Емма Сміт є одним з найцікавіших персонажів Відновлення. Її пам’ятають за її непохитну стійкість та здатність долати труднощі. Ось десять цікавих фактів про Емму Сміт, приурочених роковинам її народження, – 10 липня 1804 року, м. Хармоні, штат Пенсільванія, – які, можливо, вам не відомі.

ФАКТ № 1.

Емма не планувала таємно виходити заміж. У 1827 році Емма відвідувала пана Стоуелла та його родину в Нью-Йорку. Там вона побачила Джозефа, з яким вона зустрічалась протягом сімнадцяті місяців. Пізніше вона напише: «Я не мала наміру виходити заміж, коли я поїхала з дому; але під час моїх відвідин містера Стауелла [Джозеф]… умовляв мене вийти за нього заміж, і оскільки я вважала за краще вийти заміж за нього, ніж за будь-якого іншого знайомого мені чоловіка, я погодилася».

ФАКТ № 2.

Ангел Мороній сказав Джозефу, що у вересні він отримає золоті пластини та інші приховані предмети, якщо він приведе із собою гідну людину. Поглянувши у камінь провидця, Джозеф дізнався, що гідною людиною була Емма Хейл. Через дев’ять місяців після їхнього одруження Емма підігнала фургон до пагорбу Кумора і чекала на Джозефа, поки він отримував пластини.

ФАКТ № 3.

Емма багато тяжко працювала, щоб у Джозефа було достатньо часу виконувати роботу Господа.

ФАКТ № 4.

Емму знали як лікаря-травника; вона нерідко відвідувала хворих, надаючи медичну допомогу

ФАКТ № 5.

Джозеф та Емма були далекими родичами. У обох були предки, [які прибули до Північної Америки на кораблі] Мейфлауер.

ФАКТ № 6.

Емма була проти використання слова «благодійний» в назві новоствореного жіночого товариства, як це було запропоновано Джозефом Смітом та старійшиною Джоном Тейлором. Слово «благодійний» було популярним серед жіночих товариств того часу, і Емма не хотіла, щоб жіноче товариство Церкви асоціювалося з чимось мирським. Після обговорення було прийнято рішення, що товариство буде називатися Жіночим товариством допомоги міста Наву.

ФАКТ № 7.

Сучасний збірник гімнів Церкви містить двадцять шість гімнів, які входили до збірника гімнів Емми 1835 року, який вона уклала після отримання одкровення від Господа.

ФАКТ № 8.

Емма мала чудове сопрано. Є письмові згадки про те, що вона часто співала партії облігато в хорових групах і наповнювала будинок Смітів чудовою музикою.

ФАКТ № 9.

Бригам Янг відправив Еммі гроші через церковного адвоката, щоб погасити борги Джозефа Сміта та Церкви в Наву. Адвокат Алмон Баббітт забрав всі гроші собі, і ні Бригам, ні Емма так ніколи про це і не дізналися.

ФАКТ № 10.

Емма бачила Ісуса Христа та Джозефа уві сні незадовго до своєї смерті.

О Ця стаття була написана англійською мовою Елеєю Інграм та опублікований на сайті ldsdaily.com. Переклад Олени Сміт.

The post ЕММА СМІТ: 10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ З ЖИТТЯ appeared first on MoreFaith.org.ua.

https://www.facebook.com/lds.henry.b.eyring/posts/1446214358759368%20data-iframely-url=//cdn.iframe.ly/api/iframe?url=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Flds.henry.b.eyring%2Fposts%2F1446214358759368&key=3f7306e39ebca36aba90c09ca6b0e5dc/ascript%20async%20src=//cdn.iframe.ly/embed.js%20charset=utf-8/script

З вікна мого офісу я щодня бачу, як наречені фотографуються посеред прекрасних квітів та фонтанів. Наречений часто несе свою наречену на руках, принаймні робить декілька невпевнених кроків, поки фотограф робить весільні світлини. Кожного разу, коли я це бачу, я думаю про подружжя, з якими я був знайомий, яким через деякий час – іноді зовсім скоро після весілля – довелося нести один одного іншими способами, коли життя ставало важким.

Ми можемо втратити роботу. Діти можуть народитися зі значними вадами. Ми можемо захворіти. І тоді звичка ставитися до інших так, як ми хотіли б, щоб вони ставилися до нас, коли це було легко робити, зробить нас героями та героїнями в ті важкі часи, коли від нас вимагатиметься набагато більше, ніж те, на що, як нам здавалося, ми здатні.

Ми зобов’язані подарувати своїм родинам такі стосунки, які ми змогли б забрати з собою до присутності Бога. Ми маємо намагатися не ображати та не ображатись. Ми можемо вирішити, що будемо пробачати швидко і повною мірою. Ми можемо намагатися ставити щастя інших вище за своє власне. Ми можемо говорити добрі слова. Якщо ми будемо намагатися робити все це, ми запросимо Святого Духа у наші сім’ї та в наше життя.

Переклад Олени Сміт.

Також Вас можуть зацікавити інші статті на схожі теми:

• Припиніть ставитися найгірше… до тих, кого ви любите найбільше
• Євангелія Ісуса Христа, частина четверта: Дар Святого Духа

The post Як запросити Святого Духа в наші сім’ї та наше життя? appeared first on MoreFaith.org.ua.

У мене є порада для молодих дорослих.

Знаходьте друзів та знайомтесь один з одним. Дехто з вас витрачає надто багато часу постійно обмінюючись повідомленнями. Розмовляйте один з одним! Використовуйте технології з обережністю. Деяким з вас слід менше користуватися соціальними мережами! Якщо ви не будете обережні, ви можете настільки захопитися цією технологією, що вона відверне вас від тих речей, які дійсно мають значення. Зробіть все, що в ваших силах, щоб скористатися цією чудовою можливістю в вашому віці знаходити один одного і розвивати стосунки.

Ви, молоді жінки, не зможете знайти ідеального чоловіка, і ви, молоді чоловіки, не зможете знайти ідеальну молоду жінку. Незалежно від того, ким ви хочете стати, ви, молоді чоловіки, будете більш успішними, якщо поруч з вами буде ваша супутниця. Бог благословить вас.

Молоді чоловіки, якщо ви хочете, щоб повнота вчень євангелії була з вами, коли ви пройдете через завісу, ви повинні бути готові звітувати Господу про те, що ви зробили все можливе, щоб знайти свою вічну супутницю.

Як серед молодих чоловіків, так і серед молодих жінок, будуть ті, хто з різних причин так і не зможе знайти супутника. Будьте відданими і вірними, дотримуйтеся своїх завітів.

Тримайтеся вічної перспективи. Зосередьтеся на тому, що є найбільш важливим. Давайте не дозволимо мирським речам поглинути нас настільки, щоб ми забули про те, ким ми є, і ким ми можемо стати.

The post М. Рассел Баллард дав пораду молодим дорослим appeared first on MoreFaith.org.ua.

Свобода вибору. Саме через неї розпочалась війна на небесах. Тоді ми не могли дозволити собі втратити свободу вибору, і ми не можемо дозволити собі втратити її зараз. Вона включає в себе свободу людей “вклоня[тися] як, де і чому вони хочуть” (Уложення віри 1:11). Ось чому пророк Джозеф Сміт сказав: “Я можу сміливо заявити перед Небесами, що я так само готовий померти, захищаючи права пресвітеріанина, баптиста або хорошої людини будь-якої іншої деномінації; бо той самий принцип, який може порушувати права святих останніх днів, може порушувати права католиків або представників будь-якої іншої деномінації, які можуть бути непопулярними і надто слабкими, щоби захищати себе.” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], 345).

Окрім збереження свободи віросповідання як вічного принципу (навіть Бог не позбавить свободи волі будь-кого зі своїх дітей) існують деякі потенційно серйозні наслідки у випадку, якщо ми втратимо свободу поклонятися, говорити та жити згідно з нашими переконаннями.

• Ви можете втратити роботу чи керівну посаду за вираження своїх релігійних переконань – навіть за межами роботи. Наприклад, виконавчі директори, журналісти, судді, вчителі, лікарі, професори, пожежники, олімпійці, аспіранти та багато інших були звільнені, були змушені піти у відставку або зазнали утисків через фінансові пожертвування або навіть прості заяви стосовно того, що вони дотримуються традиційних поглядів на шлюб.
• Вас можуть змусити приховувати вашу релігійність або виконувати на роботі завдання, які суперечать вашим переконанням. Чи є справедливим, наприклад те, що лікар, який виступає проти абортів на релігійному чи моральному підґрунті, повинен виконувати цю функцію, навіть якщо багато інших лікарів у його оточенні охочі це робити? Чи слід примушувати вас носити нескромну уніформу, якщо це не є обов’язковим для виконання ваших робочих обов’язків?

• Вас можуть змушувати працювати у неділю або релігійні свята, навіть якщо інші готові вийти у вашу зміну, а ваш роботодавець проявляє прихильність лише за наявності інших нерелігійних причин.
• Ваших дітей у державних школах можуть примушувати вивчати сексуальні та гендерні теорії, які суперечать основним вченням Церкви. Багато державних навчальних закладів вже викладають сексуальну освіту у такому контексті, який принципово суперечить церковним вченням, і деякі з них містять твори сумнівного змісту у своїй обов’язковій програмі читання.
• У вас може не вийти всиновити дітей або стати прийомними батьками через ваші релігійні переконання або погляди на сім’ю.

• Як власник бізнесу чи фахівець ви можете втратити ліцензію або бути оштрафованими, якщо відмовитеся надавати послуги, які суперечать вашим релігійним переконанням. Ви навіть можете втратити професійну кваліфікацію, якщо не виконуватимете певні дії, навіть якщо інші співробітники готові виконувати їх замість вас.
• Ви не зможете створювати релігійні клуби в університетах без того, щоб надавати дозвіл стати членами клубу, або навіть бути членами правління клубу, людям, які виступають проти релігійних переконань вашого клубу.
• Церкви можуть бути змушені працевлаштовувати людей, які не погоджуються з основними цінностями їхньої вири або відмовляються жити відповідно до них, загрожуючи здатності цих церков виконувати їхню релігійну місію.
• Церкви можуть втратити статус звільнення від оподаткування, дотримуючись вчень, лінії поведінки та стандартів, що суперечать світським переконанням стосовно шлюбу, сім’ї, статі та сексуальності, що в свою чергу призведе до значного збільшення витрат на будівництво домів поклоніння або придбання та постачання товарів для гуманітарної допомоги.
• Ви можете втратити податкові пільги на добровільні пожертвування, такі як десятини та пожертвування від посту, якщо Церква втратить свій статус неприбуткової організації, яка не підлягає оподаткуванню.
• Церквам може бути відмовлено у доступі до державних земель для проведення таборів на рівних умовах з іншими групами, що обмежить проведення конференцій та таборів для молоді.
• Житлові приміщення, такі як гуртожитки в релігійних університетах, можуть бути змушені відмовитися від моральних стандартів, які захищають приватність, скромність та благочесність, позбавляючи людей права на проживання у кімнаті з тими, хто дотримується таких самих стандартів.
• Релігійні навчальні заклади, які дотримуються кодексів честі, можуть втратити свою акредитацію та їх можуть позбавити фінансування для проведення досліджень і навіть федеральних студентських позик та грантів, що у свою чергу зменшить цінність їхніх дипломів на ринку освіти, послабить якість надаваної освіти та зробить їх фінансово недосяжними для багатьох студентів.

Дуже багато поставлено на карту, і це лише добірка можливих наслідків. Оскільки суспільство продовжує відходити від вічних істин та наданих Богом заповідей, ми не можемо передбачити всіх наслідків, якщо у людей віднімуть свободу віросповідання і право діяти згідно з їхніми переконаннями.

Отже, ми маємо піднести свої голоси на захист свободи віросповідання. Якщо ми не зробимо цього зараз, щоб захистити релігію, найважливіші релігійні свободи будуть втрачені.

Якщо ми об’єднаємо разом наші зусилля, ми зможемо змінити ситуацію, яка захищатиме свободу віросповідання не лише для святих останніх днів, але й для послідовників усіх релігій.

Стаття була написана англійською мовою та опублікована на сайті lds.org. Переклад Олени Сміт.

The post Чому свобода віросповідання має велике значення: у чому саме полягає небезпека? appeared first on MoreFaith.org.ua.

Розмова із дітьми про храм та про те, що саме відбувається всередині – є дуже важливою. Однак, ми не наважуємося занадто заглиблюватися у цю тему, бо храм є священним. Пропонуємо вам деякі поради, які можуть допомогти спланувати бесіду.

Вивчайте Дорогоцінну Перлину

Багато принципів, які розглядаються у храмі, також присутні в Дорогоцінній Перлині. Вивчайте її зі своїми дітьми і познайомте їх з цими доктринами. Це також чудово підготовить їх до вивчення Дорогоцінної Перлини в рамках семінарії.

Подивіться разом відеозапис присвячення храму

Відеозаписи присвячення храмів можуть бути чудовим початком знайомства з церемоніями та традиціями, пов’язаними з храмом. Храм сповнений символічними діями, такими як, наприклад, змах хустинок під час окрику Осани. Надайте своїм дітям якнайбільше шансів побачити символічні дії  і потім поговоріть про це з ними.

Робіть прання разом із своїми дітьми

Познайомте своїх дітей з храмовою білизною ще у ранньому віці, коли виконуєте хатню роботу. Допоможіть своїм дітям зрозуміти важливість вашої храмової білизни й того, що ви робите, щоб зберегти їх святість.

Приймайте Причастя

Хрищення – це перший завіт у вашій духовній подорожі. Коли ваші діти приймають хрищення, скористайтеся можливістю навчити їх важливості того, що вони роблять. Ви можете розмовляти з ними про це кожну неділю, коли ви самі приймаєте участь у цьому таїнстві. Кожного разу, коли ви стикаєтесь із завітами у вашому сімейному вивченні Писань, обов’язково звертайте увагу своїх дітей на їх важливість.

Покажіть зображення храму

Покажіть зображення свого улюбленого храму або відвідайте найближчий до вас храм, щоб навчити своїх дітей про символіку храму. Чому саме ангел Мороній? Що являє собою ця форма? Чому вони підсвічуються вночі? Кожне із цих питань – це можливість познайомити своїх дітей з символами храму.

Дивіться фільми разом

Перегляд фільмів – це чудовий спосіб навчитись знаходити основні думки та зв’язки між ними. Обряди, що виконуються у храмі, можуть спантеличити. Тренуйте своїх дітей досягати розуміння шляхом розмірковувань. Коли ви наступного разу дивитиметеся фільм Діснея, обговоріть його з вашими дітьми.

Поясніть, що саме відбувається у храмі

Ваші діти, ймовірно, приймали участь у обрядах хрищення та конфірмації  заради померлих у храмі. Розкажіть їм, що відбуватиметься далі! У храмі для дорослих проводяться три обряди: початкові обряди, ендаумент та запечатування шлюбу. Розкажіть про кожен із них та в загальних рисах поясніть, що саме відбувається.

Використовуйте Писання, щоб пояснити символи

Значна частина символів, які присутні у початкових обрядах та ендаументі, знаходяться у Старому та Новому Завіті. Використовуйте Писання, щоб пояснити символіку дій, які ми виконуємо. Президент Езра Тафт Бенсон відкрито говорив про символічність храму в присвяченні храму в Логані. Ви можете звернутися до цього виступу  у пошуках допомоги та керівництва.

Скористуйтеся порадами з Посібника з підготовки до відвідування храму

Цей посібник містить затверджену програму з підготовки до відвідування храму. Коли ваші діти подорослішають, ви зможете познайомити їх із уроками, як тільки вони стануть актуальними. Не треба чекати.

Поважайте святість

Якщо ви обіцяли не говорити про щось, то не говоріть. Це легко.

Пам’ятайте, що це є вашим вибором, що саме розказати про храм вашім дітям. Сподіваємося, цей перелік порад надасть вам деякі ідеї про те, як спланувати розмову.

Як саме ви знайомите своїх дітей із храмом? Поділиться з нам у коментарях.

Оригінал статті був написаний англійською мовою та опублікований на сайті mormonhub.com. Переклад Олени Сміт.

The post Як розповісти дітям про храм? appeared first on MoreFaith.org.ua.

Існує багато приказок про “час”. “Час летить!” “Згаяного часу і конем не доженеш!” “Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий!” “Бережи час, час за гроші не купиш!” І так далі.

Президент Дітер Ф. Ухтдорф сказав, що “любов насправді пишеться так: Ч-А-С”.

Отож, розмірковуючи про обмежений час смертного життя, у нас є вибір, як краще використовувати відведені нам години. Суть справи, здається, така: Чим більше ми розуміємо і любимо нашого Спасителя і Його вчення, тим більше часу ми будемо проводити, займаючись речами, які наближають до Христа. Тим, що приносить любов. Праведними справами.

“Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!” (Від Матвія 6:21)

Спостерігаючи, як минають роки, ми починаємо розуміти, де знаходиться наше серце. Це проявляється в тому, як ми проводимо наш час, витрачаємо гроші і впливаємо на світ. Іноді з’являються поважні причини, які заважають нам проводити час з членами сім’ї та/або друзями; умови, за яких ми не можемо робити всі ці добрі справи, які ми хотіли б зробити; або проблеми, які ми не можемо вирішити, щоб привести наше життя до ладу, що забезпечить нас “часом для сім’ї” або “часом для служіння ближнім” – але не з нашої вини. Все це може перешкодити нам займатися добрими справами і робити для інших приємні дрібниці, які приносили б нам задоволення, а їм – радість.

Але ось що важливо: наш Батько знає наше серце. Він знає наші обставини, і Він знає наші бажання. Тому ніколи не потрібно непокоїтися або надмірно печалитися через те, що ми “хочемо” або “хотіли б”. З вірою в Нього, якщо ми наповнюємо наші години тим, що ми в змозі зробити, наші справи будуть прийнятними для Господа.

Згідно зі статистичними звітами, які, я визнаю, трохи застарілі для сьогодення, сімдесятирічна людина із “середньою тривалістю життя”, витрачає добру частину свого часу на наступне:

* 13 років на здобуття освіти

* 8 років за обіднім столом (або приймаючи їжу стоячи на кухні, що є досить поширеним у багатьох домах)

* 5 років на подорожі

* 4 роки на розмови

* 3 роки на читання

* 24 роки на сон

Якщо додати до цього “час на відпочинок”, “час для самого себе”, або “час на особисте вдосконалення” (в світському сенсі), можна було б побачити, як багато годин витрачається на ці заняття. Час на відпочинок – це добре. Особисте вдосконалення – це також добре. Виникає питання: чи є це чимось добрим, кращим або найкращим? Старійшина Даллін Х. Оукс поставив це гостре питання кілька років тому, і навчав важливим принцам стосовно того, як зростає наша віра в Господа Ісуса Христа, коли ми вчимося вибрати “краще” замість “доброго”, або навіть вибирати “найкраще”.

Ця свобода волі, яку нам надали, накладає відповідальність на наші плечі за НАЙКРАЩИЙ вибір стосовно того, що ми будемо робити з відведеним нам часом. Наш Спаситель, Якого ми любимо і за Яким ми слідуємо, навчав цьому на прикладі Свого власного вибору.

Це не моє діло або покликання вирішувати, що буде кращим для когось, крім мене самого, або визначати, що ми з чоловіком – як подружжя – робитимемо з нашим часом. Ця стаття просто написана для того, щоб допомогти нам РОЗМІРКОВУВАТИ над даром часу у смертному житті та над тим, як ми витрачаємо його. В одну мить все може змінитися. Люди помирають несподівано. Фізичний або психічний/емоційний вплив (на нас самих або на близьку нам людину) може змінити наше життя так, як нам і не снилося.

Ми маємо поставити собі питання, які покажуть реальний стан речей: Де знаходиться мій скарб? Чим сповнене моє серце? Що є найважливішим? Яким чином я проявляю свою любов до Небесного Батька і Його Єдинонародженого Сина? Яким чином я використовую дарований мені час, щоб змінити життя інших людей на краще?

Ми можемо шукати собі виправдання, або ні

Я знаю деяких людей, які в більш зрілому віці могли озирнутися на прожите життя і з посмішкою пригадати те, чого вони навчилися і досягли. Ці люди робили мудрі інвестиції у банк часу і “в середньому” витрачали більше часу, ніж більшість людей, прагнучи отримати та поділитися з іншими своїм свідченням, допомагати у себе вдома та в суспільстві, бути добрим слухачем та сильним плечем, на яке можна було б покластися, створювати чудові спогади із сім’єю та друзями. Список ніколи не включав в себе гроші, які вони заробили, оплески, якими вони насолоджувались, або майно, яке вони набули.

У мене є вічний друг на ім’я Деббі Агила. Я “познайомилась” з нею по електронній пошті після того, як вона прочитала мою статтю. Ми швидко подружилися. Коли Facebook став популярним, ми знайшли одна одну і продовжили товаришувати. Я не в змозі передати, наскільки я полюбила і цінувала цю добру, співчутливу, красиву жінку, яка завжди могла поділитися добрим словом; яка збагачувала мої власні думки стосовно духовних речей своїми чуйними спостереженнями; яка допомагала мені заповнити мою книгу цитат (книгу, яку я веду з тих пір, як мені виповнилося тринадцять років, що сповнена цитатами, які позитивно і корисно на мене впливають) знову і знову.

Часто вона присилала уривок з Писань, пропонуючи обговорити його. Включала у наше листування прекрасні цитати. Вона завжди підбадьорювала мене – особливо тоді, коли дізнавалася про деякі складні проблеми з моїм здоров’ям, з якими я стикалася.

Незадовго до того, як вона померла, я дізналася, що ця світла, сильна, безкорислива і життєрадісна жінка провела більшу частину свого життя у ліжку, не в силах говорити, не маючи хоч якогось “життя”, яке більшість з нас вважатиме стерпним або прийнятним. Вона жила з трубкою в роті, і її тендітне тіло було прикуте до ліжка протягом багатьох років. Але який вона мала дух! Дивовижна людина, яка жила в тому крихітному тендітному хворобливому тілі, була неймовірно сильною і мала непохитну віру. Вона не шукала виправдань!

Я дізналася, що вона проводила свій час, пишучи листи багатьом людям. Завжди з метою підбадьорити та надихнути. Для того, щоб ініціювати проникливу розмову, яка б допомогла нам обом краще зрозуміти те, що мало найбільше значення.

Деббі тепер вільна від болю і більше не прикута до лікарняного ліжка. Я посміхаюся, коли думаю про неї, і ціную все те, чому вона мене навчила. Завдяки її прикладу я краще навчилась мистецтву використання часу. Я ще не можу сказати, що використовую свій час “найкращим” способом. Але я продовжую намагатися завдяки Деббі.

Це не дрібниці, мої друзі: подзвонити комусь з турботою, написати коротке повідомлення, відправити записку або листівку, витратити гроші, зароблені тяжкою працею, щоб допомогти комусь, хто потребує більше тебе, відмовити собі в якихось речах, які ми “хочемо”, щоб купити щось “необхідне” для когось.

Час летить на крилах блискавки…

Президент Спенсер В. Кімбол наставляв: “Ісус повчав нас, як важливо мудро використовувати наш час. Час не можна повернути назад. Коли момент пройшов, його не повернеш. Мудре управління часом є насправді мудрим управлінням самим собою”. (Ensign, серпень 1978, стор.6)

Якщо кожна хвилина на рахунку і вона, здається, минає так швидко, ми можемо відчувати себе більш спокійними, якщо “витрачаємо” відведений нам час мудро. Даремно витрачаючи лише тринадцять хвилин на день, ми матимемо близько двох тижнів на рік., витрачених даремно. Помножте це число на ціле життя, і стане ясно, що мудре використання нашого часу може врятувати нас від деяких жалкувань. Це не означає, що ми повинні думати про кожну використану секунду з патологічною одержимістю. Не завжди всі дні, переживання, настрій, навантаження на роботі або у сім’ї будуть однаковими. Але варто мати це на увазі, щоб ми могли планувати найкращим чином!

Один з наших гімнів включає в себе такі слова: “хвилин … не повернуть, [бо вони] –як блискавка миттєво на крилах промайнуть”. Витрачання нашого часу на найкращі справи підніме нас високо над “посередністю” в плані того, як ми проводимо свій час на землі. Кожен з наших днів стане солодшим, незважаючи на обмеження і труднощі. Всі ці дні вкупі дорівнюватимуть добре прожитому життю.

Президент Гарольд Б. Лі радив нам, що “існує тільки один день, у якому ви і я повинні жити, і цей день – сьогодні. Ми нічого не можемо зробити стосовно вчорашнього дня, окрім як покаятися, і для нас не може бути ніяких завтра. Те, що ми маємо робити, встаючи з нашого ліжка, коли Бог дає нам новий день, молитися про те, щоб все, з чим ми матимемо справу, ми могли б зробити найкращим чином”.

Особистісний ріст і вдячність посилюються, коли ми щодня прагнемо прожити найкращим чином. Це прекрасно наповнювати наш час змістом. Я не можу передати, як сильно я була вражена, коли дізналася, що моя подруга Деббі з усією своєю позитивністю, сповненими вірою повідомленнями і постійною добротою була такою “недієздатною” згідно з стандартами нашого світу.

Я не сумніваюся, що мій зв’язок з нею допоміг мені ясно бачити і знати, що ніхто з нас не є недієздатним, якщо ми можемо ясно бачити. І людина, яка пише цю статтю, більше не може “ясно бачити” своїми фізичними очима. Я кажу про більш піднесене, солодше, ясне бачення Духом. Він не допустить, щоб обмеження тимчасово завадили нам переживати “найкращі” хвилини земного життя!

Час є дорогоцінним

Час є дорогоцінним. Ми є дорогоцінними. Життя дає нам досвід і хвилини/години/дні, щоб навчатися і ставати краще. Ще раз цитуючи президента Дітера Ф. Ухтдорфа: “Між своїми Колись Давно і Жили Довго і Щасливо усі вони повинні були пройти через великі труднощі.”

“Час це подарунок, це скарб, який не слід відкладати на майбутнє, але використовувати з мудрістю сьогодні.” Так вчить Президент Томас С. Монсон, який провів свої роки – незважаючи на хворобу, втрати, стрес і всі ті речі, які є типовими для смертного життя – у безкорисливому служінні іншим. Ясно видно, що його серце знаходиться близько до Спасителя; що він знає, що благословення когось – навіть найдрібнішим чином – це благословення, яке буде додано нам у відповідний час.

Але чи саме тому ми служимо? Чому ми проводимо час на колінах в молитві за тих, кого ми знаємо, і за тих, кого ми майже не знаємо, благаючи, щоб вони отримали допомогу, якої вони потребують? Чому ми проводимо наш час, думаючи про когось та допомагаючи іншим? Чому навчаємося не лише з книжок з історії та науки, та з математики, але й також з “кращих книг” духовної освіти?

Ні – це не через винагороду. Ми дізнаємося, що навчання і служіння СТАЮТЬ самою винагородою. Випробування приносять дар проникливості і милосердя, який в іншому випадку ми б не отримали та не зрозуміли.

Якщо ви нещодавно втратили близьку людину, або страждаєте через те, що через важку хворобу близькій вам людині залишилось недовго жити, час стає найдорожчою річчю. Якщо ви просто знаєте, що ваш час на Землі добігає кінця, ви можете відчайдушно хотіти побачити всіх, кого ви любите, щоб сказати їм, як багато вони для вас значать, або сказати їм слова “у розлуці хай веде Господь”.

Якщо ви перебуваєте в темряві знущань або інших несамовитих ситуаціях, час може здаватися ворогом. Якщо все здається безнадійним в цей час, ви, можливо, навіть не схочете думати про час. Ви, можливо, взагалі ні про що не схочете думати. Ви можете відчувати себе покинутим.

Але, мої любі і дорогі брати і сестри (і тому, що ми діти Божі, чи всі ми не брати і сестри?), навіть якщо здається інакше, пам’ятайте, Господь пильнує. Його очі все бачать… Він знає про нас і прагне зміцнити нас навіть в найжорсткіші часи. Зрештою, Він зійшов нижче за всіх (УЗ 122) і знає, як допомогти нам. Дозвольте часу бути джерелом, з якого ви можете отримати найнеобхідніше для того, щоб наблизитися до Христа. Час це дар, даний нам, але ніхто з нас не знає, коли цей час буде вичерпаний. А поки що, прийміть його в якості подарунка! Використовуйте його в якості подарунка! Будьте хорошими, щасливими, вірними, займайтеся добрими справами, будьте впевненими в подоланні шкідливих звичок, сподівайтесь на Бога Нашого. Таким чином, час буде працювати на нашу користь, і ми будемо благословенні великими і маленькими благословеннями.

Ця стаття була написана англійською мовою Вікі Пенкі Тейлор та опублікований на сайті ldsmag.com. Переклад Олени Сміт.

The post Вчимося мудро використовувати час нашого смертного життя appeared first on MoreFaith.org.ua.

Старійшина Девід А. Беднар попередив, що «якщо супротивнику не вдається звабити вас на неналежне використання нашого тіла, тоді він вдається до однієї зі своїх наймогутніших тактик – відвертає вашу й мою увагу, як духів, що мають тіло, та поступово і фізично від’єднує нас від речей, як вони дійсно є. По суті, він заохочує нас думати і діяти так, наче ми все ще знаходимось в своєму предземному стані, коли ми ще не мали тіла. І якщо ми піддаємося йому, він може вміло використати деякі аспекти сучасних технологій, щоб досягнути своїх цілей. Дуже прошу вас, будьте обережними, щоб вам не надто зануритися і не бути поглинутими усіма тими пікселями, текстовими повідомленнями, навушниками, чатами, спілкуванням в онлайн через комп’ютерні мережі, використанням медіа та Інтернету, що можуть викликати залежність від них, а завдяки цьому ви не можете визнавати важливість вашого фізичного тіла та втратити розкіш особистого спілкування з людьми”.

Технології мають значний вплив на наше повсякденне життя. Ми залежимо від технологій в нашому професійному житті, бо завдяки ним ми виконуємо основні робочі функції, і покладаємося на цифрові пристрої в нашому особистому житті, щоб залишатися на зв’язку із зовнішнім світом.

Наше постійне використання технологій мимоволі спричинило цифрову залежність. Ми відчуваємо значний страх щось пропустити й переживаємо фізичне, емоційне та психологічне напруження, бо боїмося відстати від життя.

Постійна потреба отримувати доступ до інформації, спілкуватися і брати участь у будь-чому не є чимось новим. Автор Генрі Девід Торо одного разу так сказав про людей, які мають залежність від пошти. Він сказав: “Коли наше особисте життя зазнає краху, ми все частіше у відчаї йдемо до поштового відділення”.

Ми можемо спостерігати таку ж залежність і сьогодні, якщо замінити поштові відділення часів Торо нашими електронними поштовими скриньками та соціальними медіа. Технології забезпечують швидке і легке відволікання від реальності.

Хоча технології мають право на існування, важливо встановити межі, щоб переконатися, що ви живете в даний момент. Ось декілька способів, з допомогою яких ви можете відключитись та упорядкувати ваше цифрове життя.

1. Очистіть свою електронну пошту

Позбавтеся старих вхідних повідомлень і створіть папки, щоб упорядкувати важливі повідомлення електронної пошти. Відмовтеся від розсилок або повідомлень по електронній пошті, які більше не актуальні для вас.

Користуйтеся лише двома обліковими записами електронної пошти: одним для особистого використання і одним для роботи. Якщо у вас є більше двох, ви, ймовірно, витрачаєте занадто багато часу в Інтернеті, переключаючись між різними службами електронної пошти.

2. Наведіть порядок на вашому робочому столі

Розсортируйте документи на вашому ноутбуці або настільному комп’ютері і видаліть елементи, які вам більше не потрібні, наприклад старі значки або ярлики. Організуйте всі інші файли у систему, щоб легше було знайти необхідні документи.

Якщо ви зробите свій робочий стіл простішим, очистивши його від безладу, вам буде набагато легше знаходити папки або документи і запускати програми.

3. Видаліть застарілі файли на ваших пристроях

Не нам вам казати, що файли на вашому телефоні та комп’ютері займають простір і відволікають увагу. Передивіться свої фотографії, музику і відео й видаліть будь-які елементи, які не мають істотного значення.

Після того, як ви це зробите, перейдіть в веб-браузер, видаліть старі закладки та відмовтеся від підписки на RSS-канали. Витрачайте менше часу відволікаючись на онлайн-контент і більше часу на те, щоб жити в реальності.

4. Видаліть додатки, що відволікають, та вимкніть повідомлення

Перевірте налаштування вашого телефону, щоб виявити, які додатки займають багато місця і які додатки вам більше не потрібні. Вимкніть повідомлення додатків і деінсталюйте з телефону програми, які занадто відволікають або займають багато місця (ми говоримо з вами про Facebook, Instagram і Pinterest).

Організуйте свої додатки в залежності від використання. Ваш смартфон має декілька екранів; пропонуємо вам переглянути наступну організацію для кожного з них:

• Перший екран – для додатків, які ви найчастіше використовуєте в домашніх умовах
• Другий екран – для додатків, які ви використовуєте, коли ви на роботі або далеко від дому
• Третє екран – для будь-яких інших речей

Крім того, переконайтеся, що ви використовуєте додатки, які надихають і мотивують вас протягом усього дня, такі як Mormon Channel app. У вас буде доступ до змістовного контенту, радіо і відео з Генеральної конференції, а також Священних Писань, блогів і музики.

5. Упорядкуйте паролі та логіни

Майже неможливо пам’ятати пароль та ім’я користувача для кожного віртуального облікового запису. Деактивуйте облікові записи, якими ви більше не користуєтесь, та ведіть облік відповідної логін-інформації у базі паролів, в електронній таблиці або блокноті.

6. Робіть щотижневі цифрові чистки

Спрощення вашого цифрового життя є безперервним процесом. Неможливо робити це просто один раз на рік або навіть раз на місяць. Щотижня приділяйте час на упорядкування шляхом видалення старих файлів або електронних повідомлень.

7. Відволікайтесь щотижня

Дуже легко дозволити собі зануритись у світ соціальних медіа. Як часто ви бачите людей на побаченні або під час сімейної вечері, які сидять за одним столом і не розмовляють, тому що їхні телефони затуляють їхні обличчя? Занадто часто!

Проводьте час поза цифровим світом. Вимикайте пристрої протягом одного дня раз на тиждень, можливо, в неділю. Оберіть час для персонального спілкування з сім’єю та друзями, а не з телефоном, планшетом або комп’ютером. Беріть участь в заходах, які зміцнюють ваші цінності, допомагають будувати відносини і створювати спогади.

Ця стаття була написана англійською мовою та вперше опублікована на сайті mormonchannel.org. Переклад Олени Сміт.

The post Упорядкуйте ваше цифрове життя appeared first on MoreFaith.org.ua.

Народження дитини є дивовижною подією, але ще більш дивовижним є те, коли вона народжується всередині мормонського храму. Дізнайтеся про три такі неймовірні історії!

Храм у Солт-Лейк-Сіті

Посвячення храму у Солт-Лейк-Сіті відбувалось протягом декількох днів у квітні 1893 року. На другий день роботи храму відбулася дійсно унікальна подія. Емма Беннетт з міста Прово, штат Юта, народила сина в храмі в кінці цього насиченого подіями дня. У сестри Беннет, яка знаходилась на сесії посвячення храму в залі зборів храму, раптово почалися пологові схватки.

Старійшина Джеймс Е. Талмедж зробив запис про цю подію у своєму щоденнику: “У сестри Беннетт з Прово почалися пологові схватки і вона легко народила сина. Її перенесли із залу зборів в невеличку квартиру [при храмі]. Деякі секти вважали б, що така подія осквернила святе місце, але Святі останніх днів матимуть зовсім протилежну точку зору.” Дитина народилася близько 10:00 години вечора.

Вісім днів потому, 15 квітня, Емма та її чоловік Бенджамін, які зупинились неподалік, повернулися до храму зі своїм новонародженим сином, щоб отримати особливе благословення в кімнаті, де він народився. В благословенні Джозеф Ф. Сміт дав ім’я хлопчикові Джозеф Темпл Беннетт.

Але храм у Солт-Лейк-Сіті не єдиний храм, в якому дитина народилася на світ.

Храм у Аба, Нігерія

Про будівництво храму у місті Аба, Нігерія, було оголошено 2 квітня 2000 року, що змусило членів Церкви по всьому регіону з нетерпінням чекати того дня, коли вони зможуть відвідати дім Господа в своїй країні. Евелін Момо та її чоловік Вахаб були серед тих, хто подолав чотирьох-годинну поїздку в автобусі, переповненому членами Церкви, щоб служити в якості волонтерів під час днів відкритих дверей у храмі.

Сестра Момо в той час очікувала на дитину, коли їхня 150-мильна поїздка добігала кінця, у неї почалися пологові схватки. Водій автобуса поспішив до храмового комплексу, де вона і народила дитину відразу після прибуття. Народженого на стоянці храму другого сина подружжя Момо назвали Темпл Момо.

Незважаючи на виснаження, сестра Момо сказала: “Слава Богу, ми це зробили. Я така щаслива!” Мати і дитина зупинились у місцевого члена Церкви, щоб оговтатися від пологів і набратися сил для поїздки додому. Однак, перш ніж повернутися додому, в перший день відкриття посвяченого храму, брат і сестра Момо прийшли до храму, щоб отримати свій ендаумент і запечатати свою сім’ю. Ця сім’я була серед перших, хто був запечатаний у храмі Аба в Нігерії.

Храм у Нукуалофа, Тонга

7 січня 2010 року сестра Фредеріка тен Хупен (відома як сестра Тені), колишня медсестра, яка служила в якості сестри-місіонерки в Тонга, прибула в храм Нукуалофа, Тонга, щоб відвідати вечірню сесію. Їй відразу ж повідомили, що президент храму молився, щоб вона прийшла, бо у молодої мами несподівано почалися пологові схватки, а телефонний зв’язок не працював, тож вони не могли попросити про допомогу.

“[Він] тільки-но закінчив молитися, коли я увійшла в двері,” – розказала вона представникам mormonsoprano.com. Вона продовжила: “Коли я увійшла [у кімнату очікування храму], там в інвалідному візку сиділа мама у білій [одежі] і вона вже майже народила дитину. Я дуже хвилювалася про дитину й неймовірно сильно відчувала настанови від Духа, який підказував мені, що я мала робити.”

З допомогою сестри Тені і храмового працівника, сестри Роберти Клейтон, на світ з’явилася дитина вагою дев’ять фунтів лише декілька хвилин потому.

“Наступного ранку [Сестра Клейтон] і я пішли до лікарні, щоб відвідати дитину,” –пригадує сестра Тені. “Мама і тато чекали на нас… і попросили дати ім’я їхій дитині. Його зватимуть Тені Келейтоні Теміпале, що є перекладом наших імен на тонганську мову, [Тен Хупен і Клейтон] плюс храм.”

Ця стаття була написана Chad S. Hawkins і була опублікована на ldsliving.com під назвою “3 Unbelievable Stories of Babies Born in LDS Temples”

[Українська] ©2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih ©2017 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.

Ви можете більше дізнатись про мормонські храми з цього відео:

The post Три неймовірні історії про дітей, народжених в мормонських храмах appeared first on MoreFaith.org.ua.

Я не можу пригадати такого моменту, коли б я не вірив в Ісуса Христа. Здається, що реальність Його життя, смерті і воскресіння завжди була частиною мене. Я зростав у будинку віруючих батьків, які щиро вірили і свідчили про Христа, і я дуже вдячний за це.

Найбільш значними в історії є події, які впливають на найбільшу кількість людей на протязі тривалого періоду часу. Виходячи з цього, жодна подія не може бути більш значущою, як для окремої людини, так і для цілих народів, ніж воскресіння Учителя.

Буквальне воскресіння кожної душі, яка жила і померла на землі, є безсумнівним фактом, і, кожному, безумовно, слід ретельно підготуватися до цієї події. Славне Воскресіння має бути метою кожного чоловіка та жінки, бо воскресіння буде дійсно реальним.

Не існує нічого більш всеохоплюючого, ніж воскресіння. Кожну живу істоту буде відроджено. “Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть”. (1 Кор. 15:22)

У біблійній оповіді говориться про те, що на третій день після розп’яття Ісуса був великий землетрус. Камінь відвалився від гробу. Деякі з жінок з поміж найвідданіших Його послідовниць прийшли на місце з пахощами “і не знайшли тіла Господа Ісуса”.

З’явилися ангели і просто сказали: “Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес”. (Луки 24:3-6) Ніщо в історії не може зрівнятися з цією вражаючою звісткою: “Нема Його тут, бо воскрес”.

