Якщо ви страждаєте від тривоги, іноді вам може здаватися, що виходу немає. Ви знаєте, що потрібно рухатися вперед і повернути спокій, але з якоїсь причини здається, що вам не вдається знайти те, що необхідно, аби продовжувати свій шлях.
У такі моменти природно запитувати: як Ісус Христос може допомогти мені, коли я відчуваю тривогу?
Усе починається з розуміння того, що тривога може виникати через різні життєві обставини: хворобу, фінансові проблеми, сімейні конфлікти, невизначеність щодо роботи тощо.
Коли таке трапляється, євангелія нагадує нам, що ми не самотні перед обличчям цих труднощів.
Небесний Батько величніший за будь-яку проблему. Він досконало розуміє те, що нас турбує, і має силу допомогти нам пройти через складні часи.
Саме так Він може допомогти нам долати тривогу.
Тривога не означає, що нам бракує віри
Багато людей, які переживають тривогу, відчувають провину. Вони думають, що якби мали більше віри, то не відчували б страху, занепокоєння чи душевного болю.
Однак Писання показують, що учнівство Ісуса Христа не робить нас невразливими до важких емоцій.
Цар Йосафат був одним із тих, хто зіткнувся з випробуванням, здатним викликати сильну тривогу. Проте він став прикладом того, як зустрічати труднощі разом із Богом.
Він молився:
«Боже наш… Нема-бо в нас сили перед цією силою-силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі — на Тебе»
(2 Хронік 20:12).
У цьому моменті є важливий урок: навіть коли ми не знаємо, що робити, ми все одно можемо вирішити, куди спрямувати свій погляд.
Навіть Спаситель переживав моменти надзвичайно глибокого смутку.
У Гефсиманії Він сказав:
«Обгорнена сумом смертельним душа Моя»
(Матвій 26:38).
Він досконало знає емоційний біль, виснаження і страждання. Він зійшов нижче всього, і саме тому може досконало розуміти наші випробування.
Старійшина Джеффрі Р. Холланд навчав:
«Наскільки б ви, на вашу думку, не запізнилися, скільки б, як ви думаєте, нагод не втратили, скількох би помилок, як ви відчуваєте, не припустилися… я свідчу, що ви не зайшли далі тієї відстані, куди сягає божественна любов».
Ця любов також сягає тих, хто щодня бореться з тривогою.
Навчитися визначати, що саме на нас впливає
Іноді ми живемо з тривогою, навіть не зупиняючись, щоб по-справжньому замислитися над тим, що саме підживлює наш внутрішній неспокій.
Тривога може виникати через сімейні конфлікти, вимоги навчання, особисту невпевненість, фізичне виснаження, болісний досвід або надто високі очікування.
Апостол Павло, пишучи до филип’ян, визнавав, що існувала ситуація, яка впливала на громаду. Між деякими її членами була напруга, і він розумів, що цю проблему потрібно вирішити, перш ніж вони зможуть повною мірою відчути мир.
Так само часто перший крок на шляху до зцілення полягає в тому, щоб чесно визнати, що саме нас турбує.
Псалмоспівець Давид молився:
«Випробуй, Боже, мене,—і пізнай моє серце, досліди Ти мене,—і пізнай мої задуми»
(Псалми 139:23).
Іноді Божа допомога приходить тоді, коли ми зупиняємося і запитуємо себе:
Що саме мене турбує?
Який тягар я намагаюся нести?
Що перебуває поза моїм контролем, але я все одно намагаюся це вирішити?
Такі запитання можуть допомогти нам усвідомити, що багато наших турбот потрібно віддати в руки Господа.
Ісус Христос може допомогти нам нести наші тягарі
Одним із найсильніших наслідків тривоги є те, що вона може змусити нас повірити, ніби ми повинні вирішувати все самостійно.
Іноді нам здається, що прохання про допомогу — це ознака слабкості.
У результаті ми ізолюємо себе саме тоді, коли найбільше потребуємо підтримки.
Однак євангелія Ісуса Христа навчає, що Бог ніколи не задумував наше життя як шлях, який ми повинні пройти наодинці.
Він посилає на нашу дорогу людей, здатних бути поруч, підтримувати нас і нагадувати, що надія все ще є.
Павло говорив про «вірного співпрацівника», який допомагав іншим віруючим у їхніх труднощах.
Усім нам потрібні такі люди — ті, хто може йти поруч із нами в найскладніші моменти життя.
Президент Рассел М. Нельсон навчав:
«Господу подобаються зусилля, бо зусилля приносять винагороди, які інакше прийти не можуть».
Іноді таким зусиллям може стати пошук допомоги.
Розповісти комусь про свої почуття — це також крок, який вимагає мужності, смирення і довіри до того, що Бог може діяти через людей, яких Він посилає на наш шлях.
Молитва може стати найкращою допомогою
Апостол Павло залишив одне з найвідоміших запрошень до духовного миру:
«Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою»
(Филип’янам 4:6).
Цей уривок нагадує, що ми можемо прийти до Господа з усім, що носимо у своєму серці.
Ми можемо розповісти Йому про свої страхи.
Про свої думки.
Про тягарі, про які, можливо, ніколи не говорили нікому іншому.
Молитва здатна змінити наше бачення ситуації.
Часто обставини залишаються такими самими, але ми починаємо дивитися на них інакше.
Ісус Христос сказав:
«Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ»
(Іван 14:27).
Мир, який дає Ісус Христос, не залежить від того, чи зникнуть усі наші проблеми.
Він народжується з упевненості в тому, що Христос залишається поруч із нами, коли ми проходимо через труднощі.
Жодна буря не є сильнішою за Його здатність підтримати нас.
Звернення по професійну допомогу також може бути частиною Божого плану
Говорити про емоційне здоров’я досі складно для багатьох людей.
Особливо в релігійному середовищі іноді можна зустріти помилкову думку, що для подолання будь-яких емоційних труднощів достатньо просто більше молитися.
Однак Господь дав людям ресурси і знання, які можуть допомагати у процесі зцілення.
Звернення до психолога, психотерапевта чи психіатра не означає, що у вас менше віри.
Так само, як ми звернулися б по медичну допомогу в разі перелому, ми можемо шукати професійної підтримки, коли допомоги потребує наше емоційне здоров’я.
Іноді тривога перестає бути лише природною реакцією на складні життєві обставини.
Вона може почати суттєво впливати на якість життя, сон, особисті стосунки або здатність виконувати звичайні повсякденні справи.
У таких випадках спеціалізована допомога може стати благословенням у нашому житті.
Наше емоційне здоров’я важливе для Господа.
Він піклується про наше благополуччя і бажає, щоб ми вчилися дбати про свій розум, тіло і дух.
На завершення
Тривога — це реальний і складний людський досвід.
Але вона не є ознакою духовної невдачі.
І вона не свідчить про те, що Бог віддалився від нас.
Кожен із нас стикається з різними випробуваннями в цьому житті. І всім нам потрібно вчитися довіряти Спасителю, Який досконало розуміє нашу боротьбу.
Ісус Христос може допомогти нам зрозуміти, що саме нас турбує.
Він може навчити нас віддавати свої тягарі в Його руки.
Він може спрямувати нас до людей і ресурсів, які допоможуть нам на шляху до зцілення.
Тривога може змушувати нас почуватися маленькими і безсилими.
Однак євангелія нагадує нам, що ми маємо Небесного Батька, Який безмежно величніший за будь-яку проблему, і Спасителя, Який ніколи нас не залишає.
Він може досягнути того, до чого ми самі поки що не здатні дотягнутися.
Джерело: maisfe.org
Читайте також:
