Дідусю, Що таке повнота євангелії? Що містить Книга Мормона такого, чого не вчать у Біблії?

Алекс

Відповідь

Алексе, У цій відповіді я зосереджуся переважно на твоєму першому запитанні. Мені здається, що друге запитання могло б стати темою для окремої статті.

У Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів існує щонайменше два основних визначення «євангелії Ісуса Христа»:

1. Основоположні принципи й обряди, необхідні для спасіння

Це базове визначення зосереджується на вірі в Ісуса Христа, покаянні, хрищенні зануренням, отриманні дару Святого Духа та необхідності витерпіти до кінця. Ці принципи викладені в Четвертому уложенні віри і вважаються необхідними для спасіння людини. Згідно з цим визначенням, можна сказати, що і Біблія, і Книга Мормона містять «повноту євангелії», оскільки вони описують і навчають цих принципів та обрядів спасіння.

2. Сукупність та повнота євангельського знання

У ширшому сенсі «євангелія» може означати всю істину, відкриту Богом — кожне вчення, заповідь, пророцтво та вічний принцип. У цьому контексті жодна окрема книга не містить усіх можливих вчень чи одкровень, які Бог дав або ще дасть. Постійне відновлення та розвиток божественного одкровення залишаються основою сучасної віри, що підтверджується в Дев’ятому уложенні віри: «Ми віримо всьому, що Бог відкрив, усьому, що Він відкриває тепер, і ми віримо, що Він відкриє ще багато великого і важливого стосовно Царства Божого.» (Уложення віри 1:9).

На практиці вчення та уроки в Церкві зазвичай стосуються першого, більш вузького визначення. Однак, коли ми розглядаємо твердження з Писань — наприклад, у вступі до Книги Мормона зазначено, що вона «містить, як і Біблія, повноту вічної євангелії» — стає вкрай важливим уточнити, яке саме визначення «повноти» мається на увазі, та усвідомлювати межі як біблійного змісту, так і одкровення, що триває.

Питання повноти Біблії не нове. Давні пророки передбачали — і шкодували, — що багато ясних і дорогоцінних істин буде втрачено з Біблії протягом століть. У Книзі Мормона, в 1 Нефій 13, детально описується, як «найясніші й найдорогоцінніші частини євангелії Агнця» були «приховані тією мерзотною церквою, яка є матір’ю розпусниць». Проте там також свідчиться, що Господь «явить їм… багато з моєї євангелії, яка буде ясною і дорогоцінною» (1 Нефій 13:34). Це пророцтво охоплює відновлення втрачених істин через появу Книги Мормона, але також визнає реальну, хоч і неповну, присутність євангелії в самій Біблії.

Примітно, що Книга Мормона неодноразово зводить «євангелію» до шестикомпонентної формули, яка присутня в ключових уривках:

1. Віра в Ісуса Христа
2. Покаяння
3. Хрищення
4. Отримання Святого Духа
5. Терпіння до кінця
6. Кінцеве спасіння в присутності Бога

Наприклад, у книгах 2 Нефій 31, 3 Нефій 11 та 3 Нефій 27 ці кроки повторюються, іноді безпосередньо приписуючись вченням Самого Христа. Біблія містить ці доктрини та розповідає про їхнє встановлення словами Христа до Його учнів (див. Матвій 28:19–20; Дії 2:38), підкреслюючи хрищення, покаяння, віру та послух — що перегукується з суттю, висвітленою в Книзі Мормона.

Однак, як зауважив Президент Езра Тафт Бенсон, твердження, що Книга Мормона містить «повноту євангелії», не означає, що вона є вичерпною:

«Книга Мормона містить повноту євангелії Ісуса Христа. Це не означає, що вона містить кожне вчення, кожну доктрину, що будь-коли відкривалася. Радше це означає, що в Книзі Мормона ми знайдемо повноту тих доктрин, які необхідні для нашого спасіння. І вони викладені ясно і просто, так що навіть діти можуть пізнати шляхи спасіння та піднесення».

Подібним чином, Біблія закладає ці основи, але, згідно з Писаннями та коментарями пророків, не претендує на те, що містить кожну божественну істину чи одкровення, які будь-коли були дані.

Якщо принципи та обряди спасіння містяться в Біблії, то навіщо потрібні додаткові Писання або відновлення? Книга Мормона та сучасне одкровення вчать, що з часом «ясні й дорогоцінні» істини були вилучені з біблійного тексту або затуманені, що зумовило необхідність відновлення, аби повноту євангелії можна було чітко зрозуміти.

Х’ю Ніблі, відомий учений серед святих останніх днів, зазначає, що «вчення про повноту не було на землі дотепер… Його неможливо отримати все відразу, але наш обов’язок — приймати все, що ми тільки можемо, щоб бути готовими до більшого». Він підкреслює концепцію, що «повнота» євангелії, як про неї йдеться в сучасних Писаннях, — це не «нескінченність знань, що сягає вічностей», а радше повнота того, що людина здатна отримати в будь-який момент часу. Таким чином, Відновлення через Джозефа Сміта ознаменувало повернення та розширення євангельських істин, завдяки чому «знання і сила Бога… розширюються», але водночас очікується майбутнє одкровення і ще більша повнота.

Цей принцип постійного одкровення та накопичення «повноти» — це те, що відрізняє Відновлення від інших християнських течій: це не лише повернення до початкових принципів, але й безперервний процес отримання додаткової істини. Як зауважив Б. Г. Робертс, основна мета Книги Мормона включає «розширення основ віри», і вона пропонує обіцяння, що «силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все» (Мороній 10:3–5).

Нарешті, як ми можемо дізнатися, чи є біблійні або відновлені євангельські твердження істинними? Церква вчить моделі, що сягає корінням у її ранню історію: щире вивчення, що супроводжується чесною, сповненою віри молитвою, може принести божественне підтвердження через Святого Духа. Як розповідається в досвіді Джозефа Сміта і підтверджується поколіннями новонавернених, духовне свідчення пропонується всім, хто шукає зі справжнім наміром — обіцяння, яке поширюється на вивчення як Біблії, так і Книги Мормона.

Дідусь

Джерело: askgramps.org

The post Що означає повнота євангелії у контексті Книги Мормона? appeared first on MoreFaith.org.ua.

У своїй новій книзі «Вчимося слухати: Принципи особистого одкровення» (Learning to Listen: Principles for Personal Revelation), старійшина Дейл Г. Ренлунд навчає, що існує кращий спосіб, ніж просити Божого скерування в усьому. Ми можемо отримати більше одкровення, якщо спочатку зробимо продумані кроки вперед, а потім поставимо Господу конкретні запитання про те, як діяти далі.

Він пише:

«У нас може виникнути спокуса просто запитати: “Небесний Батьку, що мені робити?” Кращий підхід — сформулювати більш конкретні запитання, щоб поставити їх Йому. Нам легше почути Його і зрозуміти Його відповіді, коли Він може відповісти “Так” або “Ні”». (курсив додано)

Чому такий підхід полегшує можливість Його почути

Коли ми ставимо Богу конкретні запитання, це допомагає нам активніше брати участь у процесі одкровення. Це може відкрити наш розум для нових можливостей і полегшити розпізнавання спонукань Господа.

Наприклад, старійшина Ренлунд ділиться історією про чоловіка, який нещодавно отримав ступінь бакалавра з хімії і намагався вирішити, чи вивчати йому патологію, чи фармакологію.

«Я запропонував йому подумати, який із цих життєвих шляхів допоможе йому найкраще служити дітям Небесного Батька, — пише апостол. — Виявилося, що це запитання стало для нього, коли він був молодшим, справжнім моментом прозріння. Я не пам’ятаю, який шлях він обрав, але я багато думав про ту пораду. Обидва шляхи є служінням, але це запитання відкрило його розум, щоб він міг оцінити власні “таланти” і сформулювати своє запитання так, щоб отримати необхідне особисте одкровення».

Цей процес може допомогти нам навчитися більшого, ніж якби ми просто слідували наперед визначеному плану всього, що нам слід робити. Як навчав Президент Даллін Х. Оукс:

«Бажання, щоб Господь вів нас, є сильною стороною, але воно має супроводжуватися розумінням того, що наш Небесний Батько залишає багато рішень на наш особистий вибір. Особисте прийняття рішень є одним із джерел зростання, яке ми маємо здобути в земному житті».

Джерело: ldsliving.com

The post Спосіб чіткіше чути відповіді Бога під час прийняття рішень appeared first on MoreFaith.org.ua.

Майже через 50 років після відкриття, MTC Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів у Прово готується до значного оновлення. Завершується розробка планів реконструкції їдальні та адміністративних будівел, які з 1978 року забезпечували навчання сотень тисяч місіонерів.

Протягом десятиліть кампус MTC у Прово змінювався, щоб відповідати потребам зростаючого числа місіонерів: додавалися нові будівлі, інші оновлювалися. Нині Церква переходить до проєктування двох нових будівель, які покращать досвід перебування місіонерів. Існуючі будівлі їдальні та адміністративні споруди буде демонтовано, щоб звільнити місце для нового будівництва. MTC залишатиметься повністю діючим упродовж усього багаторічного проєкту.

Кампус MTC має 16 будівель, розташованих на території площею 39 акрів. Це приблизно 15,8 гектара або як 79 футбольних полів. На території кампусу знаходяться гуртожитки, навчальні та адміністративні корпуси, а також магазин MTC. Місіонерів навчають більш ніж 50 мовами, коли вони готуються ділитися звісткою про відновлену Євангелію Ісуса Христа по всьому світу. Нові приміщення забезпечать кращі умови для навчання, зростання та духовної підготовки, благословляючи майбутні покоління місіонерів на початку їхнього служіння.

Джерело: newsroom.churchofjesuschrist.org

The post Місіонерський навчальний центр у Прово готується до значного оновлення appeared first on MoreFaith.org.ua.

Дідусю, Чи має сатана владу над речами на цій землі?

Спенсер

Відповідь

Спенсере,

Коли ми розмірковуємо про владу сатани, важливо, щоб наше розуміння спиралося на Писання та пророчі вчення. Згідно з ученням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, уся справжня влада в кінцевому підсумку походить від Бога. Навіть ті можливості, якими володіє сатана, підпорядковані Божій волі, вічним законам і свободі волі людини.

Головне джерело влади сатани — це його знання і здатність спокушати, обманювати й переконувати. Його сила походить з того, що він має знання. Він знає, як Бог усе влаштував і як люди реагують на різні речі. Головний прояв його влади, з яким ми стикаємося щодня, — це його здатність спокушати нас, потроху віддаляти від Бога і спонукати робити те, чого він хоче. Ця здатність впливати через обман є найгрізнішим інструментом супротивника.

Крім того, сатана знає більше про те, «як усе працює», ніж ми, і не вагається застосовувати ці знання. Тому чудеса не є безпомилковою ознакою того, що хтось від Бога. Як і в давнину, коли Мойсей зіштовхнувся з єгипетськими чарівниками, що наслідували його чудеса, знання сатани дозволяють йому творити знамення й чудеса, покликані ввести в оману.

Сатана, спочатку відомий як Люцифер, повстав проти плану Небесного Батька в доземному житті. Він прагнув знищити свободу волі людини, розв’язав війну на небі й був скинутий разом із третиною небесних воїнств (Мойсей 4:1–4; Об’явлення 12:7–9). Покаранням за цей бунт стало відлучення від Божої присутності та відмова у смертному тілі й подальшому розвитку. Так сатана і його послідовники стали спокусниками та супротивниками людства, діючи в межах, дозволених Богом.

Життєво важливо розуміти, що влада сатани суворо обмежена. Як пояснюється в Книзі Об’явлення, сатана не робить нічого, що не було б дозволено Богом; і навіть тоді його можливості обмежені — іноді часовими рамками, іноді певними групами або масштабом дії. Бог усім керує і встановлює межі для супротивника.

Бригам Янг казав із сумом: «Я не цілком осягаю жахливу силу та вплив сатани на землі, але розумію достатньо, щоб знати, що це диво, наскільки добрі є святі останніх днів». Водночас він навчав: «Уся влада, яку він має над нами, — це та, яку ми самі йому даємо…» — тобто його здатність руйнувати чи ловити в тенета залежить від людської згоди та непослуху Божим законам.

Одним з фундаментальних вчень святих останніх днів є те, що «має бути протилежність у всьому» (2 Нефій 2:11). Сама присутність сатани і його здатність спокушати є надзвичайно важливою для плану спасіння, бо це уможливлює справжній вибір і зростання.

Свобода волі, тобто право обирати й відчувати наслідки, оберігається Богом як священний принцип. Увесь доземний конфлікт точився довкола цього: пропозиція Люцифера знищила б свободу волі, пропонуючи безпеку, але унеможливлюючи розвиток, тоді як Христос прийняв план Батька зі свободою волі, відповідальністю та благодаттю. Отже, супротивникові дозволено спокушати й переконувати, але ніколи не примушувати. Він зобов’язаний поважати нашу моральну свободу волі так само, як Небесний Батько; інакше він би набагато більше втручався у наше життя фізично, ніж зараз.

Старійшина Річард Г. Скотт чудово підсумував це: «Я свідчу, що ні сатана, ні будь-яка інша сила не можуть послабити або зашкодити зростанню вашого характеру. Тільки ви можете це зробити через непослух». Наш власний вибір, а не запропоновані спокуси, визначають наше становище перед Богом.

Для зростання, духовної сили та, врешті-решт, піднесення необхідно зустрічатися зі спокусами й долати їх. Стикаючись із впливом супротивника та перемагаючи його, ми здобуваємо моральну силу, доки не зможемо перемогти всяке зло праведністю. Така протилежність необхідна, щоб ми набули моральної сили перемагати все зло й таким чином підготувалися стати єдиними зі Спасителем.

Це частково пояснює, чому на цій землі можна знайти і найбільше зло, і найбільше добро: бунт сатани створив умови для гострої протилежності, але також і для приходу найправедніших духів і, що головне, для спокутної місії Ісуса Христа.

Сатана діє головним чином через:

• Спокусу: Тонко й наполегливо схиляє душі до непослуху Божим законам.
• Обман: Спотворює істину і подає зло як добро — він «батько неправди… перетворюється майже на ангела світла і підбурює дітей людських до таємних змов убивства й усіляких таємних справ темряви».
• Фальшиві чудеса: Творить знамення, що імітують Божу силу, аби звести — як це робили чарівники фараона; однак зрештою Божа сила перемагає.
• Духовний і, рідше, фізичний примус: Хоча зазвичай взаємодія відбувається через спокусу, в Писаннях та історії є поодинокі приклади більш прямого фізичного втручання, як-от одержимість демонами (біснування) чи досвід, описаний Джозефом Смітом перед Першим видінням. Навіть у таких випадках визволення приходить через звернення до Бога.

Тактика сатани спрямована на підрив свободи волі через створення залежностей, применшення важливості наслідків, затьмарення суджень і заохочення до самовиправдання через неправду та філософії людські.

Натомість захист від впливу диявола здобувається через послух заповідям і законам євангелії Ісуса Христа. Вірні подолають усі свої скорботи й ворогів і здобудуть перемогу над дияволом. На цій землі настане цілковита й тривала перемога праведності над безбожністю, що буде здійснена силою Господа Ісуса Христа.

Справжнє випробування у смертному житті полягає не в тому, чи є сатана сильним або хитрим, — бо він таким і є. Питання в тому, чи оберемо ми Христа. Як проголосив Бригам Янг, єдина влада, яку має сатана, — це влада руйнувати… але він ніколи не може нічого збудувати; він — ошуканець і шахрай, а вся влада, яку він має над нами, — це та, яку ми самі йому даємо.

Джерело: askgramps.org

The post Чи має Сатана владу на цій землі? appeared first on MoreFaith.org.ua.

На початку вона нагадала: Господь говорить найвиразніше до відкритих і сприйнятливих сердець.

«Коли ми прагнемо бути чистими посудинами, Господь легше промовляє до наших сердець і навчає нас Своїх шляхів».

Темою конференції було: «Надихати на навчання впродовж життя задля блага світу» — і саме на цьому підґрунті прозвучало її запрошення стати учнями, які підносять і благословляють світ.

1. Усвідомте, що те, що ви можете запропонувати Господу, є добрим

Кожен має унікальні дари, досвід і погляди, які Господь прагне використати.

«Вас було послано не для того, щоб бути кимось іншим. Вас послано бути собою — і дозволити Господу відшліфувати ваш дух та примножити ваші дари і таланти для Його славних цілей».

2. Бережіть м’якість серця, підкоряючись Духові

Випробування вчать нас смиренню та реальній залежності від Бога.

«Господь ніколи нас не покине. Ми в Його лагідних і водночас могутніх руках».

Як художниця, сестра Йі порівняла це з шарами фарби на полотні: найпрекрасніші місця картини народжуються з нашарувань досвіду, страждання й довіри Богові.

3. Служіть і дозволяйте служити вам

Служіння зближує нас із Христом і приносить співчуття, приналежність і мир.

«Коли ми приносимо любов і полегшення Спасителя, ми знаходимо власне полегшення в Ньому. Це божественний зразок, який не підводить».

Приймаючи турботу інших, ми даємо їм можливість дотримуватися своїх завітів.

4. Шукайте робити все Господнім шляхом, бо «битва — це Господня»

Пригадуючи Давида перед Голіафом, сестра Йі процитувала:

«І пізнає вся ця громада, що Господь спасає не мечем і не списом, бо Господня ця війна» (1 Самуїлова 17:47).
Як Давид довірився Божій мудрості, так і ми можемо дозволити Богові переважити у наших щоденних битвах.

5. Регулярно поклоняйтеся в храмі

Посилаючись на недавнє запрошення президента Рассела М. Нельсона проводити більше часу в храмі, сестра Йі навчала, що завіти — це шлях, яким приходять відповіді на наші молитви.

«Чому? Господь намагається відповісти на наші молитви, і Він знає, що вони будуть почуті, якщо ми будемо прагнути любити Бога і шанувати наші завіти з Ним».

6. Дозвольте Господу нести те, чого ви не здатні нести

Наші обмеження не обмежують Його.

«Господь не обмежений смертними рамками; у Господа є час для вас. Ви не є тягарем для Нього».

Він може нести гріхи, болі й страждання так, як не здатна жодна людина.

7. Довіряйте Господу, щоб «не бігти швидше, ніж маєте силу»

Сестра Йі поділилася досвідом живопису: інколи потрібно поставити полотно до стіни і відпочити, навіть коли робота не завершена. Посилаючись на Мосія 4:27, вона нагадала, що Господь допомагає знайти баланс між зусиллям і відпочинком.

Підсумок-запрошення

Висновок був простим і ясним: довіряйте Спасителю і дозвольте Йому формувати вас.

«Наш Спаситель показав нам шлях. Нехай ми зважимо на те, чого сьогодні навчив нас Його Дух, прагнучи бути чистими посудинами в Його руках у приготуванні до Його Другого Пришестя.”

Джерело: Church News

The post Як приготувати серце до Другого Пришестя: 7 настанов від сестри Крістін М. Йі appeared first on MoreFaith.org.ua.

Писання переносять нас у зовсім інший час і місце — у край контрастів: глибокої віри, політичного гніту, давніх традицій та палкого очікування приходу Месії. Поринемо в той світ, щоб краще зрозуміти повсякденне життя, виклики та атмосферу, що оточували Спасителя і тих, кого Він навчав.

Народ під чужим правлінням: політика й напруга

Передусім маємо пам’ятати, що Ізраїль жив під владою Риму. Хоча євреї зберігали значну свободу у дотриманні своїх релігійних звичаїв, вони не були по-справжньому вільними. Водночас це була епоха відносного миру — Pax Romana («римський мир»), що створила сприятливі умови для місії Христа та заснування Його Церкви. Серед язичницької імперії лише діти Ізраїлю проголошували живого Бога.

Єврейське суспільство було мозаїкою течій. У статті Гаролда Вілмінгтона «Політичні та релігійні групи за днів Ісуса Христа», опублікованій Університетом Ліберті (Liberty University), можна дізнатися про них:

• Саддукеї — аристократична еліта, до якої належало багато храмових священиків; вони співпрацювали з Римом, визнавали лише писаний закон і заперечували воскресіння, що ставило їх у прямий конфлікт з Ісусом.
• Фарисеї, набагато численніші, суворо дотримувалися Закону Мойсея та розлогої усної традиції, але стали найзапеклішими критиками Ісуса за Його спілкування з грішниками та зцілення в суботу.
• Були також зелоти — палкі патріоти, що виступали за збройне повстання, — та іродіяни, які підтримували династію Ірода і вважали співпрацю з Римом найкращим шансом Ізраїлю на виживання.

Що відкривають Писання

Ісус служив у цьому напруженому контексті, не приєднуючись до жодної політичної групи. Коли Він говорив про царство, що «не від світу цього», Він пропонував духовне, а не політичне вирішення проблеми гноблення Свого народу. Життя в Юдеї першого століття часто було жорстоким. Римський мир підтримувався військовою силою, а історики, як-от Йосиф Флавій, описують повстання того періоду та постійну загрозу розп’яття. Писання натякають на цю напругу: згадка про те, як Пілат «змішав кров галілеян із їхніми жертвами», свідчить про жорстоке придушення.

Розбійництво теж було суворою реальністю, як видно з притчі про Доброго Самарянина, де подорожнього побили й залишили помирати на небезпечній дорозі.

Повсякденне життя в Галілеї: робота, сім’я та суспільство

Більшість людей були бідними й тяжко працювали. Сільське господарство було основою життя — що відображено в таких притчах, як притча про Сіяча. Інші були пастухами — скромне, але вагоме заняття в Ізраїлі й метафора, яку Ісус часто вживав щодо Себе. Рибальство було життєво важливим промислом у Галілеї, де працювали такі апостоли, як Петро та Андрій. Ремісники — зокрема теслі (професія Ісуса та Йосипа) — були поширеними; грецьке слово tékton могло також означати каменяра або загалом будівельника.

Покликавши таких різних людей, як рибалки, збирачі податків і зелоти, Ісус показав, що Його євангеліє призначене для всіх. Сім’я була підвалиною суспільства — без неї життя було майже неможливим. Маргіналізація означала ізоляцію, особливо для самарян. Їхня глибоко вкорінена ворожнеча з євреями, що мала багатовікову історію та богословські розбіжності, зробила служіння Спасителя серед них революційним актом включення.

Економічно життя було нестабільним. Денна платня становила лише один денарій, а борги були поширеним явищем — суворий фон для таких притч, як історія про немилосердного боржника.

Прості звичаї та промовисті традиції

Села були невеликими, з будинками з каменю та глини, із плоскими дахами, які використовували для роботи або відпочинку. Люди їли те, що давала земля: хліб, оливки, оливкову олію, фрукти та рибу. Спільна трапеза була актом єднання, що робило рішення Ісуса обідати з «митниками та грішниками» таким радикальним. Одяг був практичним — туніки з вовни чи льону з плащами поверх. Зцілення Ісусом жінки, що страждала від кровотечі, нагадує: навіть край Його одягу мав велику силу.

Дозвілля та віра були взаємопов’язані; після суботнього відпочинку радість і спілкування зосереджувалися довкола релігійних свят, як-от Песах (Пасха), коли сім’ї здійснювали паломництво до Єрусалима. Регіон був багатомовним: на вулицях розмовляли арамейською, у синагогах молилися давньоєврейською (івритом), у торгівлі користувалися грецькою, а римські урядовці вживали латину.

Життя у вірі за часів Ісуса

Понад усе, релігія спрямовувала життя. Храм був центром жертвоприношень, а синагоги — громадськими осередками молитви й навчання. Левіти провадили храмові служіння, а книжники вивчали й тлумачили Писання, часто поєднуючись із фарисеями в опозиції до Христа.

Найвищий релігійний орган — Синедріон — судив Ісуса на процесі, що порушував його ж власні норми, даючи нам яскраве уявлення про несправедливість. Тим, хто був обтяжений порожніми традиціями та розбратом, Ісус запропонував одне зі Своїх найсолодших запрошень: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!»

Розуміння того світу — складного, сповненого викликів і зламаного — змушує світло, яке приніс у нього Ісус, сяяти ще яскравіше. Він прийшов не в ідеальний світ, а в реальний, зранений — подібний до нашого сьогодні. І надія, яку Він проголосив у Галілеї, і далі потрібна, пропонуючи ясність, простоту та зцілення крізь час.

The post Яким було життя за часів Ісуса? appeared first on MoreFaith.org.ua.

Патріарше благословення — це унікальний духовний путівник, сповнений обітниць, настанов і особистого одкровення. Маючи цей священний документ завжди під рукою, легше вивчати його, роздумувати над ним і застосовувати його обітниці в повсякденному житті.

Як отримати доступ до патріаршого благословення в додатку

Щоб переглянути благословення в додатку, потрібно:

• уже мати отримане патріарше благословення;
• оновити додаток до найновішої версії.
• увійти під своїм обліковим записом Церкви;
• подати запит на цифрову версію благословення (це можна зробити безпосередньо з головного екрану в додатку);

Щойно ці умови виконані, доступ буде доступний просто з головного екрану додатка — з повною конфіденційністю.

Ще не маєте електронної версії?                 

Якщо ви ще не запитували електронну версію свого благословення, ви можете легко зробити це в самому додатку Gospel Library або на офіційному сайті Церкви в розділі Patriarchal Blessing. Якщо ви загубили паперову копію, можна також замовити нову. Якщо потрібна допомога — зверніться до вашого єпископа.

Завдяки цій новій можливості значно простіше читати та вивчати своє патріарше благословення в моменти натхнення, сумнівів або коли ви шукаєте духовного проводу. Оновіть додаток і спробуйте!

Що таке патріарше благословення?

Патріарше благословення — це наче особисте Писання, яке проголошує уповноважений патріарх, передаючи волю Господа щодо життя конкретної людини.

Воно має дві головні цілі. По-перше, патріарх за одкровенням проголошує родовід людини в домі Ізраїля — зазвичай пов’язаний із одним із колін Ізраїлевих, наприклад, Ефрема чи Манассії. По-друге, він виголошує конкретні пророчі благословення, які можуть містити обітниці, настанови, застереження та персоналізовані поради відповідно до натхнення Духа.

Це благословення — немов персональний духовний путівник, справжній «розділ Писання», написаний саме для вас. Коли його вивчають із вірою та благоговінням, воно може стати дорожньою картою до життя в мирі, зі змістом і духовною підготовкою, допомагаючи краще розуміти свою ідентичність, вічний потенціал і роль у Божому плані.

Чи знали ви?

Згідно зі статтею на офіційному сайті Церкви, після того як людина отримує патріарше благословення, транскриптор перетворює запис на текст і надсилає копію до Бібліотеки історії Церкви, де його зберігають разом з іншими священними документами.

Сьогодні більшість патріархів подають благословення через цифровий інструмент. Дехто все ще надає їх на папері, але кожен запис проходить ретельний процес упорядкування та архівування.

Щоб запобігти втраті будь-якого благословення, створюються три цифрові копії, які зберігаються у різних, безпечних місцях. Одну з цих копій розміщують в іншому географічному регіоні як захист від, наприклад, стихійних лих. Крім того, кожне благословення переносять на мікрофільм і зберігають у надійному сховищі.

Ці заходи показують, наскільки Церква цінує і шанує патріарші благословення — і наскільки серйозною є відданість їхньому збереженню.

Джерело:maisfe.org

The post Тепер ви можете отримати доступ до свого патріаршого благословення в додатку Gospel Library appeared first on MoreFaith.org.ua.

Коли ми святкуємо 101-річчя нашого улюбленого пророка, ось 101 факт про президента Рассела М. Нельсона — від початку його життя і до сьогодні.

Дитинство і юність

1. При народженні він важив 9 фунтів 11 унцій (близько 4,4 кг).

2. Його родина не була активною в Церкві, поки він зростав.

3. У дитинстві він не любив печінку, ховав її в кишені й по дорозі до школи викидав на пустир.

4. Про Церкву дізнавався, їздячи трамваєм до книгарні Deseret Book, де читав про неї.

