ісуса Христа в останні дні:

«Люсі знайшла його в барі. ‘Як вірно те, що є Бог на небесах, – проголосила вона, – той фургон і ті коні, як і речі, які вони везуть, – це все моє’. Вона оглянула бар. У ньому були чоловіки й жінки, більшість з яких, як і вона, подорожували. ‘Цей чоловік, – сказала вона, піймавши на собі їхні погляди, – збирається забрати у мене все, що я маю у подорожі, залишивши мене з вісьмома маленькими дітьми абсолютно без нічого’. Містер Говард сказав, що вже витратив гроші, які вона заплатила йому за те, щоб він правив фургоном, і далі він їхати не може. ‘Ви мені взагалі не потрібні, – відповіла Люсі. – Я правитиму упряжжю сама.’Залишивши містера Говарда в барі, вонадала обітницю будь-що возз’єднати своїх дітей з їхнім батьком».

3. ДЖОЗЕФ СМІТ ВПЕРШЕ ПОЧУВ ЯКОВА 1: 5 В ПРОПОВІДІ.

Коли сім’я Смітів оселилася в Пальмірі, Нову Англію охопило «надзвичайне релігійне зворушення» (Джозеф Сміт – Історія 1:5). Різні церкви змагалися за новонавернених. Джозеф Сміт-старший, який мав деякий духовний досвід в молодості, перебував під впливом свого батька, який не вірив у організовану релігію, і вирішив не відвідувати ніякі конфесії. Люсі, з іншого боку, ходила в пресвітеріанську церкву з деякими зі своїх дітей. Бачачи, що його сім’я розділена за релігійних мотивів, Джозеф Сміт-молодший дуже хотів дізнатися істину. Одного разу він почув, як один священик у своїй проповіді поділився уривком з Писань, кажучи: «А якщо кому з з вас не стачає мудрості, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана». Він знову прочитав цей уривок вдома і вирішив діяти згідно зі словами Якова.

«Для нього пошук істинної церкви і пошук істини був справою його душі і питанням його власного порятунку. Це також було питанням з’єднання його сім’ї, допомоги його родині об’єднатися в тому, що, як він знав, мало вічне значення», – сказала в подкасті історик Ліза Олсен Тейт.

4. ДЖОЗЕФ СМІТ ОТРИМАВ КАМІНЬ ПРОВИДЦЯ ДО ТОГО, ЯК ЙОГО ВІДВІДАВ АНГЕЛ МОРОНІЙ.

У культурі XIX століття багато людей дотримувалися сильної віри в те, що Бог може говорити за допомогою предметів, таких як камені провидця. За кілька днів до того, як ангел Мороній вперше явився Джозефу Сміту, Джозеф зі своїм братом Алвіном копали криницю для сусіда, і він знайшов невеликий камінець, схований глибоко у землі. Джозефу було цікаво, чи може цей конкретний камінь бути каменем провидця, і більш пізні одкровення, які він отримав через нього, підтвердили цей факт. Швидко поширилися чутки про те, що Джозеф – провидець.

5. АНГЕЛ МОРОНІЙ ПОКАЗАВ ДЖОЗЕФОВІ ВИДІННЯ ДОБРА І ЗЛА ЦЬОГО СВІТУ.

Після того, як кілька разів за ніч ангел Мороній відвідав Джозефа, той розповів своєму батькові про ці відвідини та одразу ж вирушив до пагорба Кумора, щоб знайти золоті пластини. Дорогою він думав про вартість золотих пластин і про бідність своєї сім’ї. Прибуіши на місце, яке описав Мороній, Джозеф потягнувся за пластинами, але відчув неначе його чимось вдарило, він тягнувся за пластинами ще двічі і кожного разу відчував удар. Мороній з’явився ще раз і сказав, що, оскільки Джозеф не дотримувався Божих заповідей, він не зможе отримати пластини. Джозеф зрозумів, що забув справжнє призначення пластин, і почав молитися про прощення. Коли він молився, Мороній показав йому видіння добра і зла цього світу. «Все це показано, добре і зле, святе і нечисте, Божа слава та сила темряви, – проголосив ангел, – щоб відтепер ти міг знати обидві сили і ніколи не підпав під вплив та не був переможений тією злою силою».

6. АНГЕЛ МОРОНІЙ ПОПРОСИВ ДЖОЗЕФА ВЗЯТИ З СОБОЮ АЛВІНА, ЩОБ ЗАБРАТИ ЗОЛОТІ ПЛАСТИНИ.

Після того як Мороній показав Джозефу видіння добра і зла цього світу, він звелів йому очистити своє серце і повернутися в те саме місце через рік. Він також сказав Джозефу, що йому потрібно взяти з собою правильну людину, щоб забрати пластини, і цією людиною був його старший брат Алвін (Святі; Дін Джессі, «Спогади Джозефа Найта про ранню історію мормонів», Дослідження УБЯ, осінь 1976 р., стор. 31). Однак лише за два місяці до призначеної дати Алвін повернувся додому з сильним болем у животі. Пролежавши в ліжку кілька днів, він покликав Джозефа незадовго до смерті і сказав йому зробити все, що в його силах, щоб отримати листи і слідувати всім даними йому настановам.

Після смерті свого брата Джозеф не був упевнений, чи зможе він отримати золоті пластини, але вирішив, що він може дотримуватися всіх даних йому заповідей. Коли настав призначений день, Мороній наказав йому взяти пластини і йти прямо додому без зволікань. Однак, коли Джозеф поклав пластини на землю, щоб закрити кам’яну скриню, в якій вони перебували, він обернувся і побачив, що пластини зникли. Мороній сказав йому, що він не дотримувався вказівок і має повернутися за листами через рік.

7. ДЖОЗЕФ СМІТ ЗУСТРІВ ЕММУ ПІД ЧАС ПОШУКУ СКАРБІВ.

Джозеф Сміт та його батько шукали скарби, коли восени 1825 року Джозеф вперше побачив свою майбутню дружину Емму Гейл. Джозеф був найнятий завдяки його здатності використовувати камені провидця. Батько Емми, Айзек Гейл, підтримав цей задум і дозволив робочим жити в його будинку, де Джозеф і зустрівся з Еммою. Хоча батьки Емми не схвалювали їхні стосунки, оскільки сподівалися, що Емма вийде заміж за когось з багатих сімей з їхньої округи, пара уклала шлюб в січні 1827 року.

8. ДЖОЗЕФ ТА ЕММА ЗАБРАЛИ ЗОЛОТІ ПЛАСТИНИ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ПІВНОЧІ.

Втретє, коли Джозеф повернувся на пагорб Кумора, щоб отримати золоті пластини, Мороній сказав йому, що йому потрібно залишити свої пошуки скарбів і наступного року привести з собою правильну людину, щоб отримати пластини. Пізніше Джозеф дізнався, що правильною людиною була Емма. Призначений день швидко наближався, але на той час до багатьох людей дійшли чутки про золоті пластини, і вони намагалися їх знайти. Щоб уникнути зустрічі з шукачами скарбів, Джозеф та Емма планували виїхати вранці 22 вересня, відразу після опівночі. Джозеф успішно дістав пластини і камені провидця. Він поклав їх в пусту колоду і закрив у ящику з замком.

Джозефу та Еммі доводилося захищати пластини від багатьох людей, які намагалися їх вкрасти. Але після отримання пластин почався переклад Книги Мормона, і відновлення Церкви Ісуса Христа могло тривати й надалі.

Ця стаття була написана YvonneLiu та опублікована на ldsliving.com під назвою«8 things you may not have known about Joseph Smith obtaining the gold plates»

Українська © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company

The post 8 ФАКТІВ, ЯКІ ВИ МОГЛИ НЕ ЗНАТИ ПРО ТЕ, ЯК ДЖОЗЕФ СМІТ ОТРИМАВ ЗОЛОТІ ПЛАСТИНИ appeared first on MoreFaith.org.ua.

ПИТАННЯ

Любий дідусю,

Коли я читаю Книгу Мормона, я маю сумніви щодо її істинності. Якщо я читаю Біблію, то не сумніваюся, я повністю вірю. Я член Мормонської Церкви, і я все ще вірю, що Церква істинна. Я був у храмі і відчував дух. У мене було багато одкровень, але чому я так сильно сумніваюся, коли доказ знаходиться прямо переді мною? Я не хочу сумніватися, і я дуже стараюся не робити цього.

Енді

ВІДПОВІДЬ

Любий Енді,

Свідчення про істинність Книги Мормона – це дар від Бога, так само як і свідчення про всі інші істини євангелії. Якби Господь торкнувся твого серця духом віри, у тебе було б свідчення.

Я б запропонував ось що. Почни ще раз з самого початку. Коли ти будеш читати книгу в цей раз, роби це з молитвою в серці. При цьому, кожного разу, коли ти перегортатимеш сторінку, зупиняйся і проси Господа відкрити тобі, що Книга Мормона дійсно є словом Божим. Уривки, які викликають у тебе сумніви в достовірності, Познач червоним. Перш ніж перейти до наступної сторінки, з молитвою досліди даний уривок і, якщо потрібно, знайди виноски. Ще добре було б порівняти цей уривок з віршами з інших Писань. Я думаю, що якщо ти будеш дотримуватися цієї процедури, то Господь відповість на твою молитву ще до того, як ти дочитаєш Книгу Мормона до кінця.

Дідусь.

Ця стаття була написана англійською мовою та опублікована на сайті askgramps.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The post ЧИ МОЖЕТЕ ВИ СКАЗАТИ МЕНІ, ЧОМУ У МЕНЕ ВИНИКАЮТЬ СУМНІВИ В ІСТИННОСТІ КНИГИ МОРМОНА, КОЛИ Я ЇЇ ЧИТАЮ? appeared first on MoreFaith.org.ua.

Етер 12:27 є, мабуть, одним з найбільш невірно інтерпретованих уривків з Книги Мормона. Це означає, що багато членів Церкви, ймовірно, невірно розуміють істинний сенс слабкості або навіть вірять в хибне вчення. Отже, що ж насправді означає слово «слабкість» в цьому вірші? І що говорить Бог?

Спершу ми маємо зрозуміти контекст. Моронію було заповідано продовжувати запис Книги Мормона, але він боявся, що іновірці будуть насміхатися над великими діяннями Бога через його нездатність правильно їх записати. Господь відповів Моронію наступним чином:

«І якщо люди прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню слабкість. Я даю людям слабкість, щоб вони були покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді Мною; бо якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них» (Етер 12:27).

«СЛАБКІСТЬ» ПІД МІКРОСКОПОМ

Неправильне вимовляння одного слова – ось різниця між навчанням істинного або помилкового вчення.

Читаючи цей вірш, багато людей, включаючи мене, РОКАМИ невірно вимовляють слово слабкість як слабкості. Я не знаю, чому ми робимо це саме так, але я думаю, що це, можливо, частково пов’язане з тим фактом, що слово слабкості насправді невірно було написане в заголовку 12 глави Етера протягом багатьох років.

У виданні Книги Мормона 1981 року в заголовку 12 глави Етера йшлося, що «Господь дає людям слабкості». У виданні випуску 2013 року це слово було виправлено на слабкість. Я відкопала копію видання 1981 року і порівняла її з виданням 2013 року і вуаля! Воно було змінено! Але чому ця дрібниця настільки важлива?

Неправильне вимовляння одного слова – ось різниця між навчанням істинного або помилкового вчення. І повірте, я потрапила в цю пастку, навіть не усвідомлюючи цього! Так в чому ж істинний сенс слабкості?

СЛАБКІСТЬ ПРОТИ СЛАБКОСТЕЙ

Так в чому ж різниця? Як студент, чия спеціалізація – англійська, я стрибаю від радощів, бо різниця в множині.

«І якщо ЛЮДИ прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню СЛАБКІСТЬ…»

Перше слово, люди, у множині, що означає, що ми говоримо не тільки про одну людину. І оскільки група людей не точно обговорена, ми можемо бути впевнені, що говоримо про всіх людей. Другий термін, слабкість, в однині, що означає, що ми говоримо про одну слабкість, яка є у всіх людей.

ВИЗНАЧЕННЯ СЛАБКОСТІ

Так що ж це за слабкість, яка є у всіх нас? І що це означає для нас? Брат Яреда в Етері 3:2 дає нам визначення:

«О Господи, Ти сказав, що нас має бути оточено потоками. Тож дивись, о Господи, і не сердься на Твого слугу через його слабкість перед Тобою; бо ми знаємо, що Ти святий і живеш на небесах, і ми недостойні перед Тобою; через падіння наші натури стали постійно грішними; проте, о Господи, Ти дав нам заповідь, щоб ми прикликали Тебе, щоб від Тебе ми могли отримати згідно з нашими бажаннями» (Етер 3:2).

Наша слабкість – це наш недостойний і занепалий стан перед Богом. Ми занепали і були відокремлені від Бога через падіння Адама. А з інших Писань ми знаємо, що «тілесна людина є ворогом для Бога» (Мосія 3:19). Круто, тепер давайте вставимо це визначення в першу частину Етера 12:27:

І якщо [всі люди] прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню [недостойність і занепалу натуру].

«СЛАБКІСТЬ» І ПЛАН СПАСІННЯ

Так чи дав нам Бог цю слабкість? Так, Він це і зробив! Але Він не просто дав її нам, Він нам її подарував. Щоб зрозуміти це, нам потрібно спочатку відповісти на інше питання: що сталося в доземному житті?

Перш ніж ми прийшли на землю, Бог зібрав усіх Своїх дітей і провів «Велику Нараду, на якій Він представив Свій план нашого розвитку». На ній ми дізналися, що всі ми отримаємо досвід випробувань в смертному житті. Ми знали, що будемо схильні до хвороб і смерті. Але «ми також дізналися, що через нашу слабкість всі ми, виключаючи маленьких дітей, будемо грішити» (Теми: Нарада на Небесах).

На Небесній Нараді Бог запропонував Свій план і дозволив нам самим вирішувати, приймати його чи ні.

ДАР СЛАБКОСТІ

Як тільки ми зрозуміли План, ми усвідомили, що єдиний спосіб стати подібними до Бога – це отримати досвід смертного життя на землі, а в Писаннях йдеться, що через цю можливість ми навіть «радісний окрик здіймали» (Йов 38:7). Ми знали, що цей важкий смертний досвід насправді є даром від Бога, тому що кінець-кінцем він допоможе нам навчитися бути покірними, мати віру в Нього, він принесе нам вічну радість і допоможе нам стати такими, як Він.

Отже, тепер ми знаємо істинний сенс слабкості і знаємо, як ми її отримали, тому давайте вставимо цей контекст в досліджуваний нами вірш:

І якщо [всі люди] прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню [недостойність і занепалу натуру]. Я [запропонував людям цю слабкість в доземному світі], щоб вони [навчилися] бути покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які [навчаться] упокорюватися переді Мною; бо якщо вони [навчаться] упокорюватися переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них.

ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ «СЛАБКИХ МІСЦЬ»

Мороній турбувався про свою слабкість у письмі. Тож, як це стосується його? І нас?

Через те, що ми смертні, «слабкі місця» – це те, що має кожен з нас. Мені подобається називати ці «слабкі місця» зовнішніми ознаками нашого смертного життя. У Путівнику по Писаннях ми читаємо, що «Ця слабкість [наша занепала натура] проявляється частково в особистих слабкостях, або кволостях, які має кожна людина». У статті «Бути слабкими – не гріх» це пояснюється більше:

«Як смертні, ми були народжені безпомічними й залежними, з різними фізичними вадами та схильностями… У своєму смертному, слабкому стані ми зазнаємо фізичних та емоційних недуг, голоду і виснаження. Ми відчуваємо людські емоції, наприклад, гнів, печаль і страх. У нас не вистачає мудрості, вміння, витривалості й сили. І перед нами виникають найрізноманітніші спокуси» Венді Улріч.

Отже, ці зовнішні ознаки слабкості нашого смертного життя – це речі, як наприклад: схильність до хвороб, незвичайні бажання, схильність до залежностей і т. д. Але давайте дещо прояснимо тут: Бог не дає нам ці слабкості. Вони є природними ознаками нашої занепалої натури.

Іноді люди кажуть: «Бог створив мене таким, тому я не винен» або «Чому Бог зробив мене таким, а потім сказав мені, що це неправильно?» Але це не справжнє значення цього слова. Якби Бог зробив нас такими, це поставило б під загрозу нашу свободу вибору і звело б нанівець весь Божий план. Ці «слабкі місця» також не є гріхами самі по собі, але те, як ми вирішуємо реагувати на ці речі, може привести до гріха.

«СЛАБКІ МІСЦЯ» І ГРІХ

Ми просто не можемо покаятися в тому, що ми слабкі, – як і сама по собі слабкість не робить нас нечистими.

Гріх – це коли людина свідомо не слухається Божих заповідей або коли не чинить праведно, незважаючи на знання істини (Теми: Гріх).

Коли Мороній був стурбований своєю слабкістю в письмі, «Бог не велів йому покаятися. Замість цього Господь навчав його упокорюватися і мати віру в Христа».

«Ми просто не можемо покаятися в тому, що ми слабкі, – бо сама по собі слабкість не робить нас нечистими. Ми не зможемо зростати духовно доти, доки не приймемо наш стан людської слабкості, ставлячись до нього зі смиренням і вірою та навчаючись завдяки своїй слабкості довіряти Богу» (Венді Улріч).

СПРАВА В НАШОМУ СТАВЛЕННІ

«Слабкі місця» можуть привести до гріха, але це залежить від нашого ставлення. Мороній був зміцнений завдяки своїм слабкостям, тому що він упокорився і мав віру в Бога. Однак якби він негативно відреагував на свою слабкість і розгнівався на Бога, його історія була б зовсім іншою.

Оскільки всі ми смертні люди, наше ставлення до наших випробувань, спокус або обставин не завжди буває найкращім. Однак коли це ставлення призводить до гріха, ми повинні працювати над тим, щоб упокоритися, мати віру в Бога і довіряти Його плану для нас.

І коли ми грішимо, то тільки через очищувальну силу Спокути Ісуса Христа ми можемо отримати спасіння і бути зміцненими проти цих «слабких місць» у нашому житті. Чи означає це, що «слабкі місця» зникнуть? Не обов’язково. Але ми будемо краще підготовлені, щоб протистояти їм, якщо упокоримося перед Богом і матимемо віру в Нього.

ІСТИННЕ ЗНАЧЕННЯ СЛАБКОСТІ

Бог не говорить, що дав нам наші слабкості. Замість цього Він навчає нас про нашу смертність і про План Спасіння. Ось про що Етер 12:27, і все почалося з одного слова: слабкість.

Тому, так само, як Мороній вирішив упокоритися і мати віру, ми повинні зробити те ж саме. Наша слабкість в смертному житті та її «зовнішні ознаки» не визначають нас, але те, як ми вирішили реагувати на ці слабкості, – визначає нас.

Коли ми зазнаємо невдачі, ми повинні вирішити упокоритися і мати віру в Бога. Завдяки Спокуті Ісуса Христа ми зможемо очиститися, зміцнитися і стати гідними того, щоб повернутися в Божу присутність і відчути вічну радість. Це справжнє значення слабкості в Етері 12:27.

І якщо [всі люди] прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню [недостойність і занепалу натуру]. Я [запропонував людям цю слабкість в доземному світі], щоб вони [навчилися] бути покірними; і [завдяки Спокуті] достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які [вчаться] упокорюватися переді Мною; бо якщо вони [навчаться] упокорюватися переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них.

Чи є у вас якісь ідеї про значення слабкості? Поділіться ними в коментарях нижче!

Ця стаття була написана англійською мовою Ренді Харді та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The post ЕТЕР 12:27: ІСТИНА, ЯКА СТОЇТЬ ЗА НАШИМИ СЛАБКОСТЯМИ appeared first on MoreFaith.org.ua.