Чому ми тут?

Це екзистенційне питання затьмарює розум багатьох людей і часто є джерелом тривоги.

Як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, ми віримо, що справді є причина, чому ми тут, і це не лише еволюційні обставини.

Ми віримо, що людське життя – це не випадковість. Наше життя, і кожне життя, має мету. Кожен із нас вирушає в цю смертну подорож, щоб бути щасливими, досягти успіху та здійснити свої мрії, і на цьому шляху ми стикаємося з кризами, бурями та турбулентністю.

Простіше кажучи, життя — це час випробування і зростання для наших душ.

До нашого народження ми, як духовні створіння, жили з Небесним Батьком. Ми були щасливі там, але нам ще потрібно було зростати. Ось чому Небесний Батько послав нас сюди жити земним життям. Він хоче, щоб ми навчилися самостійно робити вибір і розвивалися на основі всього того досвіду, який пропонує життя з фізичним тілом. Його кінцева мета для нас — повернутися до Нього і мати вічне життя з нашими сім’ями в Його царстві та бути щасливими.

Він хоче, щоб ми досягли того «​​​вічного життя​, яке обіцяв​ був від вічних часів необманливий Бог» (Титу 1:2).

І Він має на увазі це для кожного; для Нього не має значення, на скільки людей ви впливаєте чи скільки грошей заробляєте. Для Бога ви варті більше, ніж можете собі уявити. Ось чому він послав вас сюди, ніби відправив вас до коледжу, щоб ви могли стати ще кращими.

«Бо ось, це є Моя робота і Моя слава — здійснювати безсмертя​ і ​вічне​ ​життя​ людини» (Мойсей 1:39).

Ми тут, щоб вчитися та вибирати для себе

Бог дав нам смертне життя, щоб допомогти нам засвоїти один із найкращих уроків життя — як приймати власні рішення.

Небесний Батько хоче, щоб ми вибирали добро і дотримувалися Його заповідей. І хоча Він розчаровується, коли ми обираємо інший шлях або робимо життя складнішим, ніж воно повинно бути, за нами завжди залишається вибір.

Бог навіть дав Адаму та Єві вибір, коли сказав: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти» (Бут. 2:16). Він все ще наказував їм не їсти плід із забороненого дерева, але вони вирішили з’їсти заборонений плід і прийняли наслідки, які це принесло. Ці наслідки включали те, що вони були вигнані із саду, де було все забезпечено і жилося легко, але вони також стали сильнішими та завдяки цьому зрозуміли різницю між добром і злом.

Ми віримо, що насправді частиною Божого вічного плану було те, щоб вони врешті-решт залишили сад і розвивалися через труднощі, але Він чекав, поки вони оберуть це самостійно.

Завдяки цьому всі ми також благословенні знанням добра і зла і можемо відповідно керувати своїм життям!

Чому життя таке складне?

Іноді життя настільки складне, що змушує нас дивуватися, чому Бог допускає, щоб з нами траплялися погані речі.

Але боротьба та випробування – це те, що поглиблює наш характер, навчає нас життєвих уроків і того, як цінувати те, що для нас є найважливішим. Попри все це, Бог є нашим батьком і ніколи не залишить нас самих. Він точно знає, через що ми проходимо, і як нам допомогти.

Христос постраждав за нас і знає весь наш біль і горе, і якщо ми дозволимо Йому, Він може втішити наші серця і вести нас у наші власні темні дні. Незалежно від того, якими темними речі можуть здаватись, Він пропонує майбутнє світло й радість, як у нашому земному житті, так і в житті прийдешньому.

Є так багато радісних моментів і благословень, які ми сприймаємо як належне, які можуть допомогти нам піднятись й підбадьоритись.

Це також допомагає пам’ятати, що є причина для випробувань. Переживання через страждання може дати нам ясніше уявлення про хороші речі, які сталися, і оцінити їх. Зло існує, але є і добро. Тому дерево, з якого їли Адам і Єва, назвали Деревом пізнання добра і зла.

Якби вони ніколи не їли той плід і просто залишилися в саду назавжди, вони, мабуть, не відчули б різниці та навіть не зрозуміли, що таке справжнє щастя.

Бог дає нам лимони не тому, що хоче бачити нас покараними. Земне життя пов’язане з безліччю випробувань, з якими нам потрібно зіткнутися, щоб рости.

Небесний Батько дав нам Спасителя

Ми не були залишені напризволяще протистояти бурям життя. Бог послав Свого Сина, Ісуса Христа, щоб нам не довелося робити це самим. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого» (Івана 3:16).

Як будь-який люблячий батько, Бог хоче, щоб ми були щасливі, але Він також поважає нашу здатність вибирати для себе. Ось чому ми часто грішимо або не дотримуємося Божих заповідей, таких як любити інших та бути чесними. І Бог знав, що нам, Його дітям, потрібно буде покаятися і виправляти свої гріхи та помилки, щоб стати кращими.

Ось чому Ісус Христос відіграє найважливішу роль у всьому Божому плані та в нашому житті, тому що «під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12).

Ісус Христос взяв на Себе всі наші гріхи, щоб нам самим не довелося за них платити. По суті, він заплатив за них в обмін на те, щоб ми виконували свою частину, яка полягає в тому, щоб ми визнавали свою провину та робили щось з цим – покаялися.

Для того, щоб мати вічне щастя та спасіння в майбутньому житті, важливо, щоб ми каялися і прагнули ставати кращими кожного дня. Не тому, що Бог просто хоче винагородити праведних, а тому, що ставати більш схожими на Христа та слідувати за Ним – це найбільше щастя, якого можна досягти. Покаяння через жертву Ісуса Христа, або Спокуту, робить це можливим.

Це справді один із найбільших подарунків, які ми отримали.

Ісус не тільки заплатив за всі наші гріхи, але й взяв на Себе всі тяготи, хвороби та душевні болі, які ми коли-небудь матимемо. Він усе це відчув, щоб, коли прийде для нас час пройти через горе, Він міг нас зрозуміти.

Якщо ви вирішите слідувати за Ісусом Христом і впустити його у своє життя, ви ніколи не будете самотні.

Він хоче, щоб ми мали справжню радість як у цьому житті, так і в майбутньому вічному житті. І ми не повинні бути ідеальними. Він той, хто може бачити крізь наші недоліки та помилки, хто любить нас і допомагає направляти нас туди, де ми хочемо бути.

Переклад Лії Міщенко.

The post Божий план для вас: як він працює і чому ви тут appeared first on MoreFaith.org.ua.

Чому трапляються погані речі?

Це одне з найбільших запитань у житті, на яке найважче відповісти. Чому одні з нас, здається, мають вічне нещастя, а інші, здається, купаються в розкошах по життю?

Ось правда:

Кожен проходить через негаразди та труднощі, навіть якщо ми не можемо сказати про це ззовні.

Життєві випробування можуть бути неймовірно важкими та навіть жахливими. У моменти, коли проблеми та біль здаються всеосяжними, ми можемо запитати: «Чому люблячий Бог зробив би це зі мною? Йому це взагалі байдуже?»

Він абсолютно піклується про вас і любить вас.

Чому ж тоді Він допускає такі випробування?

Ми віримо в Бога, який любить нас і дозволяє нам робити свій власний вибір, тому що Він хоче, щоб ми навчалися та зростали. І ким би ми не були, у кожного з нас у житті будуть певні страждання. «…Бо Він наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних» (Мф. 5:45). 

У кожного бувають погані дні, але тут ми говоримо не тільки про це: масштабні проблеми, такі як геноцид, насильство, хвороби, стихійні лиха та смерть. Нелегко зрозуміти, чому люблячий Бог допускає будь-які подібні катастрофи.

По-перше, ми не віримо, що Бог кидає на нас лиха.

Наші страждання по суті походять від однієї з двох речей. Перша – це те, що Небесний Батько все ще дозволяє нам приймати рішення, навіть погані. На жаль, багато страждань у світі виникають через наслідки індивідуального вибору людей, і деякі рішення можуть вплинути на тисячі чи навіть мільйони життів. Дуже часто ми самі є причиною наших страждань.

Це не означає, що коли ми приймаємо погані рішення, Бог посилає швидке покарання, щоб докорити нам. Після того як Ісус зцілив зв’язаного чоловіка, Його учні запитали Його: «Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він народився? Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі виявились на ньому» (Ін. 9:2–3).

Проте кожне рішення має природний наслідок, негативний чи позитивний.

Якщо ви вирішите сісти за кермо в нетверезому стані, ви можете потрапити в аварію, і ваше рішення сісти за кермо в нетверезому стані вплине на всіх учасників аварії. Такі рішення призводять до багатьох життєвих наслідків. Наприклад, расизм виникає через те, що люди вирішують діяти через упередження щодо іншої раси, або сім’ї можуть розпадатися, якщо один із батьків вирішить піти. Рішення можуть впливати як лише на одну особу, так і мати ефект доміно.

Друга причина – це те, що сама природа земного життя пов’язана з безліччю труднощів.

Як смертні, ми схильні до хвороб, нещасних випадків, стихійних лих, катастроф і пандемій.

Чому? Чому б люблячий Бог зробив ці речі частиною нашого життя, якщо Він міг це змінити?

Правда полягає в тому, що страждання змінюють нас, часто на краще. Це може смирити нас, зміцнити, поглибити стосунки та спонукати переглянути те, що є найважливішим у нашому житті.

Ми віримо, що це частина того, чому Бог послав нас сюди на Землю — вчитися і рости, переборювати страждання та допомагати іншим так, як це робив Ісус Христос, а не просто кружляти крізь легке, веселе життя, поки ми не помремо.

На щастя, Бог знав, через що ми пройдемо, перш ніж відправити нас сюди. Хоча Йому не подобається бачити, як ми страждаємо, і Він може миттєво забрати ці речі, Він знає, що цей досвід для нашого блага і допомагає нам стати сильнішими.

Випробування також часто допомагають нам наблизитися до Бога, коли ми звертаємося до Нього по допомогу з проблемами, які не можемо вирішити самі.

Незалежно від того, ким ви є, на вашому шляху будуть траплятися випробування. Навіть добрі люди переживають важкі часи. У Біблії, наприклад, дружина Авраама, Сарра, десятиліттями не мала можливості мати дітей.

Йосип був проданий у рабство до Єгипту його старшими братами.

Естер довелося ризикувати життям, щоб переконати свого чоловіка, короля, врятувати життя її народу, євреїв.

Йова вважали одним із найдобріших людей, які коли-небудь жили, і в нього було забрано сім’ю та все інше.

Довіряйте Богу

Навіть коли часом здається, що страждань забагато, Бог не покинув нас. Він досі посилає чудеса і слухає молитви. Він каже: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28)

Той, Хто заспокоїв хвилі, відповідає на наші молитви. Той, Хто пролив кров на хресті та знову воскрес, є Той, Хто стоїть поруч з вами зараз. Він знає, як заспокоїти ваше серце і як провести через темні часи життя.

Він дуже любить нас, і оскільки Він любить нас, Він буде з нами у випробуваннях, зміцнюючи та допомагаючи нам, якщо ми Йому дозволимо. Він може зробити це через благословення, які приходять під час труднощів, відчуття миру та підбадьорення, коли ми молимося, або натхненні слова, які приходять саме тоді, коли вони нам потрібні через іншу людину, і багато інших способів.

Хоча ми можемо не розуміти, чому перед нами стоять виклики, з якими ми стикаємося, або чому їх не забирають, наш Небесний Батько може бачити ширшу картину, тому що Він за штурвалом корабля.

Незалежно від того, чи проводимо ми 40 років, блукаючи пустелею, як стародавні ізраїльтяни, чи Бог розділяє Червоне море, щоб ми негайно перетнули його, Божа допомога ніколи не буде недосяжною. Нам просто потрібно довіряти Йому як у добрі, так і в погані часи.

Дітер Ухтдорф, апостол Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, у жовтні 2020 року сказав: «зосередьтеся на тому, що можете робити, а не на тому, чого не можете». Дивіться вперед з вірою, і Бог винагородить вас благословеннями, які ви до цього не могли осягнути.

Наступного разу, коли ви відчуєте себе обтяженими тягарями життя, подивіться на те, що ви можете контролювати, як рекомендує Дітер Ухтдорф. У світі все ще так багато добра завдяки рішенням, які приймають багато людей. Не дозволяйте новинам переконати вас, що життя – це лише погане.

Отже, що ви можете зробити?

По-перше, не здавайтеся!

Жодна темрява не триває вічно. Незалежно від того, яке випробування повстане перед вами, настане день, у цьому чи наступному житті, коли воно буде прибрано, і ви знову зможете відчути радість.

Часто ми озираємося на труднощі, які пережили, і можемо краще розпізнати та оцінити уроки, які ми засвоїли, і те, як ми виросли, навіть якщо це було важко в той час.

Пам’ятайте, що завжди є щось, що ви можете зробити, щоб зробити життя яскравішим.

Покладіться на друзів і сім’ю, які можуть допомогти та люблять вас, допоможіть іншим, які можуть цього потребувати більше, ніж ви, знаходьте час, який ви можете провести на природі або зосередьтеся на хороших речах, які у вас вже є. Життя може бути неймовірно важким, але воно також може бути прекрасним з можливостями для радості та добра, якщо ви їх шукаєте.

І якщо вам потрібна додаткова допомога та підбадьорення, спробуйте промовити молитву та шукати розради на Небесах. Бог завжди поруч, щоб вислухати. Дізнайтеся більше про те, як з Ним спілкуватися написавши нам коментар або приватне повідомлення у соціальних мережах.

Переклад Лії Міщенко.

The post Чому Бог допускає погані речі? appeared first on MoreFaith.org.ua.

Всі ми розуміємо, що Небесний Батько любить нас.

Але сказати, що Він просто любить нас, не означає наблизитися до великого парадоксу взаємин між Богом та людиною. Наш Небесний Батько проголосив щодо людства, що «жодна волосина з його голови не впаде на землю непоміченою» (УЗ 84:116) і що вся Його робота і слава полягають у тому, щоб «здійснювати безсмертя і вічне життя людини» (Мойс. 1:39).

Ми можемо навіть розуміти це, але чи знаємо ми, чому ми гідні цієї великої відданості?

У порівнянні з Богом людина – це ніщо, і все ж ми для Нього – все через Його любов до нас.

ЛЮДИНА – ЦЕ НІЩО

У межах видимого Всесвіту існує два трильйони галактик.

Дозвольте мені переформулювати це.

У межах видимого Всесвіту існує 2 000 000 000 000 галактик. У кожній галактиці приблизно 100 000 000 зірок. Ми знаємо, що ці зірки оточені незліченною кількістю сонячних систем, поки що невідомих людству, а всередині цих систем знаходяться світи, яким немає числа.

Небесний Батько сказав Мойсею на вершині гори, що «жодна людина не може побачити всі Мої діяння, якщо не побачить всієї Моєї слави; а жодна людина не може побачити всієї Моєї слави, і після того залишитися у плоті на землі» (Мойс. 1:5).

І це лише Його світи. Що стосується Його дітей, Небесний Батько називає їх незліченними, як пісок морський. А це дуже багато волосин, за якими потрібно доглядати.

Мені завжди було цікаво, що описуючи Своїх дітей, Небесний Батько використовує такі метафори, як «пісок морський» (Єр. 33:22). Мало того, що пісок морський не тільки незчисленний, але пісок і пил майже нічого не варті. Це немає ні грошової цінності, ні естетичної цінності, і це настільки поширене явище, що воно використовується для опису людей, які «приблизно такі ж корисні, як пил».

Цар Веніямин зрозумів це, коли виступав зі своєю останньою проповіддю. Він описав людство як таке, що «нижче за прах землі» (Мосія 2:25, 4:2); прах підкоряється волі Батька, але ми не завжди це робимо, що приводить нас до висновку, що прах більш гідний перебувати в присутності Бога, ніж ми.

Без любові Небесного Батька ми нічого не варті.

ЛЮДИНА – ЦЕ ВСЕ

Ось чому Спокута Спасителя така важлива.

До Спокути ми були просто творінням. Це правда, що в цих тілах живуть духи, але без здатності каятися і вдосконалюватися в наступному житті ми нічим не відрізнялися від піску. Якщо порівнювати пісок з нескінченними галактиками, то наше життя не йде ні в яке порівняння.

А потім Небесний Батько послав свого Сина померти за нас.

Чи можете ви уявити, що ви посилаєте свого сина вмирати за жменю піску? Відповідь: ні, тому що ви б ніколи цього не зробили. У піску немає потенціалу для розвитку, але у нас є, і саме заради цього потенціалу Небесний Батько послав свого Єдинонародженого Сина. Ми все ще менші за прах земний, але завдяки Спокуті Христа у нас є можливість стати чимось більшим.

Про цей принцип Президент Ухтдорф сказав наступне:

«Існує парадокс людини: у порівнянні з Богом вона – ніщо; і в той же час для Бога ми – все. І хоч на фоні безмежного сотворіння ми можемо здаватися нічим, усе ж ми маємо іскру вічного вогню, що палає в наших грудях. У нас є незбагненне обіцяння піднесення – світи без ліку й кінця – що будуть у нашій владі. І велике бажання Бога – допомогти нам досягнути цього».

Ось що робить нас більшими за пісок. Любов нашого Спасителя перетворила нас з створіння на можливість, і за це й багато іншого Він заслуговує на нашу особливу ​​любов.

ЩО МИ РОБИМО З ЦІЄЮ ЛЮБОВ’Ю?

Ми стаємо чимось більшим, ніж пісок.

Ми читаємо Писання. Ми молимося. Ми ходимо до Церкви, виконуємо свої покликання і примножуємо свої таланти. Ми любимо своїх ближніх, тому що якщо ми заслуговуємо на увагу Бога, то вони теж. Ми навчаємо своїх дітей і допомагаємо їм зростати, тому що через нас наш Небесний Батько допомагає їм розкрити свій потенціал.

І я молюся про те, щоб наприкінці свого життя ми всі змогли озирнутися назад з вдячністю за те, що ми змогли зробити щось з любов’ю та відданістю, яку запропонував нам Небесний Батько, чия любов допомогла нам стати більшими за пісок.

Ця стаття була написана англійською мовою ЛоганомГроллом та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The post ЩО РОБИТЬ НАС ГІДНИМИ В ОЧАХ НЕБЕСНОГО БАТЬКА appeared first on MoreFaith.org.ua.

У 2 Нефії 2:25 говориться: «Адам пав, щоб люди були; а люди є, щоб мати радість». Я завжди думала, що ми знаходимо духовну радість, долаючи труднощі. Проте, Бог не розміщує кожен шматочок радості та миру позаду каменю спотикання.

ВСІ ПОВИННІ СЛУЖИТИ НА МІСІЇ, ВІРНО?

Коли мені виповнилося 19 років, я задумалася про те, щоб служити на місії. Я любила євангелію, і всі, ким я захоплювалася, їхали на місію. Однак, як я не намагалася, у мене не було бажання їхати. Життя протягом 18 місяців без сім’ї, механізмів адаптації, сну, стабільної мережі підтримки, рідної мови і часу для себе, здавалося, було моїм найгіршим кошмаром.

Не зрозумійте мене неправильно – я відчувала себе егоїстичною, безвольною і боягузливою через те, що не хотіла їхати на місію. Я здригалася від розповідей про людей, які, незважаючи на страх, були досить смиренними, щоб запитати, чи був таким план Бога для них. Багато з них вчилися і молилися, потім проходили через досвід, подібний досвіду апостола Павла по дорозі в Дамаск, і не могли відмовитися від покликання – подобалося їм це чи ні. Їм було важко, але вони ніколи не жалкували про це. Я питала себе, чи зможу я так.

Ці історії вразили мене до глибини душі. Я боялася, що якщо я запитаю Бога, Він зажадає, щоб я поїхала на місію. Спочатку я не хотіла питати. Оскільки місія зламала б мене, я знала, що Бог змусить мене це зробити. Мені було соромно перед самою собою, і я думала, що мені потрібно вчитися і бути смиренною – важкий шлях. Ось як Бог працює… чи не так?

Зрештою я набралася сміливості і запитала Бога, чи потрібно мені їхати на місію. Знову і знову. Я прокидалася щоранку, вивчала Писання і молилася про бажання поїхати на місію, якщо мені потрібно було поїхати. Я нічого не відчувала – потім було почуття провини – потім знову нічого. Праведна людина хотіла б служити на місії, навіть якщо б це зробило її нещасною. Чому Бог просто не сказав мені бути нещасною вже зараз?

місія зламала б мене, я знала, що Бог змусить мене це зробити. Мені було соромно перед самою собою, і я думала, що мені потрібно вчитися і бути смиренною – важкий шлях. Ось як Бог працює… чи не так?

Після кількох місяців боротьби мене осінило: Бог не хоче цього для мене. Бог не хоче, щоб я була нещасною.

БОГ БЕЗМЕЖНИЙ. ТАК САМО, ЯК І ЙОГО ПЛАН.

Ми часто розповідаємо слізні і радісні історії, які змушують задуматися, про випробування від Бога, які ми переносимо. У Бога завжди є план. Завжди є урок, який ми повинні засвоїти, і у нас завжди є привід радіти в часи випробувань. Наші патріарші благословення показують, які привілеї, дари і перешкоди будуть визначати наш досвід на землі. Бог живе деталями. Я вірю, що це так і є.

Однак я не вірю, що є тільки один спосіб догодити Богові. Якби я повірила, що у Бога є єдиний, безжалісний шлях для мене, і це був би мій єдиний шанс на щастя, як змогла б я проявити свободу волі? У чому сенс моїх власних унікальних бажань і дарів? Навіщо нашим Небесним Батькам налаштовувати своїх дітей на те, щоб так легко розчаровувати небеса? Вони б не стали цього робити.

 «ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ»

План наших Небесних Батьків для кожного з нас багатогранний і нескінченний. Вони, як і всі люблячі батьки, хочуть, щоб ми жили праведно, чистим життям, і робили те, що ми любимо. Вони не роблять наше життя важким заради «формування характеру».

У будь-який момент наш Небесний Батько і Мати прагнуть благословити нас, втішити нас і допомогти нам бути щасливими. Життя на недосконалій планеті недосконале, і наша місія на землі, безумовно, має чіткі параметри – в кінці кінців, Бог хоче, щоб ми були божественними. Проте, так само, як Бог нескінченний, так і шляхи і звички божественності.

Я так і не служила на місії. Це рішення було одночасно заплутаним вузлом сорому, невпевненості і страху глибоко всередині мене. Однак, як тільки я дозволила цьому стати моїм рішенням, як і було задумано Господом, мені стало легше. Я пішла вчитися. Робота, друзі і відносини навчили мене багато чого про саму себе, про Божество і Божий план для мене. Я все ще вчуся і люблю життя. У мене щасливе життя.

Я ні краплі не шкодую, що не служила на місії. Я знаю, якою є моя особиста місія, і знаю Бога.

Ця стаття була написана англійською мовою Керолайн Копперсміт і опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Людмили Даніель.

The post БОГ НЕ ХОЧЕ, ЩОБ МИ БУЛИ НЕЩАСНИМИ appeared first on MoreFaith.org.ua.

Я пам’ятаю, що коли я почала серйозно читати Писання, я зрозуміла, крім усього іншого, що Бог насправді ще й маніпулятор. Мене відштовхнули такі слова і фрази як «помста», «справедливість», «гнів» і «переконання». У контексті всіх цих слів переконання здавалося особливо похмурим і грізним. Якщо Бог говорить зі мною і при цьому має якісь приховані мотиви, то я взагалі не хотіла б чути Його аргументи!

В тому й річ: у Небесного Батька немає прихованих мотивів. Щоб повірити в це, важливо, щоб ми розуміли різницю між переконанням і маніпуляцією, та те, яку роль відведено їм у стосунках з люблячим Небесним Батьком.

РОЗУМІННЯ ПЕРЕКОНАННЯ Й МАНІПУЛЯЦІЇ

Моє початкове невірне розуміння стало наслідком того, що у мене було слабке уявлення про природу Бога і про те, що таке переконання (на жаль, мої уроки з мистецтва літературного переконання мені в цьому не допомогли). Припускаю, що і у вас було подібне невірне розуміння, тому давайте разом знайдемо визначення того, що таке насправді переконання і маніпулювання, і додамо туди трошки того, яким є Небесний Батько.

Перефразовуючи і об’єднуючи словники Merriam-Webster і Online Oxford:

• Переконання – це спонукання будь-кого до віри, способу дій або позиції шляхом приведення розумних аргументів.
• Маніпулювання – це контроль над людиною або ситуацією за допомогою нечесних методів, особливо у власних інтересах.

Коли ці два визначення стоять поруч, то легше бачити відмінності між ними. Складнощі виникають, коли ми намагаємося визначити, маніпулюють нами чи просто переконують. Спроби прояснити це стають особливо туманними, коли ми не знайомі з тим, хто на нас впливає або з ситуацією; коли ми не знаємо людини.

Що стосується наших взаємин з Богом, як нам зрозуміти, маніпулює Він чи переконує? Що ж, нам потрібно спробувати зрозуміти і дізнатися за допомогою досвіду, ким насправді є Бог; нам потрібно зрозуміти Його природу. Щоб зробити це, нам потрібно витратити якийсь час на те, щоб познайомитися з Ним ближче. Отже, давайте зробимо це.

ЧОМУ БОГ МОЖЕ ПЕРЕКОНУВАТИ, АЛЕ НЕ МОЖЕ МАНІПУЛЮВАТИ

Перш за все, давайте сформулюємо очевидне, а потім трохи роз’яснимо це. Бог досконалий – це очевидно, чули це мільйон разів. Але в якому сенсі Він досконалий? Ми використовуємо слово «досконалий» як всеосяжний термін для опису природи Бога, бо саме так Ісус говорить про Нього в Новому Завіті.

Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.

З грецького перекладу ми дізнаємося, що «досконалий» насправді означає «бездоганний», принаймні в цьому контексті. Отже, Небесний Батько досконалий. Бездоганно люблячий, бездоганно добрий, бездоганно чистий, бездоганно доброзичливий і бездоганно послушний божественному закону. Один божественний закон, який добре пасує до цього контексту – контексту переконання й маніпуляції – це сила священства.

В Ученнях і Завітах 121:41 йдеться:

Жодна влада чи жодний вплив не можуть і не повинні підтримуватися через священство, інакше як тільки через переконання, довготерпіння, м’якість, і лагідність, і любов нелицемірну;

ДОВОДЯЧИ БОЖУ ВСЕМОГУТНІСТЬ

Деякі стверджують, що, оскільки Бог досконалий, Він також всемогутній і тому може/буде/вже змушує нас виконувати Його волю; таким чином Він маніпулює. Мало того, що цьому аргументу не вистачає серйозного розуміння природи Бога, так ще і УЗ 121:41 досить чітко спростовують цю ідею.

Жодна влада не може використовуватися (тобто застосовуватися) на підставі володіння нею. Той факт, що Небесний Батько володіє абсолютною владою, не означає, що Він може робити все, що захоче, і, в широкому сенсі, контролювати вас або мене. Крім того, Його доброзичливість робить маніпулювання неможливим. Він занадто сильно любить нас, а Його наміри занадто чисті, щоб навіть здаватися маніпуляцією.

Більш того, Небесний Батько безкорисливий і поважає нашу свободу вибору. Він створив цей світ як місце, де ми могли б навчатися і зростати завдяки нашому вибору. Його план полягає в тому, щоб допомогти нам стати такими, як Він, і отримати все, що у Нього є (це говорить про 100% безкорисливість!). З цією метою Він дав нам можливість вибирати між добром і злом.

ЧОМУ БОГ РОБИТЬ ТЕ, ЩО РОБИТЬ

Як наш Батько, Він хоче, щоб ми вибирали те, що правильно, тому що Він хоче, щоб ми були щасливі. *СПОЙЛЕР* Наше щастя – це все, чого Він бажає; Він хоче робити тільки добро (Алма 19:33). Він такий, і Він нічого не виграє, маніпулюючи нами. Небесний Батько ніколи не змусить нас вибирати Його шлях, Він тільки запропонує його нам і спробує переконати нас, що для нас цей шлях є кращим. Якби він змушував нас вибирати Його шлях, Він перестав би бути досконалим і, таким чином, перестав би бути Богом. Це тому, що Він більше не діяв би, виходячи з наших інтересів, але з Своїх власних. Ось (крім інших причин) чому Бог може переконувати (і так і робить), але не може маніпулювати.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО ПЕРЕКОНАННЯ

Тепер я хотіла б дещо прояснити, перш ніж ми підемо далі, тому що я чую віддалений, докучливий голос, що говорить: «Але переконання може бути маніпулятивним!» Гаразд, голосок, ти маєш рацію.