Факт воскресіння нашого Господа базується на свідченнях багатьох надійних свідків. Воскреслий Господь явився кільком жінкам, двом учням на шляху в Еммаус, Петру, Апостолам; а “потім”, як повідомив Павло, “з’явився нараз більше як п’ятистам браттям… А по всіх Він з’явився й [Павлу]”. (1 Кор. 15:6,8)

Протягом сорока днів після Свого воскресіння Господь являв Себе час від часу і давав настанови стосовно Царства Божого. Багато з того, що Він говорив і робив, не було записано, але те, що ми маємо, запевняє нас Іван, “написано, щоб [ми] ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!” (Івана 20:31; курсив додано)

Спаситель сказав Своїм послідовникам, що Він повинен скоро вознестися до Свого Батька на небесах. Коли час Його вознесіння наближався, Господь в Своїй останній урочистій промові дав прощальні настанови Своїм учням.

Коли Христос і учні пішли “аж до Віфанії”, де жили Марія, Марфа і Лазар, Він, “знявши руки Свої, поблагословив їх”. (Луки 24:50) Як закінчив говорити, Він почав возноситись, аж поки хмара не сховала Його від їхнього зору. Поки Апостоли стояли, пильно дивлячись у небо, з’явилися двоє мужів у білих одежах. Вони звернулись до присутніх, кажучи: “Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!” (Дії 1:9-11).

Благоговійно та з великою радістю Апостоли повернулися до Єрусалиму. Вознесіння Господнє звершилося. Тепер учні почали краще розуміти деякі з Його останніх слів: “будьте відважні: Я світ переміг!” (Івана 16:33). Завдяки Христу могила втратила цілковиту перемогу. Смерть було подолано!

Після вознесіння Він з’явився жителям Америки, як це записано в Книзі Мормона. Потім в наш час Пророк Джозеф Сміт свідчив про появу Спасителя світу такими словами:

“І тепер, після багатьох свідчень, які було дано про Нього, ось свідчення, останнє з усіх, яке ми даємо про Нього: Що Він живе!” (У. і З. 76: 22-23).

Як один з Його свідків в ці останні дні, я свідчу, що Він живе й сьогодні. Він є воскреслою Істотою. Він наш Спаситель, наш Господь, Син Божий. Я свідчу про те, що Він прийде знову як наш прославлений, воскреслий Господь. Цей день не за горами. Для всіх тих, хто приймає Його як Спасителя і Господа, Його буквальне воскресіння означає, що життя не закінчується зі смертю, бо Він пообіцяв: “живу Я і ви жити будете!” (Івана 14:19)

Ця стаття була написана Президентом Езрою Тафтом Бенсоном та опублікована англійською мовою на сайті lds.org. Переклад Олени Сміт.

The post Значення Пасхи appeared first on MoreFaith.org.ua.

“Не буде дано ніяке інше імʼя або іншу путь, чи засіб, якими спасіння може прийти до дітей людських, тільки в імені Христа, Господа Вседержителя, і через нього.”

Мосія 3:17

Принцип

Книга Мормона є одним з найбільш важливих джерел, доступних сьогодні світові, яке допомагає зрозуміти Ісуса Христа і Його місію.[i] Декілька розділів в цій книзі містять розгорнуте вчення про Христа та Його Спокуту. Ретельний аналіз уривків з Книги Мормона в їхньому контексті навчає і свідчить про деякі взаємозв’язки між Спокутою, Воскресінням, судом і викупленням, які не є очевидними з першого погляду.[ii]

У Книзі Мормона, наприклад, говориться, що Христос був покликаний і підготовлений бути нашим Спасителем та Викупителем “від заснування світу”. Алма використовує ці знання, щоб пояснити, що люди можуть бути “покликаними і підготовленими від заснування світу” для виконання певних покликань в житті (Алма 13:3, курсив додано), і що це відбувається “через спокутування Єдинонародженого Сина, Який був підготовлений” (Алма 13:5, курсив додано). Подібно до того, як ми були покликані та підготовлені, щоб виконати певні покликання в цьому житті, наш Спаситель був призначений Богом Батьком на святій нараді, щоб виконати Свою роль.[iii]

Книга Мормона дуже стисло говорить про те, що після цього Христос прийшов на землю і добровільно страждав і помер, щоб викупити все людство від негативних наслідків Падіння і сплатити ціну за їхні гріхи.[iv] Цар Веніамін проголосив, говорячи про малих дітей, “як в Адамові, або від народження, вони пали, так само кров Христа спокутує їхні гріхи” (Мосія 3:16). Однак, в наступному вірші він сказав, що “не буде дано ніяке інше імʼя або іншу путь, чи засіб, якими спасіння може прийти до дітей людських, тільки в імені Христа” (вірш 17, курсив додано).[v] Спокута Христа не тільки викупляє маленьких дітей, вона викупляє все людство від смерті, і позбавляє всіх людей від наслідків їхніх гріхів, якщо вони покірні, смиренні та сповнені каяття.[vi]

Один глибокий аспект Книги Мормона полягає в тому, що вона детально зображує нерозривні зв’язки між Воскресінням та іншими аспектами Спокути.[vii] Це свідчить про те, що “складовими Спокути Ісуса Христа були Його страждання за гріхи людства у Гефсиманському саду, пролиття Його крові, Його страждання і смерть на хресті і Його у буквальному значенні Воскресіння”.[viii]

В Алмі 42:23 говориться про те, що “спокута приводить до воскресіння померлих; а воскресіння померлих приводить людей назад у присутність Бога… щоб їх було суджено відповідно до їхніх діянь” (Алма 42:23). Книга Мормона нагадує своїм читачам, що багато різних аспектів Спокути є суттєвими, і що Спокуту і Воскресіння не можна розглядати окремо одне від одного.[ix]

Книга Мормона також навчає, що “викупна жертва Ісуса Христа є єдиним шляхом для нас, щоб очиститися та отримати прощення наших гріхів, щоб ми могли жити в присутності Бога вічно”.[x] Як записано у 2 Нефій 2:8, “жодна плоть не може жити в присутності Бога інакше, як тільки через діяння, і милість, і благодать Святого Месії”.

Проте, відразу за цим слідує пояснення, що Месія, “віддав Своє життя у плоті, і знов повернув його силою Духа для того, щоб принести воскресіння мертвим, будучи першим з тих, хто воскресне” (2 Нефій 2:8). Це свідчить про те, наскільки Воскресіння є невід’ємним від Спокути.[xi] Книга Мормона говорить нам, що Христос “був першим, хто воскрес. Він повстав з могили у славетному, безсмертному тілі з плоті і кісток. Через Його Спокуту всі люди воскреснуть з досконалими, безсмертними тілами і будуть приведені в присутність Бога, щоб бути судженими”[xii] згідно з їхніми діяннями та вчинками, які вони зробили, поки перебували в своїх смертних тілах (Алма 33:22, курсив додано).