5. Малим хлопцем він якось розбив усі пляшки з алкоголем батьків і вилив їх у злив на підлозі підвалу.

6. У нього дві сестри та брат.

7. У початковій школі грав на горні в оркестрі горністів.

8. У молодшій середній школі був віцепрезидентом учнівського самоврядування.

9. У дитинстві під час Великої депресії він отримав на Різдво чорний велосипед Iver Johnson, на якому потім каталися його онуки в домі дідусів Нельсонів у Мідвеї.

10. Він прийняв хрищення у 16 років.

Освіта

11. Він пропустив п’ятий клас.

12. Одночасно навчався на бакалавраті й магістратурі та закінчив обидва в 1947 році у віці лише 22 років.

13. Минуло 12,5 років від здобуття докторського ступеня до моменту, коли він почав отримувати оплату за свою роботу хірурга.

14. Працював асистентом-ординатором із хірургії в Гарварді.

15. Як лікар-інтерн отримував лише 15 доларів на місяць.

Знайомства та шлюб

16. Зі своєю першою дружиною, Дантзел Вайт, познайомився під час театральної постановки в Університеті Юти, куди його запросили грати.

17. Освідчився Дантзел на грядці з горохом у дворі родини Вайт; одружилися вони в Солт-Лейкському храмі.

18. Після заклику президента Кімбала готуватися навчати євангелії китайський народ він із Дантзел вивчили мандаринську китайську.

19. Дантзел раптово померла 12 лютого 2005 року після майже 60 років шлюбу.

20. 6 квітня 2006 року він одружився з Венді Вотсон.

21. Під час візиту до церковних лідерів у Мозамбіку їх із Венді пограбували під прицілом. Пістолет, наведений на голову президента Нельсона, дав осічку, і життя всіх було врятовано.

Медична кар’єра

22. Під час розробки апарата «серце-легені» він виконував операції на кількох собаках.

23. Допоміг підготувати щонайменше 75 ординаторів із відкритої кардіохірургії з усього світу.

24. Написав понад 70 рецензованих наукових статей для медичних видань.

25. За кар’єру прооперував майже 7000 людей.

26. Під час Корейської війни вступив до армії США та служив у медичному корпусі.

27. У званні був капітаном.

28. 9 листопада 1955 року у віці 31 року виконав першу в Юті операцію на відкритому серці.

29. Ледь не отримав ботулізм як інтерн, коли хірург, розсердившись, встромив інфікований скальпель йому у передпліччя.

30. Під час рятівної операції матері, яка виношувала двійню, він змушений був своїм пальцем закрити її легеневу артерію, щоби завершити втручання.

31. Був хірургом упродовж 35 років.

32. У 2023 році пожертвував усі свої медичні журнали (записи понад 7000 операцій за 31 рік) Медичній школі Університету Юти.

Робота в Китаї

33. Упродовж кількох років був запрошеним професором хірургії в Китаї.

34. Свою фінальну операцію на відкритому серці вже як член Кворуму Дванадцятьох Апостолів він виконав відомому китайському оперному співакові.

35. Делегація в Цзїнані надала йому титул «Старий друг Китаю» — найвища похвала в Китаї.

36. Він отримав почесні професорські звання від трьох університетів Китайської Народної Республіки.

Ведений одкровенням

37. Отримав одкровення, як полагодити клапан у серці патріарха колу, який звернувся до нього по допомогу.

38. Бачив чудеса, виконуючи успішну складну операцію на серці старійшини Спенсера В. Кімбала, який згодом став Президентом Церкви.

39. Перебував в операційній під час серцевих операцій чотирьох церковних лідерів: президента М. Рассела Балларда, президента Говарда Хантера, старійшини Роберта Д. Хейлза та старійшини Девіда Б. Гейта.

40. Врятував життя старійшини Пола Г. Данна, послухавшись підказки залишити відпустку раніше. Президент Нельсон прибув додому якраз, щоб виконати операцію на серці старійшини Данна, у якого стався серцевий напад на початку операції, але його стабілізували.

41. Після поради президента Девіда О. Маккея відхилив вигідну й престижну пропозицію від Чиказького університету, оскільки «це відчувалося неправильним».

Життя як батька

42. Його десята дитина й єдиний син народився через два місяці після народження його першого онука.

43. Під час сімейного рафтингу річкою Колорадо він ледь не потонув.

44. Брав із собою дочок у поїздки на медичні конгреси та інші професійні завдання.

45. Накручував дочкам волосся й готував їх до церкви, поки Дантзел співала в Хорі на Храмовій площі.

46. Написав книгу «Брама, яку ми називаємо смертю» після того, як його дочка (дружина й мати п’ятьох дітей) померла від раку.

47. Надсилає персоналізовані листівки всім членам родини на дні народження та річниці весілля.

48. Досі відвідує хрищення, рукопокладання, ендаумент та запечатування всіх членів своєї родини.

Особисті захоплення та звички

49. Має абсолютний слух; його часто просили взяти тон для акапельного хору Університету Юти.

50. Співає баритоном.

51. Майже 34 роки грав на органі для Братів під час їхніх ранкових четвергових засідань у храмі.

52. Був місіонером на Храмовій площі (Temple Square) майже 10 років.

53. Полюбляв уживати медичні терміни для звичних речей (його діти думали, що затор називається «тромбозом»!).

54. Для дотримання суботнього дня керується віршем Вихід 31:13.

55. Ніколи не запізнюється. Дочка Сільвія згадує: «Він уже сидів у машині, чекаючи їхати до церкви. Якщо нас не було вчасно, нам доводилося йти пішки. Цього уроку достатньо було один раз».

56. Колеги називають його майстром самодисципліни. Наприклад, колишній студент доктора Нельсона описав його операційну як «мирну, спокійну й гідну. До ординаторів ставилися з глибокою повагою», панували зосередженість і відсутність драматизму.