Як вовк в овечій шкурі, переконання може використовуватися як інструмент маніпуляції. Ось чому так важливо мати особисті стосунки з Богом! Коли ми розуміємо, хто такий Бог, і довіряємо Йому, ми можемо більш повно зрозуміти, чому Він навіть не подумає про те, щоб спробувати маніпулювати нами; Він просто не хоче цього робити. Швидше за все, Він хотів би, щоб ми діяли самостійно і застосовували свою свободу вибору. Сатана, з іншого боку, цього якраз не хоче.

Хоча Небесний Батько ніколи не буде переконувати вас зробити щось в спробах контролювати вас, сатана, безумовно, так і вчинить. Тож будьте уважні і пильні в розумінні того, який голос ви чуєте і до якого прислухаєтесь. Пам’ятайте, що сказав Мормон:

Бо знайте, Дух Христа дано кожній людині, щоб вона відрізняла добро від зла; ось чому я показую вам, як саме судити; бо все, що запрошує творити добро і переконує вірити в Христа, послано силою і даром Христа; ось чому ви можете знати досконалим знанням, що це є від Бога. Але все, що спонукає людей чинити зло … це від диявола; бо саме так діє диявол; бо він жодну людину не переконує творити добро …

Для нас це вірний спосіб судження, від Бога чи від сатани аргумент, який ми чуємо. Але якщо ви звернулися до цієї статті в пошуках конкретики, давайте розглянемо кілька способів, за допомогою яких ви можете дізнатися, що вас переконує Бог, але ніяк не Люцифер.

СПОСОБИ, ЯКИМИ ПЕРЕКОНУЄ БОГ

В Ісаї 1:18 Господь сказав:

Прийдіть, і будемо правуватися … коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг…

Переконання від Бога має справу з розумом і опікується тим, щоб вислухати обидві сторони; маніпулювання (присутнє в ньому переконання чи ні) піклується тільки про свої власні інтереси. Коли я читаю цей уривок з Писань, я чую, як Господь говорить: «Давай поговоримо про це і з’ясуємо це разом. Я хочу зрозуміти твій хід думок». Небесний Батько хоче чути наші запитання і переживання і хоче спробувати переконати нас. І Він сподівається, що ви також відкриті для того, щоб почути Його сторону. Сатана, який використовує маніпуляцію, піклується лише про те, щоб переконати вас робити те, що він хоче, незалежно від ваших бажань або переконань.

Господь також прагне не тільки зрозуміти нас, але й навчити. Терпляче навчання істині є однією з форм переконання. Це тому що, за словами брата Корі У. Леонарда, «переконання лежить в основі навчального процесу… воно змінює спосіб сприйняття та розуміння реальності, впливаючи на наше ставлення та створюючи наше бачення світу».

Це дуже схоже на визначення покаяння, яке знаходиться у Біблійному словнику. Переконання має важливе значення для навчання, тому що воно впливає на нас поступово і йому неважливо, скільки часу це займе. Пам’ятайте, що Небесний Батько вчить нас за принципом «рядок за рядком, приписання за приписанням» і що Він буде навчати нас відповідно до нашого розуміння. Він хоче, щоб ми зрозуміли євангелію, але… як би це сказати… по-справжньому зрозуміли її.

РОЗРІЗНЯТИ СПРАВЖНЮ СУТНІСТЬ ТОГО, ЩО НАС ПРИВАБЛЮЄ – НЕСЕ ВОНО В СОБІ ДОБРО ЧИ ЗЛО?

Нарешті, давайте повернемося до Моронія 7:16. Мормон нагадує нам, що якщо щось закликає нас творити добро, служити Богу і вірити в Ісуса Христа, то це від Бога. Тому, якщо ми намагаємося зрозуміти, переконує нас Бог або ж маніпулює сатана, ми можемо поставити собі питання: «Чи буде це добре для мене? для світу? для Бога? Чи приведе це мене або інших ближче до Ісуса Христа?» Якщо відповідь «так», ви можете розуміти «досконалим знанням», що цей переконливий голос належить Богові.

Зрештою, це допомагає пам’ятати, що Бог є Любов. Таким чином, Він ніколи не зробить нічого, щоб заподіяти вам шкоди або використати вас, тому що любов і маніпулювання не можуть співіснувати. Все, чого Він хоче – це ваше щастя, яке Він пропонує вам через Свого сина Ісуса Христа, але вам потрібно буде вибрати Його.

Ця стаття була написана англійською мовою Келсі Мангам та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The post ЧИ МАНІПУЛЮЄ БОГ СВОЇМИ ДІТЬМИ? appeared first on MoreFaith.org.ua.

У християнському суспільстві поширена помилкова думка, що випробування і труднощі приходять від Бога.

Хоча наш Небесний Батько напевно знає подробиці нашого життя, це не означає, що Він їх створює, включаючи ті випробування, з якими ми стикаємося у житті. У занепалому світі труднощі – це сувора реальність життя, але говорити, що смерть, хвороби, психічні захворювання та стихійні лиха організовані люблячим Небесним Батьком – означає заперечувати те, ким Він є і що уособлює.

Життя в занепалому світі

Ми – нащадки Адама і Єви і, в силу цього, ми успадкували занепалий світ. Життя у занепалому світі означає, що ми стали фізично і духовно відокремленими від нашого Небесного Батька, підвладні фізичній смерті і пізнали протилежність: радість і горе, доброчесність і моральне падіння.

Концепція Падіння Адама і Єви є дуже важливою для розуміння. Є два дуже значних доктринальних принципи, що містяться в ньому:

1. Небесний Батько організував Падіння, але Він не впускав зло у світ. Адаму і Єві було дано вибір скуштувати від дерева пізнання добра і зла. Їм була запропонована можливість, але рішення діяти і майбутні наслідки були в їхніх руках.
2. Адам і Єва були відокремлені від Бога, що призвело до появи занепалого світу. Відокремлення від Бога стало причиною випробувань Адама і Єви, а не Сам Небесний Батько. Через свій вибір вони не могли фізично перебувати в присутності Небесного Батька і насолоджуватися комфортом, джерелом якого була фізична присутність Бога. Тоді їм довелося працювати в поті лиця свого, і вони стали підвладні усім труднощам смертного життя.

Ця історія про Падіння є зразком того, яке відношення Небесний Батько має до випробувань в наш час. Так само як Адам і Єва, ми відкриті до випробувань і спокус, але це обумовлено нашим відокремленням від Бога, а не Самим Небесним Батьком.

Все, що є добрим, походить від Бога

Наш Небесний Батько не здатний творити зло.

Він дозволяє йому траплятися для того, щоб ми могли бути випробувані, але зло і його наслідки виходять не від Нього. Цей принцип найкраще представлений в Мороній 7:12-14:

12 Ось чому все, що є добрим, походить від Бога; а те, що зле, походить від диявола; бо диявол є ворогом Богові, і бореться проти Нього постійно, і запрошує, і принаджує грішити і чинити те, що є зло, постійно.

13 Але знайте, те, що від Бога, запрошує і принаджує творити добро постійно; ось чому все, що запрошує і принаджує творити добро, і любити Бога, і служити Йому, надихнуто Богом.

14 Ось чому зверніть увагу, мої улюблені браття, і не вважайте, нібито те, що зле, є від Бога, або те, що є добрим і від Бога, є від диявола.

Чи можемо ми дійсно повірити, що наш Батько на Небесах здатний навмисно накликати жахливі катастрофи на Своїх дітей? Той самий Небесний Батько, про Якого Христос сказав: «Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?»

Ось чому у такої кількості невіруючих є проблеми з християнством. Вони не можуть уявити собі, як люблячий Бог може бути причиною таких конфліктів у світі. Простий факт полягає в тому, що Він цього не робить; Він може дозволити поганому траплятися через закон свободи вибору, але Він не є джерелом цього.

Він не залишив нас самих

Ми живемо в занепалому світі, але ми не лишилися на самоті.

З плином часу Небесний Батько направляв натхнених чоловіків і жінок розвивати медицину, яка бореться з хворобами, систему кримінального правосуддя, яка може зупинити злочинність, а також можливості економіки, щоб боротися з бідністю. Розвиток технологій, який робить світ кращим, походить саме від Небесного Батька, який прикладає неослабні зусилля, піклуючись про нас.

Він також дав нам заповідь служити один одному. Небесний Батько може використовувати нас як інструмент добра, щоб нерівні шляхи робити гладкими і полегшувати тягарі за допомогою наших покликань, домашнього вчителювання і нескінченних можливостей служіння, які надаються нам.

Крім того, Він забезпечив нескінченну жертву, щоб допомогти нам боротися з випробуваннями смертного життя: нашого Спасителя, Ісуса Христа, який пролив кров і помер не тільки за наші провини, але також і за наші страждання.

Небесний Батько – не творець зла в світі. Він – творець миру, любові і щастя, які ми можемо знайти, незважаючи на небезпеки смертного життя, і якщо ми міцно тримаємося за цю істину, у нас буде віра в те, що ми знаходимося в найкращих руках.

Ця стаття була написана англійською мовою Логаном Гроллом та опублікована на сайті mormonhub.com. Переклад Тамари Мартиненко.

The post Випробування приходять не від Небесного Батька appeared first on MoreFaith.org.ua.

Це одне з найпоширеніших питань: що мені робити?

Дуже часто ми спрямовуємо його до Бога, і майже завжди це пов’язано з важливими рішеннями в житті. Де мені навчатися? Чи варто мені служити на місії? Яку кар’єру мені обрати? Чи варто одружуватись з цією людиною? Ми можемо шукати відповіді на ці питання до нестями.

Нас ще більше зводить з розуму те, що нам здається, що небеса мовчать. Виникає спокуса поставити ще одне питання: Чому Бог не квапиться скеровувати нас стосовно найболісніших для нас питань?

Відповіді на це питання мають свої особливості, і вони різноманітні. Всі люди різні, і ми всі маємо різні потреби. Проте, є одна істина, яка може бути універсальною для всіх: Бог ніколи не прийматиме рішення за нас, як би сильно ми цього не хотіли. В кінці дня, незалежно від того, скільки вказівок або настанов ми отримали чи не отримали, саме ми приймаємо рішення.

Бог ніколи не забере у нас здатність приймати рішення. Наша свобода вибору є важливою для плану спасіння і є божественним даром, який призначений для того, щоб розширити наші можливості і облагородити нас. Ми маємо навчитися робити вибір, і робити правильний вибір.

Якщо це бентежить вас, є ще одна істина, яка має дати вам впевненість і надію: Бог освячує рішення, які ми приймаємо, коли ми робимо все, що можемо. Освячення – це коли щось стає священним або освячується для вищої мети. Якщо ми робимо все можливе, щоб прийняти вірне рішення, підкоряючи свою волю Божій, і діємо з вірою, Бог дозволить нашому рішенню бути нам на благо.

