Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів вірять, що Бог продовжує покликати пророків у наші дні. Вони були завжди необхідні з біблійних часів — і залишаються такими сьогодні.

Біблія вчить в Амос 3:7: «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам».

Але… хто такий пророк?

Пророк — це людина, покликана Богом говорити від Його імені. Як посланець Господа, пророк отримує заповіді, пророцтва та одкровення від Бога. Відповідальність пророка — сповіщати людству Божу волю та Його справжню сутність і показувати значення Його шляхів у стосунках з людьми.

Пророк також засуджує гріх і провіщає його наслідки. Він є проповідником праведності. У певних випадках пророк може бути натхненний передбачати майбутні події на благо людства. Однак його головний обов’язок — свідчити про Ісуса Христа.

З цього короткого пояснення ми розуміємо, що пророк — це той, кого Господь кличе до Своєї праці. І всупереч тому, що багато хто може думати, на Землі не буває більше одного пророка водночас! «О, коли б усі Господні люди стали пророками!» (Числа 11:29). Це означає, що Бог кличе одного пророка в кожному розподілі.

Живий пророк

Сьогодні ми підтримуємо Президента Далліна Х. Оукса з Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і визнаємо його як пророка, провидця і одкровителя.

Так само, як і в давні часи, пророки залишаються вкрай необхідними для проводу Церквою Христа.

У своїх перших словах як пророк, Президент Оукс висловив глибоке смирення та відданість Господу. Він заявив: «Я зі смиренням приймаю відповідальність, яку Бог поклав на мене, і присвячую все своє серце і душу служінню, до якого я був покликаний».

Ця проста заява демонструє зобов’язання слуги Господа, який прагне наслідувати і представляти Спасителя в усьому, що він робить.

Велике Відступництво і Відновлення

Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів вірять, що був період, коли Земля переживала духовний занепад— час темряви, відомий як Велике Відступництво.

Люди відвернулися від того, що було прийнятним і приємним для Бога, і тому Він забрав Своє священство, дух одкровення—і пророки припинили існувати.

З Відновленням Євангелії Господь знову послав пророків на Землю. І Він продовжує це робити. Бог «поставив у Церкві» пророків (1 Коринтян 12:28), і так має бути: Церква збудована «на основі апостолів і пророків» (Ефесян 2:19-20).

Враховуючи все це, ви можете запитати: чому нам потрібен пророк сьогодні?

Вони знають, що є найкращим

Пророки розуміють, що є найкращим, коли ми часто маємо сумніви та страхи. Розгляньмо медицину: що безпечніше— прийняти засіб, який лише може спрацювати, чи той, про який ми знаємо, що він принесе зцілення? Очевидно, кращий вибір — довіряти тому, що справді приносить полегшення.

Так само, дотримання порад пророків рятує нас від болю, помилок і невизначеності. Вони вказують на найбезпечніший шлях — той, що наближає нас до Христа і приносить справжній мир та щастя.

Він є голосом Господа до нас

Вчення пророків — це не їхні власні ідеї. Це те, чого Господь хоче, щоб вони навчали! «Чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг, усе одно» (Учення і Завіти 1:38).

Хіба це не чудово? Це так, ніби Сам Господь говорить до нас! Так само, як Він застерігав Ізраїль через пророків, Він продовжує це робити. (2 Царів 17:13) Який привілей і благословення!

Ми не загубимося

«Якщо ви готові, ви не злякаєтесь». (Учення і Завіти 38:30)

Все більше і більше світ, здається, сходить на шляхи плутанини та відходу. Ми живемо в епоху, коли «бути у світі, але не від світу» стало постійним викликом.

Ті, хто мають Світло Христа, сяють інакше — не минущим сяйвом світу, а світлом, що йде зсередини. Це світло проявляється в їхньому виборі, ставленні та поведінці. І це те саме світло, яке нам потрібно плекати і захищати день у день.

Ви не самотні на цьому шляху

Господь дав нам живих пророків, щоб вони нас вели. Як ми дізнаємося з Учення і Завітів 38:30, якщо ми готові й дотримуємося того, чого вони вчать, нам не потрібно боятися — і ми не загубимося.

Час наближається, і йти за Ісусом Христом може ставати все складніше. Але ми маємо надійного провідника: пророка Бога, покликаного для наших днів. Яке це благословення і привілей — казати: «Ми дякуєм, Боже, Тобі за пророка!»