57. Вивчав щонайменше 12 мов: французьку, латину, грецьку, російську, китайську, іспанську, португальську, німецьку, іврит, болгарську, чеську й румунську.

58. Він вміє слухати. Президент Джеффрі Р. Холланд розповідав, що під час обговорення в Кворумі Дванадцятьох він попросив президента Нельсона висловитися. Той відповів, що «слухав дискусію й має відчуття щодо питання, але хоче ще поміркувати, перш ніж висловити думку. Він хотів подумати й послухати Господа».

59. Має велику повагу до жінок. Зять президента Нельсона Девід Вебстер розказував, що президент Нельсон часто казав, ніби обрав медицину, бо не міг обрати бути матір’ю. «Він у це вірив і так жив. Його повага до жінок проступає в усьому, що він робив».

60. Має дар і велику любов до одкровення. Коли освідчувався Венді Вотсон Нельсон, сказав їй: «Є багато речей, яких я про тебе не знаю, але я знаю одкровення».

61. Любить садівництво й риболовлю.

62. Був одним із перших Генеральних авторитетів в Церкві, хто отримав комп’ютер і прийняв нові технології.

63. Талановитий автор і редактор. Президент Даллін Х. Оукс, чия професія вимагала точності у слові, сказав: «Коли я даю свої промови в чернетці різним членам Кворуму Дванадцяти, немає нікого, хто мав би більшу здатність їх поліпшити, ніж Рассел М. Нельсон».

64. Колекціонує марки та монети.

65. Любить складати пазли.

66. Він захоплюється різними медичними уніформами, які використовуються в інших країнах.

67. Зацікавився фотографією ще в старшій школі й навіть написав дослідницьку роботу з хімії фотографії для уроку хімії.

68. Любить перебувати на природі.

69. Занесений до довідників «Who’s Who in the World», «Who’s Who in America» та «Who’s Who in Religion» .

70. Має три почесні ступені: доктора наук від Університету Бригама Янга, доктора медичних наук від Державного університету Юти та доктора гуманітарних наук від Коледжу Сноу.

71. Упродовж життя ретельно вів нотатки з різних тем — від медицини до релігії, включно з рахунками баскетбольних матчів коледжів, які він відвідував.

Церковне служіння

72. Не служив на місії повного дня через початок війни.

73. Зустрічався з усіма пророками нашого часу, окрім шести (Джозеф Сміт, Бригам Янг, Джон Тейлор, Вілфорд Вудрафф, Лоренцо Сноу та Джозеф Ф. Сміт).

74. У серпні 1945 року був покликаний президентом колу Бонневіль.

75. У червні 1971 року покликаний Генеральним президентом Недільної школи й служив вісім років.

76. Під час служіння Генеральним президентом Недільної школи висвятив свого батька на старійшину у священстві Мелхиседековому.

77. У квітні 1984 року покликаний до Кворуму Дванадцятьох Апостолів.

78. Став одним із перших апостолів за останні 21 рік, покликаних до Кворуму Дванадцяти без попереднього служіння в якості Генерального авторитета.

79. Відіграв ключову роль у здобутті визнання Церкви в Росії.

80. Поділився євангельським посланням із президентом СРСР Михайлом Горбачовим.

81. Представляв Церкву перед Службою внутрішніх доходів США (IRS), щоб визначити, чи можуть витрати на підтримку місіонерів підпадати під податкове звільнення.

82. Першим із членів Кворуму Дванадцятьох Апостолів відвідав Казахстан — у 2003 році.

83. У 2015 році став Президентом Кворуму Дванадцяти.

84. Його підпис стоїть під документом «Живий Христос», і він відіграв роль у створенні «Сім’я: Проголошення світові». У квітні 2020 року він представив «Проголошення про Відновлення» на честь 200-річчя Першого Видіння Джозефа Сміта.

85. За роки служіння в Кворумі Дванадцяти відвідав 134 країни й освятив або взяв участь в освяченні 31 із них.

Пророк Бога

86. Як голова Місіонерської виконавчої ради першим запропонував знизити вік місіонерського служіння для юнаків до 18 років.

87. У січні 2018 року, після смерті президента Томаса С. Монсона, був посвячений як пророк Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів.

88.Став першим, кому після покликання пророком встановили Wi-Fi та комп’ютер в Офісі Президента.

89. На відміну від двох попередніх пророків, президент Нельсон ніколи не служив у Першому Президентстві.

90. Узимку катався на лижах так часто, як міг, аж до покликання Президентом Церкви.

91. У інтерв’ю 2018 року президент Оукс сказав, що президент Нельсон завжди спускався сходами, а не їхав ліфтом, виходячи з храму.

92. У вересні 2018 року президент Нельсон виголосив, імовірно, першу промову Президента Церкви не рідною для нього мовою — іспанською.

93. Невдовзі після того, як він став президентом Церкви, вирушив в історичне світове турне, щоб зустрітися й говорити зі Святими в багатьох місцях, зокрема в Лондоні, Єрусалимі, Найробі, Хараре, Бенгалуру, Бангкоку, Гонконгу, на Гаваях і в Африці.

94. У 2018 році виступив перед натовпом понад 49 000 людей на бейсбольному стадіоні в Сіетлі.

95. За роки його пророчого служіння було понад 100 оголошень і вагомих змін, включно з милосердним служінням (ministering), програмою Come, Follow Me, об’єднанням кворумів старійшин, скороченням тривалості недільних зібрань, повторним наголосом на повній назві Церкви та змінами, пов’язаними з храмами.

96. Він — перший пророк останніх днів, який зустрівся з Папою Римським.

97. Станом на вересень 2024 року президент Нельсон оголосив про будівництво 168 нових храмів — більше, ніж будь-який інший пророк.