Застосування

Книга Мормона нагадує своїм читачам, що жертва Христа була принесена “заради кожного із нас і демонструє нескінченну цінність всіх і кожного з дітей Небесного Батька”.[xiii] У 2 Нефій 2:10 говориться, що “через посередництво для всіх усі люди приходять до Бога”, щоб бути судженими. І тим не менш, хоча “усі люди” можуть прийти до Бога завдяки Спокуті, це не означає, що вони не повинні хотіти щось зробити самі. Заплативши за гріхи людства, Христос не позбавив нас особистої відповідальності.[xiv]

У 2 Нефій 2:7 говориться, що Христос “віддає Себе в жертву за гріх, щоб задовольнити закон повною мірою для всіх тих, хто має скрушене серце і упокорений дух; і більше ні для кого не можна буде задовольнити закон повною мірою”. Для того, щоб отримати все, що Христос готовий запропонувати людям, необхідно мати скрушене серце і упокорений дух. Це посилання на Псалом 50:18-19: “бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде. Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!” Для того, щоб скористатися приношенням Христа Самого Себе у якості “жертви за гріх”, люди також повинні принести у жертву самих себе. Вони повинні запропонувати у “жертву Богові” своє власне скрушене серце і упокорений дух.[xv]

Людство показує любов до Бога, але Христос показує Свою нескінченну любов до людства. Однак Старійшина Д. Тодд Крістофферсон зауважив, що любов Христа не описується в Писанні як безумовна любов, “тому що слово безумовна може передавати помилкове враження про божественну любов, наприклад, що Бог толерантний і вибачає все, що ми робимо, бо Його любов безумовна; або що Бог не ставить нам ніяких вимог, бо Його любов безумовна, або що всі спасуться в небесному царстві Бога, бо Його любов є безумовною.” Він продовжив:

“Божа любов безкінечна й буде тривати вічно, однак що вона означає для кожного з нас, залежить від того, як ми відповідаємо на Його любов… Аби отримати Його благодать, ми повинні мати віру в Ісуса Христа, покаятися у своїх гріхах, бути охрищеними на відпущення гріхів, отримати Святого Духа і продовжувати йти шляхом послуху Його заповідям.”[xvi]

Коли читачі Книги Мормона мають скрушене серце і упокорений дух, вони можуть у повнішій мірі скористатися Спокутою і стати ближчими до Христа.[xvii] Це підготує їх в решті решт до того, щоб постати перед Богом у своїх безсмертних воскреслих тілах, щоб бути визнаними приємними Богові й гідними того, щоб насолоджуватися Його божественною присутністю, силою і славою на віки.

Рекомендуємо прочитати

Старійшина Д. Тодд Крістофферсон,, “В любові Моїй перебуватимете,” Ліягона, листопад 2016р., онлайн на lds.org.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, “Нікого не було з Ним”, Ліягона, травень 2009р., онлайн на lds.org

Президент Бойд К. Пекер, “The Mediator,” Ensign, May 1977, онлайн на lds.org

Посилання:

[i] Part of it has even been referred to as a “Fifth Gospel.” See B. H. Roberts, “The Fifth Gospel,” in Defense of the Faith and the Saints, 2 vols. (Salt Lake City: Deseret News, 1907–12), cited in Gaye Strathearn, “Nephi, third book of,” in Book of Mormon Reference Companion, ed. Dennis L. Largey (Salt Lake City: Deseret Book, 2003), 597–601; N. Eldon Tanner, “Christ in America,” Ensign, May 1975, 34; Richard Neitzel Holzapfel, “One by One: The Fifth Gospel’s Model of Service,” in A Book of Mormon Treasury: Gospel Insights from General Authorities and Religious Educators (Salt Lake City: Deseret Book, 2003), 379; Book of Mormon Central, “Why Is 3 Nephi Sometimes Called The ‘Fifth Gospel’? (3 Nephi 27:22),” KnoWhy 222 (November 2, 2016). President Russell M. Nelson, “Prophets, Leadership, and Divine Law,” CES Worldwide Devotional for Young Adults, January 8, 2017, online at lds.org, stated, “Study His doctrine as recorded in the Book of Mormon, for there is no book of scripture in which His mission and His ministry are more clearly revealed.”

[ii] For more on ways that the Book of Mormon powerfully testifies of Christ, see https://knowhy.bookofmormoncentral.org/tags/jesus-christ

[iii]  Doctrinal Mastery: Core Document (Salt Lake City, UT: The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 2016), 6.

[iv]  Doctrinal Mastery: Core Document, 6.

[v] His use of “children” in both cases suggests a connection. For more on the significance of words and phrases in scripture, see Peter J. Leithart, Deep Exegesis: The Mystery of Reading Scripture (Waco, TX: Baylor University Press, 2009), 109–115; Phyllis A. Bird, Missing Persons and Mistaken Identities: Women and Gender in Ancient Israel (Minneapolis, MN: Augsburg Fortress, 1997), 198; H. G. M. Williamson, “Isaiah 62:4 and the Problem of Inner-Biblical Allusions,” Journal of Biblical Literature 119 (2000): 734–739; Yairah Amit, Hidden Polemics in Biblical Narrative, trans. Jonathan Chipman, BibInt 25 (Leiden: Brill, 2000), 42.

[vi] For more on repeated words in the Book of Mormon, see Ronald D. Anderson, “Leitworter in Helaman and 3 Nephi,” in The Book of Mormon: Helaman through 3 Nephi 8, According to Thy Word, eds. Monte S. Nyman and Charles D. Tate Jr. (Provo, UT: Religious Studies Center, Brigham Young University, 1992), 241–249.

[vii]  See John Hilton III and Jana Johnson, “Who Uses the Word Resurrection in the Book of Mormon and How Is It Used?” Journal of the Book of Mormon and Other Restoration Scripture 21, no. 2 (2012): 32–33.

[viii]  Опанування доктрини, Доктринальні теми, 3.

[ix] See Book of Mormon Central, “Why Was Corianton So Concerned About The Resurrection? (Alma 40:9),” KnoWhy 148 (July 21, 2016).

[x]  Doctrinal Mastery: Core Document, 6.

[xi]  See Book of Mormon Central, “Why Must There Be an Infinite and Eternal Sacrifice? (Alma 34:12),” KnoWhy 142 (July 13, 2016).

[xii]  Doctrinal Mastery: Core Document, 6.

[xiii]  Doctrinal Mastery: Core Document, 6.

[xiv]  Doctrinal Mastery: Core Document, 7.

[xv]  Dana M. Pike, “3 Nephi 9:19–20: The Offering of a Broken Heart,” in Third Nephi: An Incomparable Scripture, ed. Gaye Strathearn and Andrew C. Skinner (Salt Lake City and Provo, UT: Deseret Book and Neal A. Maxwell Institute for Religious Scholarship, 2012), 49.

[xvi]  Старійшина Тодд Д. Крістоферсон, “В любові Моїй перебуватимете“, Ліягона, листопад 2016р., онлайн на lds.org.

[xvii]  For more on this, see Book of Mormon Central, “Was the Requirement of a ‘Broken Heart’ Known Before the Time of Christ? (2 Nephi 2:7),” KnoWhy 27 (February 5, 2016).

Ця стаття вперше була опублікований англійською мовою на сайті knowhy.bookofmormoncentral.org. Переклад Олени Сміт.

The post Як взаємопов’язані Спокута, Воскресіння, суд та викуплення? appeared first on MoreFaith.org.ua.