Запитання

Дідусю, У Новому Завіті сказано, що на небесах не буде шлюбу. Проте ми укладаємо шлюб у храмі на час і на всю вічність. Що насправді говорить Новий Завіт?

Шаста

Відповідь

Дорога Шасто, вірші, які навчають цього принципу, є такими:

Матвія 22:30 Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

Марка 12:25 Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.

Учення і Завіти 132:16 Отже, коли вони поза цим світом, вони не будуть женитись, ані заміж виходити, але призначаються бути ангелами на небесах, ангелами, які є священнослужителями, щоб священнослужити тим, хто гідний набагато більшого надміру вічної слави.

Зверніть увагу на частини, які я виділив жирним шрифтом. Там не сказано, що вони не перебувають у стані подружжя. Там не сказано, що жодні люди не живуть у шлюбних узах. Там сказано, що сам акт, церемонія чи обряд одруження не виконується. З причин, які не були відкриті, цей обряд, як і всі інші, з якими ми знайомі, повинен виконуватися у смертному житті, смертними людьми, або для себе, або діючи як представники за тих, хто помер.

Тепер подивімося на інші вірші з того ж розділу Учення і Завітів 132:

13 І все, що є в світі призначеного людьми, престолами або пануваннями, або владами, або чимось відомим,—чим завгодно, що не від Мене чи не від Мого слова, каже Господь,—це буде скинуто і не залишиться після того, як люди помруть, ані в воскресінні, ані після нього, каже Господь Бог ваш.

14 Бо все, що залишиться, є від Мене; а все, що не від Мене, буде струшено й зруйновано.

15 Отже, якщо чоловік бере собі дружину в цьому світі та одружується з нею не через Мене і не через Моє слово, і вступає з нею в завіт, доки він у цьому світі, а вона з ним, їхній завіт і шлюб не мають сили, коли вони помирають і коли вони поза цим світом; отже, вони не звʼязані жодним законом, коли вони поза цим світом.

16 Отже, коли вони поза цим світом, вони не будуть женитись, ані заміж виходити, але призначаються бути ангелами на небесах, ангелами, які є священнослужителями, щоб священнослужити тим, хто гідний набагато більшого надміру вічної слави.

17 Бо ці ангели не дотримувалися Мого закону; отже, вони не можуть зростати, але залишаються у своєму спасенному стані на всю вічність відокремленими й одинокими, без піднесення; і відтак не є богами, але ангелами Бога на віки вічні.

18 І ще, істинно Я кажу вам, якщо чоловік бере собі дружину і складає з нею завіт на час і на всю вічність, якщо той завіт не є через Мене або через Моє слово, яке є Моїм законом, і його не запечатано Святим Духом обіцяння тим, кого Я помазав і кому призначив цю владу, тоді він не дійсний і не має сили, коли вони залишають цей світ, тому що вони не зʼєднані ані Мною, каже Господь, ані Моїм словом; коли вони поза цим світом, він не може бути прийнятим там, тому що призначено там ангелів і богів, повз яких вони не можуть пройти; отже, вони не можуть успадкувати Мою славу; бо Мій дім є домом порядку, каже Господь Бог.

Ці вірші чітко навчають про силу запечатування — що лише те, що було встановлено Богом, виконано з повноваженням священства через належний обряд, який має бути звершений у смертному житті, а потім запечатаний Святим Духом обіцяння, буде дійсним після смерті.

Сподіваюся, це прояснює значення цих віршів з Писань і допоможе вам побачити важливість розмірковування над тим, що саме сказано і що не сказано в них. Я заохочую вас вивчати, чого навчають Писання як про шлюб, так і про силу запечатування.

Дідусь

Джерело: askgramps.org