Це зовсім не означає, що все завжди буде так, як ми цього хочемо. Іноді навіть щось може піти не так. Проте, Бог не дасть нам зійти зі шляху або заблукати. Незалежно від того, що станеться, ми будемо просуватись вперед, ближче до Нього.

Ми можемо почати сьогодні. Чим більше кроків ми робитимемо з вірою, тим більше впевненими ці кроки ставатимуть. Чим більш впевненими ми стаємо, тим більше ми зможемо впливати на інших людей і допомагати їм слідувати за нами. Якщо ви відчуваєте, що заплутались, ось кілька ідей з чого вам починати:

• Дізнайтеся про всі можливі наслідки ваших рішень. Які результати найбільше співпадають з тим, чого ви хочете і чого, як ви вважаєте, хотів би Бог?
• Спитайте себе, чи подобається вам відповідь Бога, чи ви дійсно можете робити вибір з багатьох хороших рішень.
• Моліться про смирення, щоб підкорити свою волю волі Бога і розвинути справжнє бажання. Бог може не давати відповідь, тому що Він знає, що ми не будемо діяти відповідно до цього.
• Почніть рухатися вперед в кращому напрямку, який ви можете побачити. Бог скоріше не дасть вам зробити щось неправильно, ніж скаже вам, що ви маєте робити.
• Складіть список того, за що ви вдячні, і як Бог проявив Себе в вашому житті останнім часом. Можливо, Він скеровує вас більше, ніж ви можете уявити.

Бог хоче звеличити нас. Якщо наші серця зосереджені на правильних речах, і ми старанно робимо все, що від нас залежить, він освятить нас. Ми повинні рухатися вперед з надією на цю обіцянку.

Ця стаття написана Алеа Інграм і опублікована англійською мовою на www.ldsdaily.com. Переклад Людмили Шепелєвої.

The post Бог не приймає рішення за нас. Він їх освячує. appeared first on MoreFaith.org.ua.

Я завжди захоплювалась канцелярським приладдям. Похід за покупками перед школою для мене був майже таким самим, як похід за покупками напередодні Різдва. Мені подобалось приводити все до ладу та планувати свій розклад на майбутній навчальний рік. Ідея мати напружений графік здавалася мені перспективною. Поки я зростала, я постійно була зайнятою у шкільних та позашкільних заходах, але мені це було до вподоби. Досягнувши зрілого віку і маючи власну родину, я змінила свій погляд на такий щільний графік.

Те, що колись було прийнятно, тепер часом здається виснажливим. Я часто почуваюся перевантаженою, так, начебто я не можу впоратись з усіма своїми справами. Я думаю, не лише я почуваюся так. Це почуття, з яким багато людей борються щодня. Я все ще не відчуваю, що можу все контролювати, але я знаю, що я не одна.

Одного разу я почувалася дуже перевантаженою. У мене був настільки величезний стрес, що я не могла нормально спати і не ставилась до своєї сім’ї з належною добротою, на яку вони заслуговували. Я дуже сильно відчула, що мені потрібно помолитися і попросити мого Небесного Батька про допомогу. Я пішла до своєї кімнати, встала на коліна і заплакала. Я молилася моєму Батькові на Небесах, щоб сказати Йому, наскільки мені шкода, що я так недобре ставилася до своєї родини, і висловила своє бажання бути такою дружиною та матір’ю, яка їм потрібна. Я попросила настанов, щоб дізнатися як мені впоратись зі своїми справами і залишатися тою, ким я хочу бути. Після молитви я сиділа в своїй кімнаті і відчувала щось, чого я вже давно не відчувала. Я відчувала спокій. Я знала, що мій Небесний Батько турбується про мене та мої хвилювання, навіть якщо вони здаються банальними в порівнянні з деякими випробуваннями в світі.

Це почуття спокою дало мені надію на те, що я зможу впоратись з тим, що мені потрібно зробити, залишаючись дружиною та мамою, якою я повинна бути. Я подивилася на свій розклад знову і побачила, що обов’язки, які мене обтяжували, більше не здавалися мені такими складними або настільки важливими. Я дуже сильно відчула, що мені потрібно подумати про справи у моєму списку і вирішити, що насправді потрібно зробити. Я помолилися знову, щоб отримати скерування, і практично миттєво вже знала, які з пунктів я могла зробити іншим разом або попросити зробити когось іншого, а що я могла взагалі не робити.

Після цього досвіду я продовжувала молитися про баланс у моєму житті кожен день. Мої дні не ідеальні, але я відчуваю, що Небесний Батько допомагає мені дізнаватись, як краще зберігати рівновагу в моїх повсякденних справах. Я ціную настанови, які я отримую кожного дня завдяки цим молитвам.

Я знаю, що Небесний Батько піклується про те, що турбує нас. Часто ми можемо потрапити в пастку, вважаючи, що наші проблеми не достатньо важливі, щоб про них молитися. Але це не так! Бог любить нас. Він у буквальному сенсі є нашим Батьком на Небесах; і так само, як для земного батька, для Нього важливо те, що є важливим для нас. Він хвилюється про те, про що хвилюємось ми. Він хоче знати, що ми думаємо, і Він бажає направляти нас.

Ми просто повинні бути готовими звернутися до Нього.

Моліться часто та спілкуйтеся з Небесним Батьком для того, щоб побудувати особисті стосунки з Ним. Ми дійсно Його діти і Він любить нас дуже сильно. Він чекає коли ми звернемося до Нього. Я свідчу про те, що Бог любить вас, і якщо ви зможете знайти час і зробити молитву невід’ємною частиною свого дня, ваше життя буде благословенним.

Ця стаття написана Маккензі Гаймон та вперше була опублікована англійською мовою на www.mormon.org. Перекладено Ольгою Федоровою.

The post Говори, Він тебе слухає appeared first on MoreFaith.org.ua.