98. У 2010 році був присутнім на посвячені Київського Українського Храму разом зі старійшиною Дітером Ухтдорфом і президентом Томасом С. Монсоном.

99. У квітні 2022 року став найстаршим за віком президентом Церкви, перевищивши вік президента Гордона Б. Хінклі, який помер у 97 років.

100. У серпні 2022 року став апостолом останніх днів із найдовшою тривалістю життя.

101. Президент Нельсон — перший пророк, розділи про якого з посібника «Вчення Президентів Церкви» були опубліковані ще за його життя.

Джерело: ldsliving.com

The post 101 факт про президента Нельсона до його 101-річчя appeared first on MoreFaith.org.ua.

Чи не відштовхуємо ми Бога?

Хоча в минулому Венді мала значущий досвід спілкування з Богом, вона бачила Його як постать, що з’являлася, коли Їй заманеться, і рідко була поруч, коли вона Його справді потребувала.

«Десятиліттями я відчувала, ніби стукаю у двері, дивуючись, чому Бог не відповідає», — пояснює вона.

Але одного дня її погляд на речі змінився.

«Я стояла у своєму маленькому домашньому кабінеті, дивилася у вікно й молилася, — каже вона. — Я не пам’ятаю, про що саме молилася. Це не було щось особливо важливе, але я молилася, і це здавалося правильним. І раптом я почула в голові тихий голос, який запитав: “Чому ти тримаєш мене так далеко?”»

Венді здивувало це питання, і її першим поривом було заперечити. Хіба ж не вона стукала?

«Потім я присіла й на мить задумалася, — каже вона. — Я усвідомила, що, молячись, я дивилася кудись у далекий космос. Цей голос лунав просто в моїй голові, але не так я зверталася до Бога під час молитви. Я поводилася так, ніби Він був за мільйон миль звідси».

Венді замислилася над підсвідомими причинами, чому вона могла так робити: чи тримала вона Бога на відстані, бо так було безпечніше звинувачувати Його? Чи хвилювалася вона про те, що Він може її попросити? Чи боялася вона, що якщо отримає значущий духовний досвід, за ним можуть послідувати нові випробування?

Запросіть Бога сісти поруч із вами

Незалежно від причин, чому вона відштовхувала Його, Венді вирішила впустити Бога, зробивши одну річ: вона почала уявляти Його поруч.

«Я вирішила, що будь-який порожній стілець поруч зі мною, де б я не була, стане для мене нагадуванням, — пояснює Венді. — Це мій сигнал, щоб сказати: “Чи не сядеш біля мене?”»

Вона почала робити це в ресторанах, у храмі, в церкві, вдома чи в чужому домі під час служіння. Побачивши порожній стілець, вона запрошувала Бога бути поруч. Це стало молитовним актом довіри, під час якого вона казала Йому: «Дозволь мені вірити, що Ти не будеш мене перевантажувати. Ти не проситимеш мене робити те, чого я не можу. Ти будеш зі мною. Ти допоможеш мені».

Як і Венді, ви можете запрошувати Бога сісти на порожні стільці, які вам трапляються. Ви також можете уявляти Його поруч із собою, коли молитеся.

З часом Венді зрозуміла: коли вона запрошує Бога бути з нею, Він приходить.

«Він не завжди багато говорить, — каже вона. — Але я вірю, що Він приходить».

Джерело: ldsliving.com

The post Бог здається далеким? Спробуйте це, коли молитеся appeared first on MoreFaith.org.ua.

Розмірковуючи над своїм шляхом як кардіохірурга та релігійного провідника, Президент Нельсон підкреслив уроки, які він засвоїв за більш ніж століття життя. «Дожити до 101 року — це привілей, якого я ніколи не очікував, — написав він, згадуючи про драматичні зміни, свідком яких був у медицині, комунікації та світових подіях».

Президент Нельсон наголосив, що деякі істини ніколи не змінюються — і саме вони підтримують людей у часи потрясінь. Перша з них — це те, що кожна людина має невід’ємну цінність і гідність.

«Я вірю, що ми всі є дітьми люблячого Небесного Батька. Але незалежно від вашої релігії чи духовності, усвідомлення базової істини цієї віри — що всі ми заслуговуємо на гідність — визволяє», — написав він.

Він визнав, що багато молодих людей борються з тривогою та сумнівами у власній цінності, але додав: «Серце, яке знає, що його люблять, і яке зосереджене на своїй меті, б’ється рівно, впевнено й надійно, незалежно від того, що відбувається — чи не відбувається — у житті».

Другою наукою є любов до інших та ставлення до них із співчуттям і повагою. «Гнів ніколи не переконує, ворожість ніколи не зцілює, а суперечки ніколи не ведуть до тривалих рішень», — сказав він, зазначивши, що світ виглядав би зовсім інакше, якби більше людей діяли як миротворці.

Пророк також навчав, що невеликі вчинки — наприклад, простягнути руку до тих, хто належить до іншої віри чи культури — можуть відкрити шлях до зцілення. Він підкреслив важливість сім’ї як джерела стабільності й сенсу, навіть із недоліками, нагадуючи, що такі цінності, як вірність і прощення, створюють тривалий мир.

Для нього слова Ісуса Христа — любити Бога і любити ближнього — не є абстрактними ідеями, а «практичною мудрістю», яка підтримувала його протягом усього життя. Він підсумував:

«Якщо ми приймемо ці вічні істини — шануватимемо власну цінність, ставитимемося до інших із гідністю та дбатимемо про свої сім’ї — наше життя і наш світ стануть стабільнішими й радіснішими. Це моє побажання на день народження для всіх нас».

Повністю статтю можна прочитати в журналі TIME.

The post Президент Нельсон написав статтю для журналу TIME напередодні свого 101-го дня народження appeared first on MoreFaith.org.ua.